Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1535/16-ц
(заочне)
03.10.2016 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 23.605,61 грн.,
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.11.2009р. між позивачем- ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2.000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що він свої зобов»язання виконав в повному обсязі, проте відповідач в порушення вимог кредитного договору станом на 05.06.2016р. має заборгованість 23.605,61 грн., з яких 1.385,04 грн.- заборгованість за кредитом; 17.520,30 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 3.100,00 грн.- заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн.- штраф (фіксована частина); 1.100,27 грн.- штраф (процентна складова), а відтак позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ВАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором та суму понесених судових витрат: 1.378,00 грн. судового збору.
Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав письмову заяву (п.3 прохальної частини позовної заяви), в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві та просив суд їх повністю задоволити, а справу розглянути у його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, зокрема- судовою повісткою, яку отримав особисто, причину своєї неявки до суду не повідомив, у зв»язку з чим суд, зі згоди представника позивача, викладеній в позовній заяві, ухвалює рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд приходить до наступного.
За приписами ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору і зобов'язана належно довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст.10,11,57-61); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 212-215).
Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст.6) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов»язків.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.
При здійсненні правосуддя (ст.4 ЦПК) у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Завданнями цивільного судочинства (ст.1 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.10,11,59,60,61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов»язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає, що між сторонами склались правовідносини, які випливають із договірних зобов»язань, зокрема, згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України), і вимогами законодавства.
Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові коти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до приписів ст.1048 зазначеного Кодексу.
Аналіз зазначених норм дає суду підстав прийти до висновку, що у разі прострочення позичальником сплатити чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплатити всієї суми позики, яка залишилась несплаченою, тобто вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиці в цілому.
Суд встановив, що всупереч цьому, відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Кредитним договором №бн.
Так, як достовірно встановлено з матеріалів справи 18.11.2009р. між позивачем- ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2.000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Встановлено, що позивач свої зобов»язання виконав в повному обсязі, проте відповідач в порушення вимог кредитного договору станом на 05.06.2016р. має заборгованість 23.605,61 грн., з яких 1.385,04 грн.- заборгованість за кредитом; 17.520,30 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 3.100,00 грн.- заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн.- штраф (фіксована частина); 1.100,27 грн.- штраф (процентна складова).
Отже, встановивши з боку відповідача порушення кредитного договору та вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з того, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону (ст.ст.526,527,530 ЦК України).
Крім цього, згідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідачки, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 08.06.2016р. \а.с.1\ позивач сплатив 1.378,00 грн. судового збору.
Відповідно до вимог ст.ст.525,554,1048,1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.10 п.3,11 п.1,60 п.1,88,212-213,215,224-226 ЦПК України, суд-
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 23.605,61 грн.- задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН- НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги-50) заборгованість за кредитним договором №бн від 18.11.2009р. в сумі 23.605,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН- НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги-50) понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати по справі - 1.378,00 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
ГоловуючийОСОБА_2