Справа № 264/5127/16-а
2-а/264/107/2016
"04" жовтня 2016 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області в особі судді Іванченко А.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Управління патрульної поліції в м.Маріуполі Департаменту патрульної поліції з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що 21 серпня 2016 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено за те, що 21 серпня 2016 року об 11.05 годині ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу ВАЗ 217030-138-21, державний номерний знак НОМЕР_1, біля будинку № 30 по вул.Енгельса в м.Маріуполі, на відстані, меншій за 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушено п.15.9 «и» ПДР України, а також не мав при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушено п.21.1 ґ ПДР України. Із постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки вважає її необґрунтованою і незаконною. В обґрунтування своїх вимог, позивач вказав, що він не керував автомобілем в зазначений час, а за проханням власника автомобіля намагався перевірити його справність. Між тим, в подальшому інспектор попросив пред'явити документ, що посвідчує мою особу та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак при собі він мав лише водійське посвідчення, а полісу при собі не мав, оскільки не керував автомобілем. Натомість, інспектор виніс на місці постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП. Вважає, що інспектор упереджено та не об'єктивно поставився до з'ясування обставин справи, незаконно визнав його винним у вчиненні адмінправопорушення та піддав адмінстягненню. Були порушені його права на захист, справу було розглянуто на місці, у зв'язку із чим він не зміг дати обґрунтовані пояснення та представити докази його невинності, при складанні протоколу про адмінправопорушення йому не були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Під час винесення постанови не дотримано вимог ст. 245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, не було враховано данні про його особу, ступень провини, матеріальне становище, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Вважає постанову посадової особи про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною та такою,що підлягає скасуванню.
Позивач підтримує в повному обсязі свої позовні вимоги та просить задовольнити.
Представник Управління патрульної поліції в м.Маріуполі - інспектор патрульної поліції Семененко І.В. в судове засідання не з'явився, надав заяву, відповідно до якої не визнає позов та в підтвердження вини правопорушника надав диск з відеофіксацією правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП. Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративне порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року, № 1217, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 рокуза № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.
За ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
За ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 330501 від 21 серпня 2016 року, вказана постанова була винесена на виконання своїх владних повноважень інспектором патрульної поліції 2 роти батальйону УПП в м.Маріуполі Головатюк Юліаною Володимирівною, яка є уповноваженою посадовою особою органу внутрішніх справ.
Позивачем не оспорюється, що 21 серпня 2016 року об 11.05 годині він перебував в автомобілі ВАЗ 217030-138-21, державний номерний знак НОМЕР_1, біля будинку № 30 по вул.Енгельса в м.Маріуполі.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 порушив п. 2.1 ґ та 15.9 «и» ПДР України. Порушення зафіксовано цифровою відеокамерою.
Пунктом 2.1.ґ) Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен при собі мати поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Пунктом 15.9 «и» Правил дорожнього руху передбачено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідальність за порушення даних пунктів ПДР передбачена ч.1ст.122 та ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС № 77 від 26 лютого 2009 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, працівник Державтоінспекції МВС відповідно до ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.
Отже, інспектор патрульної поліції наділений повноваженнями щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та відповідної постанови про накладення стягнення в разі виявлення, на його думку, порушення Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 11 п.12 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право проводити аудіо-, відео- і фотофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень.
Згідно вимог п. 27.9 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України №111 від 27.03.2009 року, з метою запобігання конфліктним ситуаціям, об'єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото-, кінозйомки, відеозапису та звукозаписувальної техніки.
Відеокамера, якою був зроблений відеозапис, не є спеціальним приладом для вимірювання буд-яких параметрів, тому вона не підлягає проведенню відповідної повірки та сертифікації відповідно до Закону України «Про метрологію». На підставі викладеного, наданий відповідачем в якості доказу відеозапис, на якому зафіксоване правопорушення, суд приймає як допустимий.
Отже, згідно наданого відеозапису, позивачу було зроблено зауваження, оскільки він зупинив та припаркував автомобіль не дотримуючись ПДР України, а також в ході бесіди було встановлено, що позивач дійсно при собі не має полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та підтверджень звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України не надав.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відповідач діяв в межах наданих повноважень, склав протокол при наявності адміністративного правопорушення в діях позивача, за вчинення якого у передбаченому чинним законодавством порядку суб'єктом владних повноважень винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, при визначенні розміру якого працівник патрульної поліції врахував особу порушника та конкретні обставини справи.
Разом з тим, суд зазначає, що доводи позивача на те, що інспектором патрульної поліції були порушені його права, оскільки йому не були роз'яснені права та позбавлено можливості надати докази своєї невинуватості, є необгрунтованими, оскільки в повній мірі спростовуються наданим відеозаписом.
Доводи позивача, що інспектором патрульної поліції не встановлено факту керуванням ним транспортного засобу, а також не встановлено тривалість зупинки руху, оскільки допускається зупинка до 5 хвилин для посадки (висадки) пасажирів та завантаження (розвантаження) вантажу, суд вважає необґрунтованими, оскільки під час бесіди позивача з інспектором поліції, перший неодноразово змінював свої пояснення щодо керування автомобілем та його зупинки в недозволеному місці, намагаючись уникнути відповідальності. Позивачем також не було надано і суду жодного достатнього доказу в підтвердження викладених в позові доводів.
Так, встановлено, що автомобіль позивача був припаркований на відстані, меншій за 10 метрів від виїзду з прилеглої території та після зауваження інспектора потрульної поліції, ОСОБА_1 не вжив заходів щодо усунення перешкод для руху інших транспортних засобів та не перепаркувався у встановленому ПДР України порядку.
Також, суд зазначає, що ОСОБА_1 не мав при собі полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не надав відповідного документу про звільнення його від обов'язку мати зазначений поліс, отже його вина доведена в повному обсязі.
Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, у відповідності до Закону, права позивача при цьому порушені не були, посилання позивача на порушення його прав суд розцінює як намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, у задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, суд ,-
У задоволені позову ОСОБА_1 Управління патрульної поліції в м.Маріуполі Департаменту патрульної поліції з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: А. М. Іванченко