Справа № 305/1125/16-а
Провадження по справі 2-а/305/50/16
03.10.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Ємчук В.Е.
з участю: секретаря - Вербещук В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної до 05 травня разової грошової допомоги,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної до 05 травня разової грошової допомоги посилаючись на те, що вона, як член сім"ї загиблого ветерена війни (мати) звернулася із заявою про здійснення перерахунку та виплати належних їй коштів згідно вимог ст.ст. 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тобто до п"яти мінімальних пенсій за віком разової щорічної до 5 травня грошової допомоги. Управління соціального захисту населення Рахівської РДА в листі інформує її про те, що не має можливості провести перерахунок та виплату належних їй коштів, при цьому посилається на різноманітні постанови КМУ та інші нормативно-правові акти, та на підставі яких їй виплачено разову щорічну до 5 травня грошову допомогу у розмірі 500 гривень. Натомість їй, як члену сім"ї померлого ветерана війни повинна бути виплачена разова щорічна грошова допомога до 5 травня 2016 року у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням ЗУ "Про статус гірських населених пунктів в Україні". На підставі наведеного просила зобов"язати Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області здійснити їй перерахунок та виплату разової щорічної до 5 травня грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, при здійсненні перерахунку врахувати пільгу, передбачену ч.2 ст.6 ЗУ "Про статус гірських населених пунктів в Україні".
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була. Надала заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Управління соціального захисту населення Рахівської РДА в судове засідання не з'явився, у заяві, наданій суду, начальник управління М.Ю. Спасюк зазначила, що позовні вимоги не визнає, справу просить розглянути без участі їхнього представника.
У письмових запереченнях на позов, поданих до суду 11.07.2016 року (реєстрація по канцелярії суду) УСЗН Рахівської РДА позов не визнало та повідомило суд про те, що відповідно до п.1 пп.4 постанови КМУ від 2 березня 2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня членам сім"ї загиблих та дружинам померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, в розмірі 500 гривень, яку ОСОБА_1 виплачено. Міністерство соціальної політики, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства забезпечує через місцеві органи соціального захисту населення виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни у розмірах, визначених ВРУ у законі про державний бюджет України на відповідний календарний рік. Виходячи з цього, управління виплатити перераховану щорічну разову допомогу до 5 травня як члену сім"ї померлого ветерана війни у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплаченої суми, за рахунок держбюджету немає можливості. У зв"язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та перебуває на обліку УСЗН Рахівської РДА, що підтверджується відповідним посвідченням серії АЖ №002252 від 07 вересня 2015 року.
Як встановлено судом, позивачу було проведено виплату щорічної разової грошової допомоги, як члену сім"ї загиблого ветерана війни до 05 травня 2016 року у розмірі 500 грн.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, обов'язок щодо виплати громадянам щорічної разової грошової допомоги до 5 травня покладений на органи праці та соціального захисту населення. Саме орган праці та соціального захисту населення є тим органом, який безпосередньо відповідає від імені держави щодо забезпечення належних виплат конкретному громадянину, при цьому питання фінансування цих органів не є питаннями громадянина, і не впливають на його права.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, яку Законом України № 107-VI від 28.12.2007 викладено в новій редакції.
Зокрема новою редакцією ч.5 ст. 15 цього Закону встановлено, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Проте, дану зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щорічна разова грошова допомога для членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є членами сім"ї війни. Тобто, фактично ця допомога є формою реалізації конституційного права громадян, які є учасниками, ветеранами чи інвалідами війни, на соціальний захист.
Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату грошової допомоги інвалідам війни - ветеранам війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена пільга. Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Враховуючи те, що позивач є членом сім"ї померлого ветерана війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Наділивши членів сімей померлих ветеранів війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є членами сімей померлих ветеранів війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист таких громадян.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Здійснивши правовий аналіз норм матеріального права Верховний Суд України в постанові від 10 лютого 2016 року (справа №537/5837/14-а ), прийшов до висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій необхідно керуватись частиною п'ятою статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , якою учаснику бойових дій передбачено щорічно до 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а не постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 10 лютого 2016 року (справа №537/5837/14-а ), яка, відповідно до статі 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акту в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги членам сімей інвалідів війни у 2016 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року, а Закон України № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції згідно Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV " Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у 2016 році встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня членам сімей загиблого ветерана війни у розмірі 465 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 29 квітня 2016 року «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян" членам сімей загиблих та дружинам померлих учасників бойових дій встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня членам сімей загиблого ветерана війни у розмірі 500 гривень.
Враховуючи вищевикладене, для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2016 році члена сім"ї ветерана війни, необхідно керуватись статтею 15 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», із змінами внесеними ЗУ від 25 грудня 1998 року № 367-XIV " Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою члену сім"ї ветерана війни передбачено щорічно до 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком, а не постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою якою члену сім"ї ветерана війни в 2016 році передбачено до 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі 465 гривень та Постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 29 квітня 2016 року «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян" де членам сімей загиблих та дружинам померлих учасників бойових дій передбачено виплату разової грошової допомоги у розмірі 500 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Управлінням праці та соціального захисту населення Рахівської РДА була виплачена позивачу ОСОБА_1 разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 500 грн., тобто у розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 29 квітня 2016 року «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян", передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Станом на травень 2016 року, тобто на час виплати позивачу допомоги, діяла як Постанова Кабінету Міністрів України № 320 від 29 квітня 2016 року «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян", передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня члену сім"ї померлого ветерана війни у розмірі 500 гривень так і частина 5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», якою встановлено, що до 5 травня членам сімей загиблих та дружинам померлих учасників бойових дій, виплачується разова грошова допомога у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком, при цьому дію цієї норми зупинено не було та іншими Законами, зокрема і Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік», інший порядок її застосування, в частині розміру допомоги, визначено не було.
За таких обставин, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд приходить до висновку, що при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме частина 5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 320 від 29 квітня 2016 року «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян", передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виплативши позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 500 грн., тобто у розмірі що визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 29 квітня 2016 року «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян", передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Законом, а тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Поряд з цим, як вбачається з посвідчення серії А №335411 від 24.05.2007 року, позивачка ОСОБА_1, є громадянкою, яка проживає, на території гірського населеного пункту, у зв'язку з чим має право на гарантії та пільги, передбачені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що проживає, працює або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
За наведених обставин, суд вважає, що УСЗН Рахівської РДА слід зобов'язати нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 05 травня позивачу з врахуванням вимог ч. 2 ст. 6 Закону «Про статус гірських населених пунктів.
Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» .
Зважаючи на те, що позивач, відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 5 Закону України "про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а позовні вимоги підлягають задоволенню то судовий збір за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6,11,12,69-71,86,94,158-163,171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Рахівської державної адміністрації Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату разової щорічної грошової допомоги до 05 травня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканці АДРЕСА_1, як члену сім"ї загиблого ветерана війни, згідно вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням пільг, передбачених ч.2 ст.6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та з урахуванням раніше виплачених коштів.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Рахівської РДА, м.Рахів, вул.Вербник, 2, Закарпатської області, на рахунок загального фонду державного бюджету №31212206700211 УК Рахівського району 22030101, МФО 812016, ЄДРПОУ 37862638 - 551 гривню 20 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Ємчук В.Е.