ун. № 759/7020/16-ц
пр. № 2/759/3617/16
27 вересня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови правління кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Дружба» Харченка Віктора Івановича, третя особа - кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Дружба» про скасування боргу,
18.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування боргу по гаражу НОМЕР_1 з січня 2010 року по 01.06.2016 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником гаражного боксу НОМЕР_1, що знаходиться в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Дружба» (далі - КБЕІГ «Дружба») за адресою: м. Київ, вул. Миру, 102. Через неприязні стосунки з позивачем, відповідач забрав гаражний бокс, до гаражного боксу позивача не допускає, незаконно виключив позивача з списку членів ГБК «Дружба», забрав пропуск, утворилась незаконна заборгованість зі сплати експлуатаційних внесків з 01.01.2009 по 16.05.2016 року. В подальшому позивач просив скасувати борг та призначити оплату членських внесків в КБЕІГ «Дружба» з дня повернення пропуску.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. В судовому засіданні позивач визнав, що не сплачує членських внесків до КБЕІГ «Дружба», оскільки відповідач не дає йому користуватися гаражем.
Відповідач і третя особа заперечував проти позову, зазначивши, що жодних перешкод позивачу в користуванні гаражем не створюється, КБЕІГ «Дружба» не звертався з позовом про стягнення заборгованості.
Встановлено, що відповідно до виписки з протоколу №20 засідання Правління ГБК «Дружба» від 14.03.2009 року (а. с. 8), ОСОБА_1 не являється членом ГБК «Дружба», оскільки відсутні підтвердження про сплату вступних та пайових внесків, виписка з протоколу № 1 засідання правління ГБК «Дружба» від 06.01.1993 року недійсна.
Розпорядженням №313 від 05.11.2013 року позивачу надано допуск на територію КБЕІГ «Дружба» (бокс НОМЕР_1), шляхом надання права вільного доступу з правом користування, з пред'явленням пропуску (а. с. 4).
25.12.2013 року КБЕІГ «Дружба» надіслав ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №336 (а. с. 2), в якій зазначив, що позивач є власником гаражного боксу НОМЕР_1, який знаходиться в КБЕІГ «Дружба» за адресою: м. Київ, вул. Миру, 102. Починаючи з 01.01.2010 року у ОСОБА_1 утворився борг перед кооперативом, який станом на 30.11.2013 року складає 3 060,00 грн., що складається з заборгованості зі сплати експлуатаційних внесків в розмірі 1 515,00 грн. та з пені за несвоєчасне внесення експлуатаційних внесків в розмірі 1 545,00 грн. Відповідач просив сплатити борг.
Спір виник з тих підстав, що на думку позивача, головою ГБК «Дружба» незаконно нарахована заборгованість за несвоєчасне внесення експлуатаційних внесків за гаражним боксом з січня 2010 року. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 заявляє вимогу про скасування його боргу перед відповідачем по гаражному боксу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Законодавець у ч. 1 ст.16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 даної статті визначає способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися встановленим законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вимога щодо скасування боргу за гаражний бокс НОМЕР_1, що знаходиться в КБЕІГ «Дружба» за адресою: м. Київ, вул. Миру, 102, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Вимоги про скасування боргу, можуть бути запереченнями, у разі пред'явлення до позивача вимог про стягнення такої заборгованості, однак такі вимоги ніким не заявлялися.
Не погоджуючись з розміром нарахованої заборгованості, позивач має право просити (вимагати) КБЕІГ «Дружба» здійснити перерахунок такої заборгованості з урахуванням відповідних заперечень позивача, підтверджених належними доказами, в той же ж час вимога про скасування заборгованості не є способом захисту прав, що визначений (встановлений) законом.
З наведеного вбачається обрання позивачем неправильного способу захисту прав, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Суд також звертає увагу на те, що згідно ч. 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають справи у порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Згідно зі ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
За змістом наведених норм, позовне провадження характеризується наявністю матеріально-правового спору між сторонами, відповідачем у справах позовного провадження є особа - учасник цивільних правовідносин, яка порушує, не визнає або оспорює відповідні права позивача.
В даній справі ОСОБА_1 пред'явив позов до голови правління КБЕІГ «Дружба» Харченка В.І., останній, в силу розділу 7 статуту кооперативу (а. с. 26-31), відноситься до органів управління кооперативу. Проте, відносини щодо нарахування і сплати членських внесків у КБЕІГ «Дружба» виникають та можуть існувати лише між членами кооперативу, власниками гаражів і юридичною особою - КБЕІГ «Дружба», а не органами управління кооперативу, які лише діють від його імені і внаслідок чиїх дій виникають права і обов'язки саме у кооперативу. Тобто учасником спірних правовідносин є саме КБЕІГ «Дружба», а не його органи управління (голова правління, правління). Наведене свідчить про пред'явлення позову до неналежного відповідача, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи наведені обставини, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем обрано неправильний спосіб захисту прав і пред'явлено позов до неналежного відповідача.
Керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 3, 15, 30, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ