Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 333/8226/15 Головуючий у 1 інстанції: Ярошенко А.Г.
№ провадження 22-ц/778/3050/16 Суддя-доповідач: Савченко О.В
„29" вересня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -
У листопаді 2015 року ПАТ «ПроКредит Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості та про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.
В обґрунтування позову зазначало, що між АТ «ПроКредит Банк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено рамкову угоду № 153 від 03.10.2007 року та договір про надання траншу № 16.7757/153, за умовами якого ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 28 000,00 доларів США з процентною ставкою 14,00 % річних, на строк 120 місяців.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 03.10.2007 року між банком та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені договори поруки.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_5, як майновим поручителем, було укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконує, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі. 610 838 грн. 87 коп., з яких: капітал - 324 019 грн. 73 коп., проценти - 51 524 грн. 47 коп., проценти за неправомірне користування кредитом - 13 820 грн. 94 коп., пеня - 221 473 грн. 73 коп., просило суд стягнути з ОСОБА_4, як з позичальника, та з інших відповідачів, як поручителів, солідарно заборгованість за договором про надання траншу від 03.10.2007 року в розмірі 610 838 грн. 87 коп.
Крім того, з метою часткового погашення зазначеної заборгованості за Рамковою угодою № 153 від 03.10.2007 року та Договором про надання траншу №16.7757/153 від 03.10.2007 року у сумі 610 838,87 грн. просило також звернути стягнення на належне майновому поручителю ОСОБА_5 нерухоме майно, що перебуває в іпотеці AT «ПроКредит Банк» відповідно до Договору іпотеки № 53-ІД 01 від 03.10.2007 року, а саме, на квартиру АДРЕСА_1, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою вартістю в розмірі 159 075,00 грн., що була погоджена сторонами в договорі іпотеки або що буде встановлено на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; зобов'язати ОСОБА_5 передати AT «ПроКредит Банк» оригінали правовстановлюючих документів, технічної документації, всіх договорів оренди (суборенди, найму, користування, спільної діяльності) та інші договори, на підставі яких у третіх осіб виникає право користування на квартирою за адресою: АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 із зазначеної квартири, визнати їх таким, що втратила право користування цією квартирою, стягнути судові витрати.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2015 року відкрито провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме, правил підсудності, просить скасувати ухвалу суду та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
За вимогами ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред»являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
В обґрунтування апеляційної скарги про порушення судом правил підсудності ОСОБА_2 посилається на те, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4, а не за вказаною у позовній заяві адресою:АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором заявлені у позові як до позичальника ОСОБА_4, яка є мешканкою м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, так і до декількох поручителів, у тому числі ОСОБА_4, ОСОБА_5, які за даними сектора адресно-довідкового підрозділу УДМС в Запорізькій області станом на 25.11.2015 року зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1(а.с.67-68).
Крім того, за даними зазначеного сектора адресно-довідкового підрозділу УДМС в Запорізькій області сама ОСОБА_2 станом на 25.11.2015 року також була зареєстрована та проживала саме за вказаною адресою(а.с.66), доказів зняття її з реєстрації за цією адресою та про нову реєстрацію за адресою: АДРЕСА_4 на час відкриття провадження у справі, тобто у грудні 2015 року, як суду першої, так і апеляційної інстанцій, вона не надала.
Між тим, навіть зміна в подальшому реєстрації місця проживання чи перебування ОСОБА_2 на правильність висновків суду щодо підсудності справи Комунарському районному суду м. Запоріжжя не впливає, враховуючи, що відповідно до вимог ч.1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред»являються за місцем проживання або місцезнаходження одного з відповідачів за вибором позивача.
Будь-яких обмежень у реалізації позивачем вказаного права, пов»язаних з характером правовідносин, щодо яких виник спір, вказана стаття не містить.
Позовні вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об»єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема, такі, які нерозривно пов»язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.
Отже пред»явлення позову до кількох відповідачів є правом позивача, яке в такому разі кореспондується з передбаченим ст. 113 ЦПК України правом вибору підсудності.
Крім того, позов ПАТ «ПроКредит Банк» містить, зокрема, також вимогу до ОСОБА_5, як майнового поручителя, про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є квартира АДРЕСА_1, а відповідно до положень ч.1 ст. 114 ЦПК України, якими встановлені правила виключної підсудності, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Таким чином, норми процесуального права, якими встановлюються правила підсудності, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом ПАТ «ПроКредит Банк» судом першої інстанції у даному випадку порушені не були.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2015 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: