Справа № 761/20404/16-к
Провадження № 1-кс/761/12650/2016
06 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури № 10 ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, про арешт майна, що необхідно в межах кримінального провадження № 12016100100006735 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Клопотання мотивовано наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.05.2016 до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві надійшла заява від ОСОБА_5 , про те, що невідома особа 19.05.2016 та 26.05.2016 підробивши документи незаконно відчужила дві земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на ОСОБА_6 . Так, 25.09.2008 рішенням XIV сесії V скликання Петропавлівсько-БорщагІвської сільської ради № 52/1 ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку загальною площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_1 , про що було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 206103. 18.12.2009 син ОСОБА_5 , ОСОБА_7 придбав за нотаріальним дорученням, яке ОСОБА_5 надала, земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_8 , який її відчужив через представника за нотаріальним дорученням ОСОБА_9 . Вказана земельна ділянка була придбана на підставі договору купівлі-продажу ВММ № 077489. Вказаний договір купівлі-продажу в послідуючому зареєстрований в ГІетропавлівсько- Борщагівській сільській раді. В подальшому 28.05.2016 ОСОБА_5 від сина ОСОБА_7 дізналась, шо невідомі особи підробивши документи, незаконно відчужили дві земельні ділянки, які знаходились у її власності за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майко та Реєстру прав власності на нерухоме майно невідомі особи незаконно продали, і 9.05.2016 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 від імені ОСОБА_8 , який на той час вже не був власником. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно невідомі особи незаконно продали, 26.05.2016 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 від імені власника ОСОБА_5 , однак за нотаріальним дорученням від ОСОБА_8 . Одночасно, в ході досудового розслідування встановлено, що вказані земельні ділянки дійсною його власницею ОСОБА_5 не відчужувалась, однак були передані у власність ОСОБА_6 із використанням, підроблених документів. На даний час, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 . Враховуючи та узагальнюючи вищевикладене, з метою запобігання випадку подальшого незаконного відчуження майна ОСОБА_5 є необхідність накласти арешт на земельну ділянку.
В судовому засіданні слідчий підтримав внесене клопотання, просив задовольнити. Зазначив, що оскільки земельна ділянка фактично є предметом кримінального правопорушення наявні підстави для арешту майна.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Вислухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, Шевченківським управлінням поліції ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення № 12016100100006735 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України за фактом відчуження невідомою особою за підробленими документами двох земельних ділянок ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 .
Приписами ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
За довідкою Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 .
За положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Надані слідчим матеріалами, пояснення ініціатора клопотання свідчать про те, що наявні, в розумінні положень ст. 170 КПК України, підстави для накладення арешту на зазначений слідчим об'єкт нерухомості - земельну ділянку, зважаючи на обставини, які свідчать, що вищезазначена квартира відповідає критеріям ст. 98 КПК України..
При цьому слідчий суддя вважає, що застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна, інші обставини, що мають бути досліджені відповідно до приписів ст. 173 КПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 309, 395 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме земельних ділянок за адоресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_6 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя