Дата документу Справа № 336/2825/15-к
Провадження № 11-кп/778/1497/16 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 336/2825/15-к Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
Категорія - ч. 2 ст. 187 КК України
29 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015080080000204 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України;
за участю: прокурора ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою процесуального прокурора на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 серпня 2016 року,
в апеляційній скарзі процесуальний прокурор посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки зокрема містить дані в який спосіб, коли і де ОСОБА_6 напав на потерпілу, з яким умислом та мотивом останній діяв, та застосував насилля небезпечне для життя і здоров'я потерпілої, оскільки остання втратила свідомість, зазначено також і те, що обвинувачений заволодів майном потерпілої на суму 1636 грн. З огляду на вказане, прокурор просить оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; прокурора та захисника, які не підтримали апеляційну скаргу; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 серпня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , згідно якому 16.01.2015 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, останній, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, діючи із корисливих мотивів, будучи раніше засудженим за розбій, знаходячись у ліфтовій кабіні під'їзду № 4 будинку АДРЕСА_2 , напав на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи насильство, в ході застосування якого потерпіла втратила свідомість, заволодів її майном, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на суму 1636 гривень. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), особою, яка раніше вчинила розбій.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору суд першої інстанції послався на те, що в ньому не описана об'єктивна сторона злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , оскільки не вказано, які саме дії насильницького впливу на потерпілу вчинив останній, а реалізуючи умисел на напад з метою заволодіння її майном, не визначено механізм їх спричинення. Не містить обвинувальний акт і інформації про те, яким саме майном заволодів ОСОБА_6 , спричинивши, при цьому, потерпілій матеріальний збиток на суму 1636 гривень.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги виходить з наступного.
Згідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті має, зокрема міститься виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими та правова кваліфікація кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Як вбачається з обвинувального акту, у ньому відсутнє зазначення способу вчинення кримінального правопорушення, а саме механізму нападу, поєднаного з насильством (фізичного чи психічного) на потерпілу, при цьому ці дії підозрюваного ОСОБА_6 , не описані взагалі. Відсутність визначення конкретного способу скоєння кримінального правопорушення, а саме механізму нападу, тобто обов'язкових елементів складу інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення порушує право останнього на захист.
За таких обставин колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу процесуального прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 серпня 2016 року відносно ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді: