Справа № 761/13811/16-к
Провадження № 1-кс/761/9571/2016
21 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого національної поліції Головного управління у місті Києві ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання представника ТОВ «Стиль-Блюз» про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42014100000001093, -
У провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва 31.08.2015 надійшла заява слідчого в ОВС СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду клопотання представника ТОВ «Стиль-блюз» про скасування арешту майна. Заява про відвід мотивована тим, що слідчий суддя раніше вже приймались рішення по аналогічним клопотанням із майна у даному кримінальному провадженні.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, просив розглядати заяву за його відсутності. Зазначив, що підтримує вимоги викладені в заяві про відвід та просить задовольнити.
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва просила розглянути заяву за її відсутності.
Ініціатор клопотання про скасування арешту про розгляд заяви повідомлявся телефоном, в судове засідання не прибув.
Із урахуванням того, що для розгляду клопотань щодо встановлено певні терміни положеннями ст.. 174 КПК України, а заява про відвід слідчого судді є із вказаним клопотанням взаємопов'язаною, , тому з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя вважає за доцільне розглянути заяву про відвід у відсутність заінтересованих сторін.
Дослідивши матеріали клопотання, суддя дійшов наступних висновків..
Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
В свою чергу п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначено, що прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультаційного Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Враховуючи наявність значної суб'єктивної складової в оцінці стороною провадження дій та рішень судді, завданням суду, який розглядає відповідну заяву, є встановлення об'єктивних фактів, які б дійсно підтверджували доводи заяви про відвід.
На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; попередні висновки судді про винуватість або ж невинуватість особи; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.
При цьому, задекларований у ст. 22 КПК України принцип свободи у поданні сторонами кримінального провадження своїх доказів і доведення їх переконливості реалізується під час розгляду клопотання про продовження строків дії запобіжного заходу шляхом надання за клопотанням сторін права заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання щодо його застосування.
Зважаючи на те, слідчим у заяві про відвід не зазначено обставин, з якими чинне законодавство України пов'язує можливість задоволення заяви про відвід, остання задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст.75, 81 КПК України, суддя -
У задоволенні заяви слідчого з ОВС СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання представника ТОВ «Стиль-блюз» про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42014100000001093 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Суддя