Справа № 755/12967/16-к
"01" вересня 2016 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва колегіально у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при запасному судді ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
захисників адвокатів ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
обвинувачених ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження відносно
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бабушара Гульрипшського району Автономної Республіки Абхазія, громадянина Російської Федерації, освіта середня спеціальна, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 26.06.2008 року за ч.2 ст.186 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився у 2010 році,
за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.2 ст.125, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Арташат Республіки Вірменії, громадянина Вірменії, який має посвідку на постійне проживання в Україні, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт.Котельва Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, військовозобов'язаного, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:
вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 08.07.2015 року за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,
за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 4 ст.187 КК України,
29 серпня 2016 року до Дніпровського районного суду м.Києва з Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_13 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.2 ст.125, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_14 за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_15 за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 4 ст.187 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинуваченими обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Ухвалою судді від 29.08.2016 року по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
При цьому прокурор посилається на те, що продовжують існувати з боку обвинувачених ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були встановлені під час обрання та продовження відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі проти громадської безпеки (бандитизм), проти власності (розбій), пов'язаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п'ятнадцяти років. Тому прокурор вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Застосування інших альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, на думку прокурора, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов'язків, враховуючи дані про їх особи, обставини справи та тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання винними у пред'явленому обвинуваченні.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_9 клопотання прокурора підтримали та просили його задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на те, що їх було затримано через тривалий час після подій, від органів досудового слідства вони не переховувалися, будь-яких дій з метою незаконного впливу на потерпілих та свідків не вчиняли, мають тісні соціальні зв'язки, тому просили змінити їм запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, підтримав клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_12 звернувся до суду з клопотанням про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, посилаючись на те, що ОСОБА_14 співпрацював зі слідством, надавав правдиві покази, має родину та постійне місце проживання на території м.Києва. Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини та враховуючи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просив змінити обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_11 також звернувся до суду з клопотанням про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що ОСОБА_15 умисно від органу досудового розслідування не переховувався, на даний час проведені всі слідчі дії, в яких він брав активну участь та давав правдиві незмінні покази, має тісні соціальні зв'язки, тому підстави для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу відсутні.
Вислухавши думки учасників судового провадження по клопотанню прокурора про продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотанням сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжних захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ряд з яких відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, раніше судимий за вчинення тяжкого злочину, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, постійної реєстрації та місця проживання на території України не має, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має.
Обвинувачений ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, раніше не судимий, офіційно не працює, законних джерел доходу не має, зареєстрований на території міста Києва.
Обвинувачений ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких, раніше судимий, офіційно не працює, законних джерел доходу, постійного проживання та реєстрації на території міста Києва не має.
Враховуючи дані про особи обвинувачених, обставини вчинення кримінальних правопорушень, роль кожного у них, обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі пов'язаних із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, строком до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, підвищену суспільну небезпечність злочинів, відсутність тісних соціальних зв'язків обвинувачених та достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні їм запобіжного заходу та його продовженні, позицію Європейського Суду з прав людини, викладену в Рішенні у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого злочину, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не зменшилися та існують на даний час, тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченим відсутні.
При цьому зазначені стороною захисту дані, що характеризують обвинувачених, не виключають наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Також на даному етапі судового провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання під вартою обвинувачених. Підстави для задоволення клопотань сторони захисту відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.177, 314-316, 331, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_17 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 31 жовтня 2016 року включно.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_14 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 31 жовтня 2016 року включно.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_15 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 31 жовтня 2016 року включно.
В задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим - відмовити.
Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали в частині продовження строків тримання під вартою доручити начальнику Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області, якому направити копію даної ухвали.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_2
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_3