Справа № 222/1304/16-а
Провадження № 2-а/222/20/2016
27 вересня 2016 року Володарський районний суд Донецької області у складі
судді: Доценко С.І.,
при секретарі: Болбат Н.І.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом:
ОСОБА_1
до Управління Патрульної служби поліції в місті Маріуполі, в особі інспектора роти № 4 батальйону УПП в місті Маріуполі Сенгаєва Ігоря Олеговича
про визнання дій інспектора роти № 4 батальйону Управління Патрульної поліції в
м. Маріуполі Сенгаєва Ігоря Олеговича протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
серії АР № 331165 від 24.08.2016 року, -
31.08.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Патрульної служби поліції в місті Маріуполі, в особі інспектора роти № 4 батальйону УПП в місті Маріуполі Сенгаєва Ігоря Олеговича про визнання дій інспектора роти № 4 батальйону Управління Патрульної поліції в м. Маріуполі Сенгаєва Ігоря Олеговича протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне серії АР № 331165 від 24.08.2016 року і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.08.2016 року, приблизно о 11-25 год. він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, зупинився на перехресті вул. Митрополицької та проспекту Будівельників в м. Маріуполі, Донецької області на заборонений сигнал світлофору. Після того, як на світлофорі загорілося зелене світло почав рух, однак почув, що з патрульного автомобіля поліції називають номер його автомобіля і вимагають зупинити транспортний засіб. На вимогу інспектора він зупинив автомобіль. Інспектор Сенгаєв І.О. пояснив що причиною зупинки є порушення ним правил дорожнього руху, а саме при зупинці на заборонений сигнал світлофору ОСОБА_1 не дотримав вимог дорожньої розмітки, про те не надав жодного доказу вчинення зазначеного правопорушення. На вимогу інспектора Сенгаєва І.О. він надав йому посвідчення водія та технічний паспорт автомобіля. Інспектор, перевіривши документи, попросив пред'явити поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що він відповів підстав для його пред'явлення відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який регламентує випадки, коли працівники поліції здійснюють контроль наявності договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не виникло і пред'являти поліс відмовився. Проте, незважаючи на доводи інспектор Сенгаєв І.О. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 гривень. З зазначеною постановою не згоден Вина його не доведена.
Позивач в судовому засідання підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Пояснив, що він мав при собі поліс цивільно-правової відповідальності на керований ним автомобіль, незважаючи на те, що для нього як для учасника бойових дій, страхування цивільно-правової відповідальності не є обов'язковим. До постанови не надані докази на обґрунтування підстав пред'явлення вимоги про надання полісу цивільно-правової відповідальності. Пред'явленню полісу повинно було передувати вчинення ним адміністративного правопорушення, а він ніяких адміністративних правопорушень не вчиняв.
Відповідач до суду не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, заперечень та доказів на підтвердження обґрунтованості винесення постанови не надав..
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.6 цієї статті якщо особа, яка бере участь у справі не надасть докази на пропозицію суду без поважних причин , для підтвердження обставин , на які вона посилається, то суд вирішує справу на основі наявних доказів
Оскільки відповідачем не було надано до суду жодних пояснень, заперечень стосовно позову ОСОБА_1, та доказів на підтвердження заперечень, суд розглядає справу на підставі наявних документів та наданих позивачем доказів.
Розглядаючи справу на підставі наданих доказів, суд встановив на підставі другого примірнику постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху серії АР № 331165 від 24.08.2016 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, 122ч2 КУпАП до штрафу в сумі 450 грн. Суть адміністративного правопорушення, згідно постанови, полягає в тому що ОСОБА_1 ,24.08.2016 року о 11-25 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Маріуполі на перехресті вул. Митрополицької та проспекту Будівельників проїхав на заборонений сигнал світлофору та не зупинився перед дорожньою розміткою та не пред'явив чинний поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 «г» ПДР.
В постанові не зазначено на підставі яких доказів зроблений висновок про наявність в діях особи зазначених правопорушень.
На вимогу суду не надані матеріали адміністративної справи з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доказами по адміністративній справі.
Згідно полісу №АІ/9883514 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль НОМЕР_1 застрахован ПрАТ «УПСК» 19.08.2016 року і поліс є дійсним на 24.08.2016 року, згідно відомостей МТСБУ.
Згідно посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 10.10.2015 року позивач є учасником бойових дій і має права та пільги , встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що відповідно до ст13 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільняє його від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію України», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадку якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Відповідно до ст.16 Закону України « Про дорожній рух» водій зобов'язаний :мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Такі випадки передбачені ст.21.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» : під час проведення державного технічного огляду, реєстрації( перереєстрації ) транспортного засобу, при складанні протоколів щодо порушення правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Позивач оспорює наявність в його діях порушення п.8.10 ПДР України, стверджує, що діяв відповідно до ПДР України та вважає, що не порушив п.2.1 ПДР, тому що не було підстав для пред'явлення полісу.
Будь-яких доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП суду не надано, при тому що відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведена у встановленому законом порядку правомірність його дій та рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП. При тому, що відповідальність за ст. 126 ч.1 КУпАП є похідною від ст.122 ч.2 КУпАП, а також, приймаючи до уваги , що позивач як учасником бойових дій звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із-за недоведеності суб'єктом владних повноважень, який її ухвалив, правомірності свого рішення.
Окрім того, суд вважає доведеним неправомірність дій відповідача, який при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, при явній незгоді особи, яка притягується до відповідальності , в порушення норм КУПАП не склав та не вручив особі протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
В зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, який як учасник бойових дій був звільнений від сплати судового збору в розмірі 551,20 грн., відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 158-163, 167, 186 КАС України ст. 62 ч.3 Конституції України, Законом України "Про дорожній рух", Законом України «Про Національну поліцію України», Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Патрульної служби поліції в місті Маріуполі, в особі інспектора роти № 4 батальйону УПП в місті Маріуполі Сенгаєва Ігоря Олеговича про визнання дій інспектора роти № 4 батальйону Управління Патрульної поліції в м. Маріуполі Сенгаєва Ігоря Олеговича протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 331165 від 24.08.2016 року - задовольнити.
Визнати дії інспектора поліції роти № 4 батальйону Управління Патрульної поліції в м. Маріуполі Сенгаєва Ігоря Олеговича протиправними.
Скасувати постанову АР № 331165 від 24.08.2016 року про адміністративне правопорушення, яка винесена інспектором поліції роти № 4 батальйону Управління Патрульної поліції в м. Маріуполі Сенгаєвим Ігорем Олеговичем відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Повний текст постанови буде виготовлений 30.09.2019 року.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Доценко