1Справа № 335/6994/16-а 2-а/335/225/2016
30 вересня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції рядового поліції Бєднова Євгена Олександровича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
15.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції рядового поліції Бєднова Євгена Олександровича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до спірної постанови позивач 12.06.2016 о 00:35 год., керуючи автомобілем «Ніссан Ноут», державний номер НОМЕР_1, по проспекту Соборному, 180 в місті Запоріжжя, керував автомобілем із державним номерним знаком, що не відповідає вимогам відповідних стандартів, чим порушив п. 31.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Позивач вказує, що у спірній постанові не зазначено державного стандарту, який порушено позивачем. Номерний знак позивач отримав в МРЕВ № 1, та цей знак відповідає ДСТУ 4278:2006. Законодавством України не заборонено встановлення захисної сітки на номерний знак. Крім того, знак автомобіля позивача є видимим з відстані 20 м. Проте, зазначені обставини не були враховані поліцейським, внаслідок чого вважає, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170,00 гривень. Також вказує на чисельні порушення процедури провадження у справі про адміністративні правопорушення з боку відповідача. Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, визнати неправомірною та скасувати постанову ПС2 № 313655 від 12.06.2016, провадження по справі закрити, стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. До заяви додав фото таблицю на обґрунтування доводів позову.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надіслав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з академічною відпусткою. В цей же час, до заяви відповідач не надав жодного доказу поважності причин своєї неявки, у зв'язку із чим його неявка не може бути визнана судом такою, що вчинена з поважних причин.
Представник третьої особи до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Оскільки у судове засідання не прибули всі учасники процесу, суд з урахуванням приписів ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України вважав за можливе розглянути справу за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови, з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення від 12.06.2016 ПС2 № 313655, прийнятої відповідачем, 12.06.2016 о 00:35 год. позивач, керуючи транспортним засобом Nissan Note, державний номер НОМЕР_1, у м. Запоріжжя по проспекту Соборному, будинок № 180, керував автомобілем із державним номерним знаком, що не відповідає вимогам відповідних державних стандартів, чим порушив вимоги п. 31.3 ПДР (номерний знак був закріплений під залізною сіткою).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З наданих суду документів встановлено, що інспектором поліції не було забезпечено повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Так, судом встановлено, що позивачем експлуатується автомобіль із номерним знаком, що належить цьому транспортному засобу, номерний знак закріплено у встановленому для нього місці. На номерному знаку міститься захисна металева сітка, яка не перешкоджає та не ускладнює його ідентифікації, оскільки символи номерного знака визначаються з відстані 20 м, що підтверджується наданими позивачем фотографіями його номерного знака на автомобілі.
Поряд із цим, у спірній постанові про адміністративне правопорушення відповідач не зазначив, вимогам яких саме стандартів не відповідає номерний знак автомобіля позивача. Відтак, постанова в цій частині не є конкретизованою, що, безумовно порушує право на захист особи, яка притягається до відповідальності, а також свідчить про порушення статті 283 КУпАП, якою передбачено вимоги до змісту постанови.
Крім того, зазначаючи про закріплення номерного знаку під залізною сіткою відповідач не конкретизував, чи закриває ця сітка номерний знак таким чином, що унеможливлює чи ускладнює його ідентифікацію з відстані 20 м. Відсутність зазначених обставин у постанові посвідчує відсутність об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Враховуючи надані суду докази, суд вважає недоведеною правомірність прийнятої відповідачем постанови у цій частині.
Водночас, слід зауважити, що п. 31.3 «в» Правил дорожнього руху України забороняє експлуатацію транспортних засобів у разі їх невідповідності вимогам відповідних стандартів. У цьому пункті Правил відсутня заборона на використання захисної сітки на знаку.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого дана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними при притягненні позивача до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Юридичне значення в межах спірних правовідносин для позивача має постанова ПС2 № 313655 від 12.06.2016, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а не дії відповідача щодо її винесення.
Щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то така позовна вимога не може бути задоволена судом, оскільки відповідно до ст. 247 КУпАП закривати провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не адміністративний суд який перевіряє правомірність такої постанови.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов частково.
При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 551,20 гривень. В цей же час, від сплати судового збору позивач звільнений в силу вимог ст. 288 КУпАП. Відтак, сплачена позивачем сума судового збору підлягає поверненню як така, що сплачена помилково.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 171-2, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 12 червня 2016 року серії ПС2 № 313655, прийняту інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Бєдновим Євгеном Олександровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за квитанцією № 60717 від 15 червня 2016 р. на суму 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок за допомогою електронного сервісу з порталу http://court.gov.ua, ID транзакції НОМЕР_2
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В. Шалагінова