1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 0818/13357/2012 6/335/400/2016
про залишення подання без руху
30 вересня 2016 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами подання головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла ОСОБА_2,
30 вересня 2016 року до суду надійшло подання головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла ОСОБА_2.
Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що подання слід залишити без руху з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 376 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, в якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Відповідно до частини другої цієї ж статті, суд негайно розглядає подання, зазначене в ч. 1 цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», заяви (подання) мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК
України.
Таким чином, оскільки статтею 376 ЦПК України не передбачено вимог до оформлення подання державного виконавця, тому в даному випадку підлягають застосуванню загальні вимоги, передбачені ст.ст. 119-121 ЦПК України щодо позовної заяви з урахуванням особливостей, визначених ст. 376 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Крім того, також подання має відповідати методичним рекомендаціям, що викладені в Інструкції з організації примусового виконання рішень, Порядку підготовки та надіслання державними виконавцями до суду подань і заяв, якими, зокрема, передбачено, що у поданні державний виконавець повинен чітко зазначити в чому полягає складність виконання рішення чи в зв'язку з чим таке рішення неможливо виконати. Інформація зазначається лише про ті виконавчі дії, які стосуються порушеного питання.
Подання державного виконавця містить лише посилання на акт виходу державного виконавця за адресою боржника, в той час як інші данні, необхідні для розгляду подання, відсутні.
Так, як вбачається з подання державного виконавця та доданих до нього документів, державним виконавцем не надано доказів, які підтверджували б обставини, викладені в поданні, немає даних щодо здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на добровільне виконання рішення, немає відомостей про вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, немає доказів, що боржник уникає викликів державного виконавця.
Крім того, за змістом подання державним виконавцем були направлені запити до реєструючи установ з метою виявлення майна боржника, за наслідками чого було встановлено відсутність рухомого та нерухомого майна, зареєстрованого за боржником. Одночасно, державний виконавець вказує, що за боржником зареєстровано таке нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1. Тобто, подання містить взаємовиключні обставини.
Крім того, до подання додано копію договору купівлі-продажу квартири від 28.03.2012 та інформаційна довідка з реєстру прав власності від 16.05.2016. В цей же час подання внесено до суду 30.09.2016, тобто через тривалий час після отримання державним виконавцем даної інформації, що унеможливлює встановлення актуальної інформації.
Також, у тексті подання державний виконавець також вказує, що йому необхідно перевірити майновий стан боржника за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 50а/56, проте доступу до квартири боржник не надає. В цей же час, державний виконавець просить суд прийняти рішення про примусовий доступ до нерухомого майна за іншою адресою, а саме квартира АДРЕСА_1.
Крім того, у поданні державний виконавець посилається на те, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду. В цей же час, підтвердженням цих обставин державний виконавець визначає подання від 19.06.2016 до правоохоронних органів про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду та перешкоджання державному виконавцю у виконанні його обов'язків щодо опису та арешту належного боржнику майна. Інформації про здійснення кримінального провадження, його внесення до ЄРДР та розгляд судом подання та додані до нього документи не містять.
Зміст вимог подання викладено таким чином: «Прийняти рішення щодо примусового проникнення до нерухомого майна…», у той час як стаття 376 ЦПК України передбачає вирішення питань про примусове проникнення до житла боржника, а не до нерухомого майна.
При цьому, у поданні та у доданих до нього матеріалах відсутня інформація про те, що боржник дійсно проживає за зазначеною адресою.
Крім того, у поданні не зазначено імені та по батькові державного виконавця.
Також, відповідно до вимог пункту 7 частини другої статті 119 ЦПК України у поданні має бути зазначений перелік документів, що додаються до нього.
У переліку додатків, зазначених в поданні, зазначено, що до нього додаються матеріали виконавчого провадження на 21 арк., довіреність на представника.
Проте, фактично до подання додано довіреність на представника, та інші матеріали на 20 аркушах.
За таких обставин, доходжу висновку, що подання державного виконавця слід залишити без руху із наданням державному виконавцеві строку для усунення недоліків шляхом викладення у поданні всіх обставин, якими обґрунтовуються його вимоги, зазначення імені та по батькові державного виконавця, надання всіх матеріалів, які зазначені у додатках до подання.
Зазначений висновок суду також відповідає роз'ясненням, наданим Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в узагальненні практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах від 25 вересня 2015 р. (http://sc.gov.ua/ua/uzagalnennja_sudovoji_praktiki.html), в якому зазначено, що правильною є практика судів, що залишали невмотивовані подання без руху, надаючи державному виконавцю строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-121, 376 ЦПК України, суддя
Подання головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла ОСОБА_2 залишити без руху.
Надати державному виконавцеві строк для усунення недоліків подання шляхом викладення у поданні всіх обставин, якими обґрунтовуються його вимоги, зазначення засобів зв'язку, за якими можливо б було повідомити державного виконавця про судове засідання, надання всіх матеріалів, які зазначені у додатках до подання - 5 днів з дня отримання даної ухвали, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків подання буде вважатися неподаним та повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Шалагінова