Дата документу Справа № 334/783/15-к
Єдиний унікальний № 347/783/15-к Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/778/49/16 Доповідач у 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія ч. 2 ст. 185 КК України
26 вересня 2016 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області в місті Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_8 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке Запорізького району Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 30 травня 2002 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ст. 94 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 13 серпня 2007 року на невідбутий строк 10 місяців 1 день;
2) 27 травня 2010 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 20 червня 2014 року умовно-достроково на 3 місяці 13 днів;
Судимого 31 січня 2015 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70, 72 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 31січня 2015 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, призначено остаточне покарання у вигляді 2 років 10 днів позбавлення волі.
Від призначеного покарання звільнено на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців.
Покладено обов'язки, передбачені п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України вирішено долю речових доказів, -
Згідно вироку суду, 30 грудня 2014 року, приблизно о 23 годин 20 хвилин ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу в магазині «АТБ», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, 15, намагався таємно викрасти непродовольчі товари та продукти, при цьому деякі з них сховав у куртку, що належать ТОВ «АТБ-Маркет», на загальну суму 1228,70 грн. без ПДВ, але закінчити свій умисел він не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був помічений охоронцем магазину «АТБ», який припинив злочинні дії останнього.
Крім того, 30 грудня 2014 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу в магазині «Сільпо», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Руставі, б. 1Г, таємно викрав пляшку горілки «Фінляндія», що належить ТОВ «Фоззі-Фуд», чим спричинив матеріальний збиток в розмірі 180 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор, не заперечуючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає, що призначене судом покарання з випробуванням не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості та необґрунтованого звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Просить вирок скасувати і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складення покарань призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком часткового приєднати покарання, призначене вироком Запорізького районного суду від 31 січня 2015р., яким ОСОБА_7 засуджено до 200 годин громадських робіт та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 років 10 днів позбавлення волі. Визнати обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримку апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого, який в дебатах та в останньому слові висловив думку щодо законності вироку місцевого суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі на оспорюються, а тому, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, перевірці апеляційним судом не підлягають.
Відповідно до положень ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Згідно вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції виконав вимоги ст. 65 КК України.
Колегія суддів знаходить необґрунтованими доводи апеляційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів і даним про особу обвинуваченого.
При призначенні покарання обвинуваченому суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться злочинів середньої тяжкості, та дані про особу винного.
Так, суд обґрунтовано визнав щире каяття обвинуваченого за обставину, що пом'якшує покарання, врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочинів, судимість за скоєння яких, не знята та не погашена, однак провину визнав, збитків від протиправних дій обвинуваченого не завдано, внаслідок повернення вкрадених предметів кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, предметом іншого кримінального правопорушення є 1 пляшка горілки.
Як вбачається з інформації начальника ВКВІ Запорізького району управління ДПтС України в Запорізькій області від 26.06.2015 року, ОСОБА_7 станом на 25.06.2015 року призначене покарання у виді 200 годин громадських робіт відбув у повному обсязі (а.с. 110-112).
При розгляді справи судом першої інстанції прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження вважав, щодо для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів необхідне й достатнє буде покарання саме із застосуванням ст. 75 КК України.
При цьому прокурор в судовому засіданні першої інстанції в судових дебатах не просив суд врахувати наявність такої обтяжуючої покарання обставини, як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а згідно обвинувального акту, рецидив злочинів в якості обтяжуючої покарання обставини обвинуваченням вказано не було.
За наявністю сукупності цих обставин та щирого каяття, сприяння розкриттю злочинів, суд, з урахуванням позиції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, про можливість призначення покарання з випробуванням, на думку колегії суддів, обґрунтовано дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, звільнив від його відбування з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України, належним чином мотивувавши своє рішення.
З урахуванням наведеного колегія вважає, що особі призначене покарання, яке відповідає критерію справедливого покарання та відповідає вимогами ст. 65 КК України та його меті.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Касаційна скарга може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4