Справа № 761/16386/16-к
Провадження № 1-кс/761/10242/2016
05 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майора юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майор юстиції ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна, що необхідно в межах кримінального провадження № 22015000000000253 від 31.08.15 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1 КК України.
Клопотання мотивовано наступним. У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 у м. Києві у невстановлений час, з метою особистого збагачення, визначивши вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів для свого існування, достовірно знаючи, що носіння, зберігання, придбання, передача чи збут, вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу заборонено, перебуваючи у м. Києві організував та очолив стійке злочинне угрупування, до якого увійшли громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші не встановлені слідством особи. Вказана організована група характеризувалася попередньою зорганізованістю в спільне об'єднання для вчинення злочинів направлених на збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, переробку вогнепальної зброї, а також стабільністю та стійкістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності (з липня 2015 року по березень 2016 року), розробкою та узгодженням планів і способів злочинної діяльності та вчинення кожного злочину, а в кінцевому результаті розподілом незаконного доходу, а також вжиттям відповідних засобів конспірації. У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності, функції та задачі кожного члена організованої злочинної групи були розподілені. Відповідно до листа ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_6 у своїй протиправній діяльності використовує приміщення магазину антикваріату, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 26.04.16 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у приміщенні магазину антикваріату серед іншого виявлено та вилучено дві печатки з написами «Miroslav Hejda» та «Meissner-Neumann s.r.o. ico: 25154751», що мають значення для розслідування вказаного кримінального провадження та не були зазначені в ухвалі слідчого судді. Того ж дня, вищевказані печатки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22015000000000253.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Вислухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.
Так у провадженні слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ Україниперебуває кримінальне провадження № 22015000000000253 від 31.08.15 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1 КК України.
Слідчий просить суд накласти арешт на дві печатки з написами «Miroslav Hejda» та «Meissner-Neumann s.r.o. ico: 25154751», в порядку ст. 170 КПК України
Приписами ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так 26.04.16 у ході обшуку приміщення антикварного магазину ОСОБА_10 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено майно зазначене у клопотанні.
За положеннями ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать надані слідчим матеріали 27.04.16 вищевказане майно визнане у кримінальному провадженні речовим доказом.
Надані слідчим матеріалами, пояснення ініціатора клопотання свідчать про те, що наявні, в розумінні положень ст. 170 КПК України, підстави для накладення арешту на зазначене слідчим майно.
При цьому слідчий суддя вважає, що застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, наддасть можливість використання майна як доказу у кримінальному проваджені та інші обставини, що мають бути досліджені відповідно до приписів ст. 173 КПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 309, 395 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 26.04.16 у ході обшуку приміщення антикварного магазину ОСОБА_10 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-дві печатки з написами «Miroslav Hejda» та «Meissner-Neumann s.r.o. ico: 25154751».
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя