Справа № 444/1571/16-ц
Провадження № 2/444/810/2016
28 вересня 2016 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
при секретарі Мамедовій Г.І.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про повернення суми грошових коштів, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про повернення суми грошових коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 серпня 2014 року вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (позикодавці) та ОСОБА_2 (позичальник), за згодою його дружини -ОСОБА_7, уклали договір позики на загальну суму 170 000 (сто сімдесят тисяч) доларів США строком повернення 1 рік. Факт укладення договору та передачі коштів підтверджується відповідною розпискою від 26.08.2014 р., що була власноручно написана позичальником - відповідачем ОСОБА_2
Однак дана позика, не була своєчасно повернута, після тривалих переговорів, з метою забезпечення боргових зобов'язань сина-Зарицького ОСОБА_8, його батько - ОСОБА_3 за згодою своєї дружини - ОСОБА_5 поручився своїм майном та майном своєї сім'ї, про що ним власноруч була написана розписка 14.04.2016 р., в цій розписці граничний строк повернення грошових коштів був встановлений до 17 травня 2016 року, тобто позивачі стверджують, що фактично ОСОБА_3 та ОСОБА_5 стали майновими поручителями за договором позики.
Вважають, що наявність боргових розписок, написаних відповідачами, підтверджує виникнення правовідносин позики, та поруки з усіма правами та обов'язками, що випливають із даного виду правовідносин.
Ствержують, що факт позики коштів та їх одержання посвідчується борговою розпискою, в якій відповідач ОСОБА_2 засвідчив факт одержання у позивачів грошових коштів. Таким чином, зобов'язання по передачі грошових коштів відповідачу ОСОБА_2 позивачами виконано.
Позивачі заявляють, що на момент звернення до суду, оригінали боргових розписок знаходяться у них, що є доказом того, що взяті відповідачами на себе обов'язки виконані не були.
Враховуючи вищенаведене позивачі просять стягнути солідарно з відповідачів суму боргу 170 000 (сто сімдесят тисяч) доларів США, що становить 4 217 700 (чотири мільйони двісті сімнадцять, тисяч сімсот) грн. по курсу Національного банку України на момент подання позову та судові витрати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві. Просить позов задоволити. Вважає, що ОСОБА_3 у розписці, яка ним написана, поручився за повернення позики свого сина-Зарицького С. М.
Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, хоча про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, однак подала на адрес суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснень не надавав, однак ствердив, що його батько- Зарицький ОСОБА_9 написав розписку і слід вважати, що ОСОБА_3 поручився за повернення позики, яку отримав він сам, тобто ОСОБА_2.
ОСОБА_3 як відповідач та як представник відповідача ОСОБА_5 за довіреністю в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснень не надавали, однак ствердив, що написана ним розписка свідчить про те, що він поручився за повернення позики свого сина-Зарицького С. М.
Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, хоча про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, однак подала на адрес суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, просить виключити її з числа відповідачів, оскільки жодним чином не причетна до договору позики та інших обставин, що випливають з його виконання, а тому вважає, що є неналежним відповідачем.
У судовому засіданні було досліджено усі наявні в матеріалах справи письмові докази.
Заслухавши пояснення позивача, думки відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_5- ОСОБА_3, дослідивши заяву відповідача ОСОБА_7, оглянувши та вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази в їхній сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. ст. 10, 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 та ОСОБА_6 грошові кошти в якості позики в розмірі 170000, 00 ( сто сімдесять тисяч) доларів США, які зобов'язався повернути 27.08.2015 року та зазначив, що у разі неповернення гарантом його позики є його майно та майно його дружини. Даний факт підтвержується копією розписки розписки від 14.04.2016 року (а.с. 5), а також оглянутим в судовому засіданні ориганілом даної розписки. Крім того, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_3 як відповідач так як представник відповідача ОСОБА_5 визнали позов, визнали факт отримання грошових коштів на суму, яка зазначену в розписці та факт її неповернення. ОСОБА_2 зобов'язався в судовому засіданні грошові кошти повернути в майбутньому.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
В судовому засіданні досліджено розписку відповідача ОСОБА_2 від 26.08.2016 року про отримання ним від позивачів грошових коштів в сумі 170000, 00 ( сто сімдесять тисяч) доларів США , що станом на день позики, як вбачається з розписки, становило 2091000 ( два мільйони дев'яносто одна) тисяча гривень.
Відповідно до п. 3 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач ОСОБА_2 як вбачається з розписки зобов'язався повернути позику позивачам 27.08.2015 року, однак станом на час звернення позивачів до суду зобов'язання не виконав, боргу не повернув.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 була також написана розписка 14.04.2016 року, відповідно до якої останній гарантував позивачам своїм майном та майном своєї сім'ї повернення грошової заборгованості свого сина ОСОБА_2 17.05.2016 року. Відповідач ОСОБА_3 визнав факт отримання грошових коштів його сином ОСОБА_2 та визнав факт, що він став поручителем виконання обов'язку по поверненню грошових коштів ОСОБА_2
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказали, що написана 14.04.2014 року ОСОБА_3 розписка свідчить, що він став поручителем повернення грошових коштів ОСОБА_2
Щодо даного факту суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язані були повернути грошові кошти в терміни, встановлені розписками.
У правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-79 цс 14 зазначено, що аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст.192, 533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня. Відповідно, у національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню і інші складові грошового зобов'язання (пеня, штраф, неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України.
Однак суд вважає, що так як відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 жодних розписок не писали, поручителями особисто не виступали, то в солідарному стягненні грошових коштів з них в користь позивачів слід відмовити, оскільки в суду відсутні будь-які підтверджуючі дані про це. Крім того, слід зазначити, що як позика, так і порука є особистісними правами, а тому ні відповідач ОСОБА_2, ні відповідач ОСОБА_3 не могли поручатися майном ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
На день ухвалення рішення, тобто на 28.09.2016 року, офіційний курс НБУ долара США становить 25, 829473 грн. за 1 долар США.
Гривневий еквівалент суми у розмірі 170000 доларів США становить: 170000х 25, 829473= 4391010, 41 ( чотири мільйони триста дев'яносто одна тисяча десять) гривень 41 коп.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частки вимог.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 378 гривень.
Відповідно до пункт 1.1.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, за подання позову майнового характеру позивачам необхідно було сплатити 6 890,00 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 00 коп. судового збору.
З квитанцій № 0574-4674-3493-2441 від 28.07.2016 року (а.с. 1) вбачається, що позивачами сплачено 6890, 00 грн. судового збору.
У зв'язку із тим, що суд задовільняє позовні вимоги позивачів частково, а саме задовольняє вимоги щодо солідарного стягнення грошових коштів з відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення грошових коштів із відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_5, суд прийшов до висновку, що судовий збір в сумі 6890, 00 грн. підлягає стягненню відповідно до задоволених позовних вимог, тобто з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках, тобто по 3445, 00 грн. з кожного.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не повністю обгрунтовані і тому підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 197, 208, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець, паспорт серії КА № 694937, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 11.11.1997 року, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КА 694800, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 11.11.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8 а, Жовківського району Львівської області, паспорт серії ME 622966, виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 21.12.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_10, жителька с. Малехів, вул. Калнишевського, 23 а, Жовківського району Львівської області, паспорт серії КА 789315, ідентифікаціний номер НОМЕР_4) суму боргу у розмірі 170000, 00 ( сто сімдесять тисяч) доларів США, що еквівалентно 4391010 ( чотири мільйони триста дев'яносто одна тисяча десять ) гривень 41 коп. по курсу Національного банку України на день ухвалення рішення суду по справі.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець, паспорт серії КА № 694937, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 11.11.1997 року, ІПН НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8 а, Жовківського району Львівської області, паспорт серії ME 622966, виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 21.12.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_10, жителька с. Малехів, вул. Калнишевського, 23 а, Жовківського району Львівської області, паспорт серії КА 789315, ідентифікаціний номер НОМЕР_4) 3445, 00 ( три тисячі чотириста сорок п'ять ) гривень 00 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КА 694800, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 11.11.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8 а, Жовківського району Львівської області, паспорт серії ME 622966, виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 21.12.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_10, жителька с. Малехів, вул. Калнишевського, 23 а, Жовківського району Львівської області, паспорт серії КА 789315, ідентифікаціний номер НОМЕР_4) 3445, 00 ( три тисячі чотириста сорок п'ять ) гривень 00 коп. судового збору.
В позовних вимогах щодо солідарного стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_6 суми боргу у розмірі 170000, 00 ( сто сімдесять тисяч) доларів США, що еквівалентно 4217700, 00 ( чотири мільйони двісті сімнадцять тисяч сімсот) гривень по курсу Національного банку України на момент подання позову та щодо стягнення судового збору в розмірі 6890, 00 ( шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Зеліско Р. Й.