Справа № 761/16346/16-к
Провадження № 1-кс/761/10220/2016
04 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, що необхідно в межах кримінального провадження № 42016101100000118 42016101100000118 внесеного до ЄРДР 22.04.2016 за заявою ОСОБА_4 про вчинення щодо нього шахрайських дій, що спричинили матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
Клопотання мотивовано наступним. ОСОБА_4 є інвестором будівництва багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 та на праві власності володіє квартирою АДРЕСА_2 за вказаною адресою (реєстраційних номер об'єкта нерухомого майна 749239880000). 29.12.2005 заявник уклав із забудовником ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» (АР Крим, 95034, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16) договір пайової участі в фінансуванні будівництва №4923/322-324. За цим договором заявник зобов'язується внести еквівалент 140 000,00 доларів США в гривнях для одержання права власності на квартиру, будівельний номер АДРЕСА_3 . Забудовник в свою чергу приймає зобов'язання завершити будівництво житлового будинку та виділити заявнику в натурі зазначену квартиру. Строк закінчення робіт - другий квартал 2007 року. Заявником обумовлена сума сплачена в повному обсязі платежем 23.12.2005 та 07.04.2006. В грудні 2013 року будинок прийнято в експлуатацію, а в грудні 2014 року йому присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 . Жодних правочинів заявник ОСОБА_4 щодо відчуження квартири АДРЕСА_4 не вчиняв. Восени 2015 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння вказаним нерухомим майном шляхом обману, для реалізації якого остання вступила в злочинну змову з державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві ОСОБА_6 . В подальшому 02.10.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про зміну власника об'єкта нерухомого майна (номер запису 11589858) та видано свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1 від 13.10.2015. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 10.02.2016 уклала договір купівлі-продажу (серія та номер 72) з ОСОБА_7 , на підставі якого право власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_4 перереєстроване за покупцем ОСОБА_7 (номер запису про право власності 13198349). Продаж об'єкту здійснений за ціною, суттєво нижчою за ринкову вартість квартири. Умови договору свідчать про його фіктивність, зокрема щодо вивільнення приміщення від речей покупця, оскільки квартира не експлуатувалася. Таким чином вказані особи шляхом обману заволоділи квартиру АДРЕСА_4 , чим спричинили ОСОБА_4 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі. На сьогоднішній день власником квартири АДРЕСА_4 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_2 . Зібраними в ході досудового розслідування даними підтверджені ризики, визначені ч.7 ст.170 КПК України щодо негативних наслідків стосовно об'єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_4 . На підставі викладеного, з метою забезпечення повернення майна потерпілому, заявлення в подальшому цивільного позову, а також з метою запобігання ризикам у вигляді відчуження майна третім особам з метою знищення слідів вчинення кримінального правопорушення, орган досудового розслідування вважає доцільним накласти арештна об'єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_4 .
В судовому засіданні прокурор підтримала вимоги клопотання та зазначила, що майно, на яке вимагається накладення арешту відповідає критеріям викладеним в положеннях ст.. 98 КПК України.
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Вислухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.
Так СВ Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві розслідується кримінальне провадження № 42016101100000118 внесеного до ЄРДР 22.04.2016 за заявою ОСОБА_4 про вчинення щодо нього шахрайських дій, що спричинили матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
Прокурор просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_2 .
Приписами ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
За довідкою Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_2 .
За положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Надані слідчим матеріалами, пояснення ініціатора клопотання свідчать про те, що наявні, в розумінні положень ст. 170 КПК України, підстави для накладення арешту на зазначений слідчим об'єкт нерухомості, зважаючи на обставини, які свідчать, що вищезазначена квартира відповідає критеріям ст. 98 КПК України..
При цьому слідчий суддя вважає, що застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна, інші обставини, що мають бути досліджені відповідно до приписів ст. 173 КПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 309, 395 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_2 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя