Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 310/1091/14 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.
Провадження № 22-ц/778/3940/16 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
29 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
Головуючого: Маловічко С.В., суддів Кочеткової І.В., Кримської О.М.
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 липня 2016 року про відмову в задоволенні заяви виконавчого комітету Бердянської міської ради про роз»ясення рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 квітня 2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» про визнання права на приватизацію кімнат гуртожитку з доплатою різниці надлишкової загальної площі,
30.04.2014 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було винесено рішення по справі № 310/1091/14-ц за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ», про визнання права на приватизацію кімнат гуртожитку з доплатою різниці надлишкової загальної площі, яким позовні вимоги позивача задоволено: визнано за ОСОБА_2 право на приватизацію кімнат АДРЕСА_1, з доплатою різниці надлишкової вартості загальної площі.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10.07.2014р. рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30.04.2014 року залишено без змін.
Виконавчий комітет Бердянської міської ради подав до суду першої інстанції заяву про роз'яснення рішення Бедянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 квітня 2014р.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що рішення є незрозумілим в частині механізму приватизації вказаних кімнат, які розташовані на різних поверхах гуртожитку та є двома окремими житловими приміщеннями, і тому, відповідно, є різними об'єктами приватизації в розумінні Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 липня 2016 року у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду відмовлено.
На вказану ухвалу суду виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність у зв'язку з тим, що відмова у роз»ясенні тих питань, які викладені в заяві, позбавляє заявника можливості виконати вказане рішення, тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою заяву виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області задовольнити.
Колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню у зв»язку з наступним.
Відповідно до статті 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз»яснює своє рішення, не змінюючи його змісту.
Отже, за змістом вказаної норми, рішення суду має бути зрозумілим. Зрозумілість полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Питання про роз»яснення рішення вирішується ухвалою суду, в резолютивній частині якої суд роз»яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить її зміст, але не змінюючи при цьому змісту самого рішення.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України щодо змісту рішення суду, резолютивна частина рішення має містити висновок суду про задоволення позову чи відмову в позові повністю чи частково; висновок по суті позовних вимог; розподіл судових витрат; строку і порядку набрання рішення суду законної сили та його оскарження.
У резолютивні частині рішення може бути зазначено про порядок виконання рішення, відстрочку або розстрочку виконання, вжиття заходів забезпечення виконання.
Як вбачається з резолютивної часини рішення, про роз»яснення якого заявлено відповідачем, вона містить всі позиції, зазначені п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України. А формулювання висновку по суті позовних вимог здійснено у відповідності до обраного позивачем способу захисту, тобто шляхом визнання права на приватизацію конкретно визначених кімнат гуртожитку із доплатою за надлишкову площу.
Отже, рішення не містить висновків, які можуть бути витлумачені неоднозначно, а тому є зрозумілим.
Фактично ж, заявник просить роз»яснити механізм здійснення приватизації, право на яку визнано судом за позивачем ОСОБА_2
Проте таких положень резолютивна частина рішення не містить, якою не визначався спосіб виконання рішення або механізм приватизації, що є суто прерогативою відповідача як органу приватизації. А тому суд не може доповнювати зміст рішення висновками по питанням, які ним не вирішувались, оскільки це буде вже зміною його змісту, що є забороненим за приписами статті 221 ЦПК України.
Зважаючи на вказане, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив заявнику у роз»ясенні рішення по тим питанням, які зазначені в заяві, та підстав для скасування оскаржуваної ухвали не мається. Тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити із залишенням без змін ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області відхилити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Маловічко С.В.
Судді: Кочеткова І.В.
Кримська О.М.