Справа № 755/4047/16-к
Іменем України
"28" березня 2016 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12015100040019551 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.М'якохід Бершадського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 23.12.2015 року, приблизно о 22-00 годині, зайшов до торгівельної зали ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет», який розташований по пр.Ватутіна, 2-т, в м.Києві з метою придбання продуктів харчування.
Знаходячись в торгівельній залі вищевказаного гіпермаркету, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, обравши об'єктом свого злочинного посягання чоловічу куртку, артикул 443261, закупівельною вартістю 557,61 гривень, яка належить ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет».
Здійснюючи свої злочинні наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, одягнув чоловічу куртку, артикул 443261, закупівельною вартістю 557,61 гривень, поверх своєї куртки.
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , знаходячись в торгівельній залі ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет», з метою введення в оману працівників охорони щодо належності куртки, в разі його затримання, за допомогою леза відрізав захисну кліпсу та пошкодив низ вищевказаної чоловічої куртки. Після чого, з метою відвернення уваги працівників ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет», взяв з торгівельної полиці пляшку пива «Чернігівське», ємкістю 2,5 л, вартістю 24,35 гривень та направився до лінії кас, де розрахувався за вищевказану пляшку пива.
В подальшому, ОСОБА_5 , вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, не розрахувавшись за чоловічу куртку, в яку був одягнений, пройшов через лінію кас та вийшов з приміщення ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет», тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як відразу був затриманий працівниками охорони.
В подальшому, працівники охорони виявили у ОСОБА_5 викрадену з торгівельної зали ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» чоловічу куртку, артикул 443261, закупівельною вартістю 557,61 гривень.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
17.02.2016 року між обвинуваченим та представником потерпілого була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України та разом з обвинувальним актом направлена до суду.
Згідно даної угоди обвинувачений та потерпілий дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, розміру майнової шкоди, заподіяної потерпілому, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 , у вигляді штрафу в сумі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень).
В угоді зазначені наслідки її укладення і затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, беззастережно визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та представником потерпілого угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягав на затвердженні угоди.
Представник потерпілого ОСОБА_4 просив суд затвердити укладену між ним та обвинуваченим угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, визначені ст.473 КПК України.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та представника потерпілого, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та представник потерпілого, визначена в межах санкції ч.1 ст.185 КК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання такої угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам потерпілого та обвинуваченого.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст.ст.394, 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч.5 ст.474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України.
В судовому засіданні суд переконався, що укладання угоди сторонами є цілком добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогами ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується з призначенням судом узгодженого покарання.
Також судом встановлено, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України, погоджується з призначенням судом обвинуваченому узгодженого покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про примирення і призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судові витрати по справі відсутні. Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-374, 474-476 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 17 лютого 2016 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Речовий доказ - куртка чоловіча чорного кольору, артикул 443261, яка знаходиться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_6 - залишити йому за належністю.
Матеріали кримінального провадження №12015100040019551 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №755/4047/16-к.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України:
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.5-7 ст.474 КПК України, у тому числі, не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.6-7 ст.474 КПК України,
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1