Справа № 755/586/16-к
"31" травня 2016 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Санкт-Петербург Російської Федерації, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючі наявність у нього не знятої та не погашеної судимості, відсутність офіційних доходів, обвинувачення у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років. Таким чином, продовжують існувати з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого злочину. Крім того, із урахуванням вказаних обставин застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора та продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, просили змінити на домашній арешт.
Вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжних захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, обвинувачується у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі, офіційно ніде не працює, законних джерел доходу не має.
При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого.
Вказані вище обставини дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому наявність характеризуючих даних про особу обвинуваченого, зокрема те, що він є ВІЛ-інфікованим, має постійне місце проживання, на що посилається сторона захисту, як на підставу для зміни запобіжного заходу, на думку суду не виключають наявність зазначених вище ризиків.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
При цьому підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.177-178, 181, 183, 331, 336, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 30 липня 2016 року включно з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала діє 60 (шістдесят ) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали доручити начальнику Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області, якому направити копію даної ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, винесене за результатами судового розгляду кримінального провадження.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1