26 вересня 2016 року Житомир справа № 806/654/16,
категорія 9.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шимоновича Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Ухвалою суду від 03.08.2016 закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
19.09.2016 позивач звернулась до суду із заявою, у якій просить роз'яснити ухвалу суду та вказати до підсудності якого саме господарського суду України належить даний спір.
Позивач у судове засідання не прибула, на адресу суду направила заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача та представник третьої особи в судове засіданні не прибули.
Враховуючи, що неприбуття сторін, відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження, згідно зі статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Так, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Слід зазначити, що ухвала суду від 03.08.2016 є чіткою і зрозумілою, зокрема, судом на виконання частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи.
При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що Господарським процесуальним кодексом України визначено правила підсудності. Також, слід зазначити, що незгода позивача із процесуальними рішеннями судів може бути висловлена у апеляційній чи касаційній скарзі на рішення суду, постановленого за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 128, 160, 165, 170, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Р.М.Шимонович