Справа № 755/22740/15-к
"08" червня 2016 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю захисників - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі дистанційного судового провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, заяву захисника - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_7 , -
В провадженні слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_7 знаходиться клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у рамках кримінального провадженні №12014140670002852.
В судовому засіданні з розгляду вказаного клопотання захисником - адвокатом ОСОБА_3 заявлено усний відвід слідчому судді ОСОБА_7 , про що зазначено в журналі судового засідання від 06.06.2016 року, який надано в розпорядження слідчого судді разом з копією звукозапису вказаного судового засідання.
Вказана заява про відвід підтримана іншими захисниками та підозрюваним ОСОБА_6 .
В судовому засіданні з розгляду заяви про відвід слідчого судді у зв'язку з неможливістю відтворити (прослухати) звукозапис судового засідання від 06.06.2016 року з наданого носія (СД-диску), з метою забезпечення дотримання прав заявника щодо відводу, захиснику - адвокату ОСОБА_3 було запропоновано навести підстави заявленого ним відводу слідчому судді ОСОБА_7 .
З наданих письмових пояснень захисника - адвоката ОСОБА_3 вбачається, що слідчий суддя ОСОБА_7 з грубим порушенням вимог КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вже тричі безпідставно продовжував строк тримання ОСОБА_6 під вартою. При цьому двічі такі ухвали слідчого судді скасовувалися Апеляційним судом м.Києва. Таким чином, слідчим суддею було грубо порушено основоположне та невід'ємне право підозрюваного на захист. Крім того, слідчим суддею грубо порушено передбачений законом основний принцип судочинства - принцип змагальності сторін.
Зазначені порушення викликають обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 , яким, крім іншого, досліджуються в судовому засіданні матеріали клопотання, обсягом понад 400 сторінок, протягом лічених секунд.
Окрім цього, згідно інформації на офіційному веб-порталі «Судова влада України» станом на 06.06.2016 року слідчим суддею ОСОБА_7 розглянуто понад 40 клопотань у даному кримінальному провадженні, іншими суддями вони не розглядаються, що свідчить про порушення встановленого ст.35 КПК України порядку визначення слідчого судді. Зазначене не узгоджується з вимогами ст.1 КПК України, згідно з вимогами якої порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Захисники - адвокати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 просили задовольнити заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , посилаючись на те, що під час розгляду ним клопотань щодо продовження та зміни запобіжного заходу підозрюваному, грубо порушуються вимоги процесуального законодавства. Також органом досудового розслідування при розслідуванні кримінального провадження порушено порядок визначення підслідності, а слідчим суддею відповідно правила підсудності. Окрім цього, порушено встановлений частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядок визначення слідчого судді для розгляду клопотань, що також є підставою для відводу.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання з розгляду заяви про відвід слідчого судді не з'явилися, повідомлялися судом своєчасно та належним чином про час і місце її розгляду, причини неявки суду не повідомили.
Прокурор ОСОБА_10 в дане судове засідання також не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд заяви про відвід слідчому судді ОСОБА_7 без його участі у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, в якій просив суд відмовити у задоволенні заяви про відвід з підстав її необґрунтованості або залишити без розгляду, оскільки заява має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання згідно вимог ст.135 КПК України, в останнє не з'явився, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористався.
Враховуючи вимоги ст.ст.22, 26 та 81 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, і, заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши журнал судового засідання від 06.06.2016 року, письмові пояснення захисника - адвоката ОСОБА_3 до заяви про відвід слідчого судді з додатками, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1, 2 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя.
Згідно положень ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до положень ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження, крім іншого, є поведінка учасників кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_7 перебувало ряд клопотань щодо продовження та зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , за результатами розгляду яких слідчим суддею постановлялись ухвали, які в подальшому були предметом розгляду Апеляційним судом м.Києва, за результатами чого ряд ухвал було скасовано.
Разом з тим, вказані обставини, на які посилається заявник як на підстави відводу слідчого судді, не передбачені ст.75 КПК України, оскільки оскарження процесуальних рішень слідчого судді та їх скасування не свідчить про упередженість судді.
В частині доводів заявника про порушення автоматичного розподілу клопотань у вказаному кримінальному провадженні, вони також є безпідставними, оскільки не кореспондуються з положеннями ст.76 КПК України та п. 2.3.45 Положення «Про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого Рішенням Ради суддів України 03.03.2016 року №21.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, оцінюючи доводи, викладені в зафіксованій у журналі судового засідання заяві про відвід в їх сукупності, та з урахуванням думки учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає висловлені захисником - адвокатом ОСОБА_3 доводи щодо відводу слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_7 такими, що не ґрунтуються на вимогах ст.ст.75, 76 КПК України, тобто є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року), що застосовується при оцінці доказів. Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Мироненко і Мартенко проти України” від 10 грудня 2009 року, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах “Фей проти Австрії”, “Веттштайн проти Швейцарії”). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі “Пуллар проти Сполученого Королівства” від 10 червня 1996 року). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, викладені в заяві про відвід з додатками, думку учасників судового провадження, журнал судового засідання у кримінальному провадженні від 06.06.2016 року, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, слідчий суддя приходить до висновку про те, що зазначені у заяві захисника - адвоката ОСОБА_3 підстави для відводу не є обставинами, що виключають участь слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_7 у зазначеному вище кримінальному провадженні №12014040670002852, в розумінні ст.ст.75, 76 КПК України.
Керуючись ст.ст.1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя, -
У задоволені заяви захисника - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_7 у рамках кримінального провадження №12014140670002852 - відмовити.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження, направити для відома слідчому судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_7 , прокурору, підозрюваному та захисникам ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1