Справа №329/558/16-ц
Провадження 2/329/252/2016
іменем України
26 вересня 2016р. смт. Чернігівка
Чернігівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Поди Н.М., при секретарі Сивак В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому вказав, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок № 108 по вул. Набережній смт. Чернігівка Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17.02.2015р. та витягом з державного реєстру серії ЕАУ №131798 від 17.02.2015р. Відповідачі зареєстровані у вказаному будинку після смерті його матері, без його згоди у різні роки, не проживають в ньому з 2014р., також в будинку відсутнє їх майно. На теперішній час не має можливості продати будинок, так як в ньому зареєстровані відповідачі по справі. Вважає, що відповідачі втратили право користування жилим приміщенням, яке належить йому на праві приватної власності.
У судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Відмовився від виклику свідків в судове засідання, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Вказав, що відповідачі добровільно покинули будинок та забрали все своє майно, в той час коли він знаходився на стаціонарному лікуванні у лікарні. Не перешкоджав їхньому проживанню. Має намір продати будинок, але цьому перешкоджають відповідачі, які не бажають добровільно знятися з реєстрації.
Відповідачка, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та вказала, що вона є колишньою дружиною позивача, шлюб розірвано у вересні 2015р. У спірному будинку проживала з 2003 року, після смерті матері позивача, якій і належав будинок. Батьківський будинок в с. Олександрівка розібрали, будівельні матеріали перевезли на вул. Набережну буд.№108. Позивач конфліктував з її батьками, останній раз побив її матір. Позивач, колишній її чоловік, не перешкоджав проживанню в спірному будинку їй та сину, однак вона не могла в ньому проживати залишивши батьків, тому 25.08.2015р. разом із батьками, без відома позивача, коли останній знаходився у лікарні, покинули будинок, забравши все своє майно. Повернутися у будинок не мали наміру. Просила відмовити у задоволенні позову, для надання часу для придбання свого житла. Винаймають житло, де проживають без реєстраційного обліку та договору найму житла.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та вказав, що у спірному будинку проживав з 2003 року. Надав позивачу власні кошти на переоформлення будинку після смерті матері позивача, на що позивач обіцяв взамін подарувати йому даний будинок. У будинку не проживає з 07.04.2015 року, виїжджав на заробітки, не був присутній, коли його мати змінила місце проживання. Не звертався в правоохоронні органи про вселення. Просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності за станом здоров'я, за участі його представника, ОСОБА_8, яка в судовому засіданні вказала, що зняття з реєстрації ОСОБА_4 може бути перешкодою для оформлення соціальних виплат.
Представник третьої особи, ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову вказавши, що в телефонному режимі, ОСОБА_5 зверталася до селищної ради про надання житла.
На час слухання справи, відповідачка, ОСОБА_5 померла 29.08.2016р.
Заслухавши позивача, відповідачів, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Жилий будинок №108 по вул. Набережній в смт.Чернігівка Запорізькій області належав матері позивача, ОСОБА_10, яка померла 01.07.2003р.
Після її смерті позивач, ОСОБА_1 набув право власності на вищевказаний будинок в порядку спадкування за законом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.02.2015р.
Позивач ОСОБА_1 проживав в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з 23.06.1993р., який розірвано на підставі рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 10.09.2015р. Даним рішенням суду встановлено, що з вересня 2013р. сторони однією сім»єю не проживають. Рішення набрало законної сили 21.09.2015р.
Від даного шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_3, 27.07.1992року народження.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ксерокопії витягу з домової книги та відповіді Чернігівської селищної ради на запити Чернігівського районного суду, зареєстровані в спірному жилому будинку №108 по вул. Набережній в смт.Чернігівка Запорізької області: позивач з 20.10.1999р., відповідачі, ОСОБА_11, колишня дружина позивача - 17.11.2006р., ОСОБА_3 - син позивача з 24.09.2008р., ОСОБА_4, ОСОБА_5 - батьки дружини з 13.11.2007р.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені у частині другій статті 64 ЖК України, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя.
Тобто, відповідачі були зареєстровані в спірному будинку як члени сім»ї позивача та за його згодою.
Позивач не надав суду докази, про реєстрацію відповідачів в спірному будинку без його згоди, так як за весь час проживання відповідачів в спірному будинку, позивач не звертався про примусове їх виселення та зняття з реєстраційного обліку.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі не проживають в спірному будинку з 25.08.2015р. та добровільно покинули місце проживання, забравши своє майно, про що не заперечували сторони.
Доказів протилежного до суду відповідачами не надано.
Позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком №108 по вул. Набережній в смт.Чернігівка Запорізької області на підставі ст.ст.71,72 ЖК України, однак суд не може погодитися з цим.
Відповідно до пункту 39 ППВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина 1 статті 405 ЦК). Таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК. Тому стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним застосовуються положення статті 405 ЦК. Відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом, і у цьому випадку положення статей 71, 72 ЖК УРСР застосуванню не підлягають.
В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи відповідачі в спірному будинку не проживають без поважних причин понад рік: ОСОБА_3 з 07.04.2015р., ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з 25.08.2015р. Майно відповідачів в спірному будинку відсутнє. . Відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім»ї власника житла, втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Судом встановлено, що підставою не проживання в спірному будинку відповідачів понад рік є сімейний конфлікт між сторонами, який не може бути визнаний судом поважною причиною. Крім того, відповідачі не вирішували питання усунення перешкод в користування житлом та не мали наміру повертатися на проживання у спірний будинок.
Факт не проживання відповідачів в будинку підтверджується довідкою № 2509 від 16.05.2016р., виданою виконавчим комітетом Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, де вказано, що ОСОБА_1 проживає один ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно підтвердження депутата в/о №15 ОСОБА_12М.).
Будь-якої домовленості про збереження за відповідачами житлової площі за період їх не проживання не існує.
Відповідачі заперечували проти задоволення позову з підстав надання їм часу для придбання власного житла та мати можливість в ньому зареєструватися.
Однак, такі заперечення не мають правового обґрунтування.
Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідачі не довели ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таких доказів до суду відповідачі не надали
Враховуючи вищевикладена, необхідно визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, такими, що втратили право на користування жилим приміщенням.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 27, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Визнати, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком № 108 по вул. Набережній смт. Чернігівка Запорізької області.
Зобов'язати Чернігівську селищну раду Чернігівського району Запорізької області зняти з реєстраційного обліку: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового будинку № 108 по вул. Набережній в смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя