1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10861/16-ц 2/335/2240/2016
про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2016 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Титан», третя особа - ОСОБА_2, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, відшкодування шкоди,
30 вересня 2016 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КП «Титан», третя особа - ОСОБА_2, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, відшкодування шкоди.
Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Так, відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
У позовній заяві в якості відповідача зазначене КП «Титан», а третьою особою зазначена директор КП «Титан» ОСОБА_2, тобто законний представник відповідача, що суперечить як вимогам статті 35 ЦПК України, так і йде врозріз з вимогами ст.ст. 39, 40, 42 ЦПК України.
Поряд із цим, статтею 35 ЦПК України визначено, що треті особи мають залучатися до участі у справі на стороні позивача або відповідача, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. За текстом позовної заяви позивач вказує про утворення первинної профспілкової організації на підприємстві, членом якої був позивач, однак, не вказує цю організацію як третю особу в позовній заяві.
Крім того, відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. На підставі частини четвертої цієї ж статті ЦПК України, позовна заява має відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
У позовній заяві позивач у змісті позовних вимог фактично заявляє ряд клопотань та заяв, які позовними не являються, а деякі з позовних вимог не є конкретизованими.
Так, п. 1 позовних вимог фактично містить заяву про витребування доказів, в той час як за вимогами статті 137 ЦПК України про витребування доказів подається мотивована заява. У п. 2 йдеться про залучення директора як третьої особи у позовній заяві, про що було вже зазначено судом вище. У п. 4 позивач просить зобов'язати відповідача оплатити вимушений прогул, однак, не зазначає, за який період. При цьому, у п. 5 йдеться вже про допуск негайного виконання рішення суду про стягнення заробітної плати за один місяць, тобто про інший спосіб захисту порушеного права, ніж обраний у п. 4. П. 6 позовних вимог взагалі не містить способу захисту права (зобов'язання чи стягнення) щодо вимог по моральній шкоді. Також у п. 7 позовних вимог йдеться про зобов'язання видати трудову книжку без запису про незаконне звільнення, у той час як за текстом позовної заяви позивач зазначає, що трудова книжка йому видана. Тобто, у п. 7 позивачеві належить конкретизувати свої вимоги (можливо, мається на увазі зміна формулювання звільнення, і якщо так, то на яке саме формулювання слід змінити запис).
Також, згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними доповненнями та змінами) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Проте, позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди та посилання на докази, якими це підтверджується.
Крім того, всупереч вимогам пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціну позову, в той час як за змістом позовних вимог позивачем пред'являються, в тому числі, й вимоги майнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, приходжу до висновку про залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом зазначення третьої особи, викладення у позовній заяві всіх обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та змісту позовних вимог, зазначення ціни позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Титан», третя особа - ОСОБА_2, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, відшкодування шкоди залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення третьої особи, викладення у позовній заяві всіх обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та змісту позовних вимог, зазначення ціни позову - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Шалагінова