04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" вересня 2016 р. Справа№ 910/111/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Станіка С.Р.
при секретарі судового засідання - Вага В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіафуд Груп"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016
у справі № 910/111/16 (суддя Грехова О.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіафуд Груп"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів"
про стягнення 38 422 138,84 дол. США та 36 957 113,25 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіафуд Груп"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Логістик"
про визнання поруки припиненою
за участю представників:
від позивача: Бабій О.В.,
від відповідача: Токарев Г.Я.,
від третьої особи: не з'явились,
від відповідачів-2, 3, 4 за зустрічним позовом: не з'явились.
ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Сіафуд Груп" заборгованості за кредитними договорами № 151310К15 від 28.07.2010, № 151310К24 від 12.11.2010, № 151314К1 від 10.02.2014 в загальному розмірі 38 422 138,84 дол. США та 36 957 113,25 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2016 прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ "Сіафуд Груп" про визнання поруки, встановленої договором поруки №151310Р15 від 28.07.2010, припиненою.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2016 первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 30 580 254 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 707 550 198,80 грн., заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 19 841 743,00 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 2 788 616,63 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 64 521 578,24 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 4 468 663,56 грн., заборгованість по сплаті комісії за управління кредитною лінією в розмірі 9 737 660,25 грн., пеню в розмірі 1 963 620,88 грн., 3 % річних в розмірі 101 477 дол. США 74 центи, що в гривневому еквіваленті складає 2 347 939,79 грн., 3 % річних в розмірі 97 872,74 грн., інфляційні втрати в розмірі 168 655,82 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 159 959,72 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2016, ТОВ "Сіафуд Груп" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов про визнання поруки припиненою задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Скаржник вказує на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильне та неповне дослідження доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. За твердженням скаржника, порука припинилась відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв'язку із зміною основного зобов'язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності до внесення змін до договору поруки договором № 151310Р15-3 від 03.07.2015, а укладення договору № 151310Р15-1 від 20.06.2011 не свідчить про погодження внесення змін до кредитного договору у майбутньому. Скаржник також вказує на припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки кредитор не звернувся до поручителя протягом 6 місяців від дня настання строку виконання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Сіафуд Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.07.2016.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2016 у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Гаврилюк О.М., Станік С.Р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Сіафуд Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 прийнято до провадження новим складом колегії, розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Сіафуд Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 було відкладено на 27.07.2016.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.07.2016 у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Отрюх Б.В., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Сіафуд Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 прийнято до провадження новим складом колегії, розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Сіафуд Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 було відкладено на 07.09.2016.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2016 у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Гаврилюк О.М., Станік С.Р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Сіафуд Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 прийнято до провадження новим складом колегії, розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Сіафуд Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 було відкладено на 28.09.2016.
В судове засідання 28.09.2016 представники ТОВ "Міжнародна група морепродуктів", ТОВ "Айс Термінал" та ТОВ "Айс Логістик" не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників зазначених сторін.
05.09.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ТОВ "Сіафуд Груп" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/111/16 до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/13289/16 за позовом Компанії Айс Термінал Лімітед до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "Міжнародна група морепродуктів", ТОВ "Айс Термінал", ТОВ "Айс Логістик" про визнання недійсним договору поруки № 151310Р15 від 28.07.2010, мотивоване тим, що у разі задоволення позову про визнання недійсним договору поруки будуть відсутні підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості із ТОВ "Сіафуд Груп" як поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 3 і 4 ст. 35 ГПК України).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Беручи до уваги, що предметом розгляду у даній справі є обставини виконання поручителем зобов'язання за договором поруки, колегія суддів відхилила клопотання ТОВ "Сіафуд Груп" про зупинення провадження у даній справі до розгляду спору про недійсність цього договору, оскільки обов'язок апеляційного суду у даній справі полягає у самостійному встановленні обставин дійсності договору та чинності поруки на час винесення рішення судом першої інстанції.
За встановлених обставин відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній справі за заявленим клопотанням ТОВ "Сіафуд Груп". Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення усного клопотання представника ТОВ "Сіафуд Груп" про відкладення розгляду справи з метою підготовки питань для призначення судової експертизи, клопотання про яку не було задоволено судом першої інстанції. Відсутні також передбачені ст. 41 ГПК України підстави для призначення судової експертизи.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач у відзиві, представник позивача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, вказавши на їх необґрунтованість.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
28.07.2010 між банком, ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" (позичальник-1), ТОВ "Сіафуд Груп" (позичальник-2), ТОВ "Айс Термінал" (позичальник-3) та ТОВ "Айс Логістик" (позичальник-4) була укладена генеральна кредитна угода № 151310N1 (далі - генеральна угода), відповідно до умов якого банк проводить кредитні операції Групи МГМ (Група "Міжнародна група морепродуктів", до якої входять ТОВ "Міжнародна група морепродуктів", ТОВ "Сіафуд Груп", ТОВ "Айс Термінал" та ТОВ "Айс Логістик") в межах лімітів, визначених п. 4.5 генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї генеральної угоди.
У п. 4.3 генеральної угоди сторони погодили строк користування кредитом за цією кредитною лінією до 27.07.2017.
В подальшому, всіма сторонами було укладено ряд додаткових угод до генеральної кредитної угоди щодо ліміту кредитування обігового капіталу Групи МГМ (Група "Міжнародна гурпа морепродуктів", до якої входять ТОВ "Міжнародна група морепродуктів", ТОВ "Сіафуд Груп", ТОВ "Айс Термінал" та ТОВ "Айс Логістик"), прав і обов'язків сторін, порядку проведення операцій, суми комісії.
Додатком 1 до генеральної угоди від 28.07.2010 № 151310N1, із змінами та доповненнями, сторони визначили перелік кредитних договорів, укладених у рамках цієї генеральної угоди і є додатками до цієї генеральної угоди: кредитний договір № 151310К15 від 28.07.2010, кредитний договір № 151310К24 від 12.11.2010, кредитний договір № 151314К1 від 10.02.2014.
28.07.2010 між банком та ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" (позичальник) було укладено кредитний договір № 151310К15 (далі - кредитний договір №1), відповідно до умов якого банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.
Відповідно до пунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4 та 3.2.5 кредитного договору №1 ліміт кредитної лінії - 8 000 000 дол. США; ліміт кредитування обігового капіталу Групи МГМ на 2010-2011 - 170 000 000,00 грн.; кінцевий термін погашення кредиту - 27.07.2011; цілі кредиту - поповнення оборотних коштів; проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 11,5 % річних.
Процентна ставка за цим договором збільшується на 2% річних у разі невиконання/порушення позичальником хоча б однієї з умов згідно з п.п. 5.1.4.7, 5.1.4.11, 5.5.1-5.5.2 цього договору. Підвищена процентна ставка застосовується починаючи з першого дня кварталу наступного за кварталом, у якому таку умову не виконано/порушено, до останнього дня кварталу, в якому таку умову було виконано.
Ненадання позичальником до банку довідок банків про рух коштів та заборгованість за кредитами і довідки позичальника про середньоденні залишки на поточних рахунках, обсяги операцій з купівлі-продажу валюти та переказних операцій в інших банках у строки визначені п.п. 6.10.1.1 цього договору, вважається невиконанням п.п. 5.1.4.7, 5.5.1-5.5.2 цього договору із застосуванням підвищеної процентної ставки на 2% річних.
Процентна ставка за цим договором збільшується на 2% річних у разі невиконання позичальником хоча б однієї з умов згідно з п.п. 5.1.4.14-5.1.4.15 цього договору. Підвищена процентна ставка застосовується починаючи з дати порушення такого зобов'язання та діє до дати його виконання.
Процентна ставка за цим договором збільшується на 2% річних у разі невиконання/порушення позичальником хоча б однієї з умов згідно з п.п. 5.1.4.9- 5.1.4.10 цього договору. Підвищена процентна ставка застосовується починаючи з першого дня кварта вступного за кварталом, у якому таку умову не виконано/порушено, до останнього дня кварталу, в кому таку умову було виконано.
Згідно із п. 3.2.6.2 кредитного договору № 1 позичальник сплачує банку щомісяця комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,018 % від ліміту заборгованості.
Пунктом 3.5.1 кредитного договору № 1 сторонами погоджено, що позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
Згідно з п. 3.6 кредитного договору № 1 позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів за цим договором протягом 10 банківських днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення, у разі, якщо відбувся інший, крім зазначеного у пп. (а) - (в) цього пункту договору випадок, передбачений цим договором чи гарантійними документами як підстава дострокового погашення кредиту та/або звернення стягнення на майно позичальника та/або поручителя.
Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору № 1 позичальник зобов'язаний сплатити банкові такі комісії за цим договором:
- комісію за відкриття кредитної лінії у розмірі, встановленому в п.3.2 цього договору комісія сплачується одноразово у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату платежу на рахунок, вказаний у п.3.8 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати підписання цього договору, але не пізніше дати надання кредиту.
- комісію за управління кредитною лінією у розмірі, встановленому в п.3.2 цього договору.
Комісія нараховується з дати надання кредиту до повного виконання зобов'язання позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором.
У разі прострочення будь-яких платежів за основним боргом за кредитом комісія нараховується на суму фактичної заборгованості за кредитом.
У разі перевищення суми заборгованості за основним боргом за кредитом над сумою ліміту заборгованості при зменшенні ліміту кредитної лінії, базою для нарахування комісії є сума фактичної заборгованості за основним боргом.
Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитною лінією у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату нарахування, в останній банківський день місяця, і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа), на рахунок, зазначений у п.3.8 цього договору. Комісія за управління кредитною лінією за останній період нарахування комісії за управління кредитною лінією підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
Згідно з п. 5.1.2 кредитного договору № 1 позичальник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі погашати банкові заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитами, комісії та інші платежі за цим договором.
Відповідно до п. 6.1.1 кредитного договору № 1 подія, коли позичальник не сплатив банкові у строк платежі з погашення кредиту, процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів належних до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов'язання за цим договором, повинна тлумачитись, як подія невиконання зобов'язань.
Пунктом 6.2 кредитного договору № 1 погоджено сторонами наслідки подій невиконання зобов'язань: якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк письмово повідомляє позичальника (у порядку, зазначеному в п. 8.3 договору), що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом або його частиною, процентами за користування кредитом, комісіями та іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором на користь банку з рахунків позичальника, зазначених у п. 2.1.13, у гривнях та/або в іноземних валютах та купівлю за рахунок цих коштів іноземної валюти або продаж, обмін (конвертацію) цих коштів на міжбанківському валютному ринку України на умовах, зазначених, у п. 3.7.6 з метою погашення заборгованості позичальника, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
В подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору № 151310К15 від 27.09.2010 № 151310К15-1, від 12.11.2010 № 151310К15-2, від 25.05.2011 № 151310К15-3, від 17.06.2011 № 151310К15-4, від 20.09.2011 № 151310К15-5, від 13.04.2012 № 151310К15-6, від 24.07.2012 № 151310К15-7, від 03.10.2012 № 151310К15-8, від 10.12.2012 № 151310К15-9, від 22.02.2013 № 151310К15-10, від 31.05.2013 № 151310К15-11, від 30.08.2013 № 151310К15-12, від 29.11.2013 № 151310К15-13, від 10.02.2014 № 151310К15-14, від 12.02.2014 № 151310К15-15, від 25.02.2014 № 151310К15-16, від 30.04.2014 № 151310К15-17, від 26.05.2014 № 151310К15-14, від 30.05.2014 № 151310К15-19, від 11.07.2014 № 151310К15-20, від 22.08.2014 № 151310К15-21, від 05.09.2014 № 151310К15-22, від 21.12.2014 № 151310К15-23, від 03.07.2015 № 151310К15-24, якими сторони, зокрема, змінювали процентну ставку, ліміт кредитної лінії, кінцевий термін повернення кредитних коштів.
12.11.2010 між банком та ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" (позичальник) був укладений кредитний договір № 151310К24 (далі - кредитний договір № 2) відповідно до умов якого, банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлюваної відкличної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.
Відповідно до пунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5 та 3.2.6 кредитного договору № 2 ліміт кредитної лінії: еквівалент 25 500 000 дол. США, в т.ч. встановлюються такі субліміти за договором:
- субліміт для вибірки в гривні - еквівалент 8 000 000,00 дол. США за курсом НБУ на день отримання кредиту;
- субліміт для вибірки в дол. США - 17 500 000 дол. США за курсом НБУ на день отримання кредиту.
Ліміт кредитування обігового капіталу Групи МГМ на 2010-2011: 210 000 000,00 грн.
Спільний ліміт заборгованості: еквівалент 25 500 000 дол. США.
Кінцевий термін погашення кредиту: 11.11.2013.
Цілі кредиту: поповнення обігових коштів.
Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі:
- у гривні - 20,0% річних;
- у дол. США - 10,0% річних.
Процентна ставка за цим договором збільшується на 2% річних у разі невиконання/порушення позичальником хоча б однієї з умов згідно з п.п. 5.1.4.7, 5.1.4.11, 5.5.1-5.5.2 цього договору. Підвищена процентна ставка застосовується починаючи з першого дня кварталу наступного за кварталом, у якому таку умову невиконано/порушено, до останнього дня кварталу, в кому таку умову було виконано.
Ненадання позичальником до банку довідок банків про рух коштів та заборгованість за кредитами і довідки позичальника про середньоденні залишки на поточних рахунках, обсяги операцій з купівлі-продажу валюти та переказних операцій в інших банках у строки визначені п.п. 6.10.1.1 цього договору, вважається невиконанням п.п. 5.1.4.7, 5.5.1-5.5.2 цього договору із застосуванням підвищеної процентної ставки на 2% річних.
Процентна ставка за цим договором збільшується на 2% річних у разі невиконання позичальником хоча б однієї з умов згідно з п.п. 5.1.4.14-5.1.4.15 цього договору. Підвищена процентна ставка застосовується починаючи з дати порушення такого зобов'язання та діє до дати його виконання.
Процентна ставка за цим договором збільшується на 2% річних у разі невиконання/порушення позичальником хоча б однієї з умов згідно з п.п. 5.1.4.9- 5.1.4.10 цього договору. Підвищена процентна ставка застосовується починаючи з першого дня кварта вступного за кварталом, у якому таку умову невиконано/порушено, до останнього дня кварталу, в кому таку умову було виконано.
Згідно з п. 3.2.7.1 кредитного договору № 2 позичальник сплачує банку щомісяця комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,028 % від ліміту заборгованості.
Відповідно до п. 3.4.1 кредитного договору № 2 позичальник зобов'язаний погасити повністю кредит у валюті кредиту, відповідно до заборгованості на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього договору в строк, зазначений у п. 3.2.3 цього договору, здійснюючи чергові платежі з погашення згідно з графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень Позичальника.
Пунктом 3.5.1 кредитного договору № 2 визначено, що позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту, відповідно до заборгованості. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту, відповідно заборгованості, і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
Згідно з п. 3.6.2 кредитного договору № 2 позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів за цим договором протягом 10 банківських днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення, у разі, якщо відбувся інший, крім зазначеного у пп. (а) - (в) цього пункту договору випадок, передбачений цим договором чи гарантійними документами як підстава дострокового погашення кредиту та/або звернення стягнення на майно позичальника та/або поручителя.
Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору № 2 позичальник зобов'язаний сплатити банкові комісію за управління кредитною лінією у розмірі, встановленому в п. 3.2 цього договору.
Комісія нараховується з дати надання кредиту до повного виконання зобов'язання позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором.
У разі прострочення будь-яких платежів за основним боргом за кредитом комісія нараховується на суму фактичної заборгованості за кредитом.
У разі перевищення суми заборгованості за основним боргом за кредитом над сумою ліміту заборгованості при зменшенні ліміту кредитної лінії, базою для нарахування комісії є сума фактичної заборгованості за основним боргом.
Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитною лінією у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату нарахування, в останній банківський день місяця, і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа), на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Комісія за управління кредитною лінією за останній період нарахування комісії за управління кредитною лінією підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
Згідно з п. 5.1.2 кредитного договору № 2 позичальник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі погашати банкові заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитами, комісії та інші платежі за цим договором.
Відповідно до п. 6.1.1 кредитного договору № 2 подія, коли позичальник не сплатив банкові у строк платежі з погашення кредиту, процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів належних до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов'язання за цим договором, повинна тлумачитись, як подія невиконання зобов'язань.
Пунктом 6.2 кредитного договору № 2 погоджено сторонами наслідки подій невиконання зобов'язань: якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк письмово повідомляє позичальника (у порядку, зазначеному в п. 8.3 договору), що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом або його частиною, процентами за користування кредитом, комісіями та іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором на користь банку з рахунків позичальника, зазначених у п. 2.1.13, у гривнях та/або в іноземних валютах та купівлю за рахунок цих коштів іноземної валюти або продаж, обмін (конвертацію) цих коштів на міжбанківському валютному ринку України на умовах, зазначених, у п. 3.7.6 з метою погашення заборгованості позичальника, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
В подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору № 2, якими сторони, зокрема змінювали процентну ставку, ліміт кредитної лінії, кінцевий термін повернення кредитних коштів.
10.02.2014 між банком та ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" (позичальник) був укладений кредитний договір № 151314К1 (далі - кредитний договір № 3), відповідно до умов якого, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3.1 та 2.4 кредитного договору № 3 кредит надається позичальнику: шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії; ліміт кредитної лінії: 10 000 000 дол. США; кінцевий термін погашення кредиту: 03.02.2015.
У відповідності до пункту 3.1 кредитного договору № 3:
- тип процентної ставки за кредитом: змінювана (плаваюча);
- розмір процентної ставки за Кредитом визначається таким чином: базова ставка LIBOR для доларів США (6m) + 8,5%, але не менше ніж 9% річних та не більше 15% річних;
- на дату підписання сторонами цього договору базова ставка LIBOR для доларів США (6 m) становить 0,34% річних.
- розмір процентної ставки за кредитом на дату підписання сторонами цього договору 9% річних (0,34% + 8,5%, але не менше ніж 9,00% річних не більше ніж 15,00% річних).
- розмір процентної ставки за кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені пунктом 4.1 цього договору.
- проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року.
Пунктом 3.2.2 кредитного договору № 3 визначено, що розмір ставки комісії за управління 0,02% від ліміту кредитної лінії, зазначеного у пункті 2.3.1 цього договору.
У разі перевищення основного боргу над лімітом кредитної лінії, зазначеним у підпункті 2.3.1 цього договору, базою для нарахування комісії за управління є сума основного боргу. Розмір ставки комісії за управління змінюється у випадках та в порядку, що передбачені у пункті 4.2 цього договору. Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором, відповідно до підпункту 14.1.1 цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього договору.
Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності цим договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності цим договором. Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду) - кожний календарний місяць.
Останній період нарахування комісії за управління:
- починається з першого числа місяця, у якому відбулось повне погашення основного боргу (у випадку невиконання позичальником зобов'язань з погашення основного боргу - з першого числа місяця, у якому наступить 90-й день з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 4 цього Договору);
- закінчується датою повного виконання зобов'язань з погашення основного боргу (включно) (у випадку невиконання позичальником зобов'язань з погашення основного боргу - 90-м днем з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього Договору (включно).
Комісія нараховується пропорційно кількості днів дії ліміту кредитної лінії/основного боргу (у випадках, передбачених другим абзацом підпункту 3.2.2.1 цього Договору), та кількості календарних дні у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління.
Відповідно до п. 6.6 кредитного договору № 3 сплата процентів за кредитом (крім процентів за останній календарний місяць (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачуються проценти за кредитом за попередній місяць.
Пунктом 6.8 кредитного договору № 3 визначено, що сплата комісії за управління (крім комісії за управління за останній період сплати такої комісії) має здійснюватись позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число) у національній валюті України за офіційний курсом Національного банку України на дату останнього банківського дня попереднього місяця. Протягом цього періоду сплачується комісія за управління за попередній місяць.
Відповідно до п. 8.1.2 кредитного договору № 3 банк має право вимагати виконання грошових зобов'язань за цим договором у повному обсязі у випадках, передбачених підпунктами 9.2.5 - 9.2.6 цього договору, у строки передбачені підпунктами 9.2.5 - 9.2.6 цього договору.
Згідно з п. 9.2.2 кредитного договору № 3 позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі погашати банку кредит, сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.
Відповідно до п. 9.2.6.3 кредитного договору № 3 позичальник зобов'язується здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, якщо відбувся випадок, передбачений підпунктами 5.10.2 - 5.10.14 цього договору.
В подальшому між банком та позивальником було укладено Додаткові договори № 151314К1-1 від 12.02.2014, № 151314К1-2 від 30.04.2014, № 151314К1-3 від 26.05.2014, № 151314К1-4 від 18.07.2014. № 151314К1-5 від 22.08.2014, № 151314К1-6 від 05.09.2014, № 151314К1-7 від 31.12.2014 та № 151314К1-8 від 03.07.2015.
У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань, передбачених умовами кредитних договорів, банк, керуючись п. 3.6. та п. 6.2 кредитних договорів № 1 та № 2, та п. 8.1.2, та п. 9.2.6 кредитного договору № 3, 26.10.2015 банк направив позичальнику вимогу про дострокове погашення заборгованості № 195-01/6705 від 23.10.2015, в якій вимагав протягом 10 банківських днів здійснити дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів, комісій та інших платежів, належних до сплати за кредитними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 № 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується скаржником, що позичальником - ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" були порушені зобов'язання за кредитними договорами в частині повернення суми кредитів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії за управління кредитними лініями, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість перед позивачем у наступних розмірах:
1. За кредитним договором № 1:
- 5 500 000 дол. США - заборгованість по поверненню кредитних коштів;
- 635 575 дол. США - проценти за користування кредитними коштами;
- 1 378 754,16 грн. - комісія за управління кредитною лінією.
2. За кредитним договором № 2:
- 17 500 000 дол. США та 19 841 743,00 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів;
- 1 429 775 дол. США та 4 468 663,56 грн. - процентів за користування кредитними коштами;
- 5 103 027,02 грн. - комісія за управління кредитною лінією.
3. За кредитним договором № 3:
- 7 580 254 дол. США - заборгованість по поверненню кредитних коштів;
- 723 266,63 дол. США - проценти за користування кредитними коштами;
- 3 255 879,07 грн. - комісія за управління кредитною лінією.
Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду міста Києва від 28.12.2015 у справі № 910/30460/15 ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, встановлено що, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є таким, що настав з 28.12.2015 та припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 28.12.2015. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2016 у справі № 910/30460/15 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" визнано кредитором ТОВ "Міжнародна група морепродуктів": першої черги - на суму 2 756,00 грн., четвертої черги - на суму 872 118 882,99 грн., шостої черги - на суму 125 689 341,39 грн. та визнано вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", які забезпечені заставою майна боржника на суму 3 545 822,58 грн. Вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", що виникли на підставі генеральної кредитної угоди № 151310N1 від 28.07.2010, зі змінами та доповненнями, укладеними між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "Міжнародна група морепродуктів", ТОВ "Айс Термінал", ТОВ "Айс Логістик" та ТОВ "Сіафуд Груп" та укладених між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" в рамках даної генеральної кредитної угоди кредитних договорів № 151310К15 від 28.07.2010, № 151310К24 від 12.11.2010, № 151314К1 від 10.02.2014, були визнані ліквідатором в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 2 756,00 грн. до першої черги, на суму 997 808 224,38 грн. до четвертої черги та на суму 3 545 822,58 грн. окремо, як забезпечені заставою майна боржника.
Отже, вищезазначеною ухвалою господарського суду міста Києва, яка набрала законної сили, судом встановлено факт порушення позичальником - ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" грошового зобов'язання за переліченими кредитними договорами та генеральною кредитною угодою та встановлено розмір заборгованості позичальника перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 7.2 кредитних договорів № 1 та № 2 сторони погодили у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. пп. 3.4.1, 3.5.1, 4 цих договорів позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цих договорів, і підлягає сплаті у національній валюті України, на рахунок, зазначений у п. 3.8 (б).
Пунктом 3.2 кредитних договорів № 1 та № 2 визначено розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 10.2 кредитного договору № 3 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.
Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційний курсом НБУ, встановленим на день сплати (текст, виділений курсивом, включається до договору у разі, якщо договором передбачено надання кредиту в іноземній валюті), на рахунок, відкритий відповідно до підпункту (б) пункту 5.11 цього договору.
Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 ЦК України).
Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).
Таким чином, як правомірно зазначив місцевий господарський суд, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 3-29гс15.
У пунктах 7.2 кредитних договорів № 1 та № 2 та п. 10.2 кредитного договору № 3 також передбачено, що пеня підлягає сплаті у національній валюті України.
Оскільки позивачем при нарахуванні та заявлені до стягнення пені в доларах США вищезазначені норми закону та умови кредитних договорів не враховано, місцевим господарським судом здійснено перерахунок розрахованої та заявленої пені у гривні та встановлено, що позивачем було вірно розраховано пеню у гривні, з урахуванням положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а позовні вимоги про стягнення пені, нарахованої в дол. США, є безпідставними.
Відповідно до п. 1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 грошовим, за змістом ст. 524, 533 - 535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.
Згідно з п. 1.3 постанови з урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Зокрема, про можливість застосування до кредитних відносин ч. 2 ст. 625 зазначено також у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2015 у справі № 910/20969/14.
Таким чином, перевіривши розрахунок позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, визнав обґрунтованими та документально доведеними вимоги:
1. За кредитним договором № 1:
- 5 500 000 дол. США - заборгованість по поверненню кредитних коштів;
- 635 575 дол. США - проценти за користування кредитними коштами;
- 1 378 754,16 грн. - комісія за управління кредитною лінією;
- 182 674,06 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією;
- 19 356 дол. США 70 центів та 3 768,64 грн. - 3 % річних;
- 6 008,17 грн. - інфляційні втрати.
2. За кредитним договором № 2:
- 17 500 000 дол. США та 19 841 743,00 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів;
- 1 429 775 дол. США та 4 468 663,56 грн. - процентів за користування кредитними коштами;
- 5 103 027,02 грн. - комісія за управління кредитною лінією.
- 861 077,29 грн. - пеня за прострочення погашення кредиту;
- 570 250,96 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів;
- 678 897,00 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією;
- 56 822,98 дол. США та 85 517,29 грн. - 3 % річних;
- 150 321,16 грн. - інфляційні втрати.
3. За кредитним договором № 3:
- 7 580 254 дол. США - заборгованість по поверненню кредитних коштів;
- 723 266,63 дол. США - проценти за користування кредитними коштами;
- 3 255 879,07 грн. - комісія за управління кредитною лінією;
- 349 618,57 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією;
- 25 298,06 дол. США та 8 586,81 грн. - 3 % річних;
- 12 326,49 грн. - інфляційні втрати.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28.07.2010 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договорами, між банком, ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" (позичальник-1), ТОВ "Айс Термінал" (позичальник-2), ТОВ "Айс Логістик" (позичальник-3) та ТОВ "Сіафуд Груп" (поручитель) було укладено договір поруки № 151310Р15 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.
Згідно з п. 4.1.1 договору поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають з основного зобов'язання у випадку, якщо позичальник не виконає грошове зобов'язання, передбачене кредитною угодою, протягом двадцяти днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.
Пунктом 4.1.2 договору поруки визначено, що кредитор має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем та/або позичальником у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитною угодою та/або поручителем за цим договором, вони не будуть виконанні, в тому числі:
- позичальник та/або поручитель не зміг виконати будь-яке із зобов'язань (в т.ч. в частині) по цьому договору, чи кредитній угоді;
- будь-яка інформація або гарантії позичальника та/або поручителя, надані або підтверджені у зв'язку з положеннями цього договору чи кредитної угоди виявились недостовірними на момент надання чи підтвердження, і ці дії потягли невиконання позичальником зобов'язань, що витікають з кредитної угоди по сплаті належних до сплати на користь кредитора платежів;
- відбулось суттєва погіршення фінансового стану позичальника та/або поручителя;
- порушено справу про визнання позичальника та/або поручителя банкрутом.
Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
20.06.2011 між банком, позичальником, відповідачем 3, 4 та поручителем було укладено договір № 151310Р15-1 про внесення змін до договору поруки, відповідно до умов якого, сторони дійшли згоди доповнити пункт 2.1 підпунктом 2.1.7 в наступній редакції: "Поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов'язань позичальника за кредитною угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому."
30.04.2014 між сторонами було укладено договір № 151310Р15-2 про внесення змін до договору поруки, відповідно до умов якого, сторони дійшли згоди викласти термін "Кредитна угода" у наступній редакції: Генеральна кредитна угода № 151310N1 від 28.07.2010 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в межах та на підставі генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ (генеральна угода та додатки - далі кредитна угода), укладена між кредитором, позичальником та поручителем, відповідно до якої кредитор при виконанні позичальником та поручителем певних її умов проводить операції з лімітом заборгованості, що не може перевищувати еквівалент 376 000 000,00 грн., на визначених кредитною угодою умовах, строком погашення 27.07.2017 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитної угоди.
03.07.2015 сторонами було укладено договір № 151310Р15-3 про внесення змін до договору поруки, в якій поручитель підтвердив, що він ознайомлений і погоджується з усіма змінами, що були внесені до умов:
а) генеральної кредитної угоди № 151310N1 від 28.07.2010, яку було укладено між кредитором і позичальником, а саме:
- починаючи з додаткової угоди № 151310N1-1 від 12.11.2010 до додаткової угоди № 151310N1-17 від 31.12.2014;
б) кредитного договору № 151310К15 від 28.07.2010, який було укладено з позичальником - 1 в рамках генеральної угоди, а саме:
- починаючи з додаткової угоди № 151310К15-1 від 27.09.2010 до додаткової угоди № 151310К15-24 від 03.07.2015;
в) кредитного договору № 151310К24 від 12.11.2010, який було укладено з позичальником - 1 в рамках генеральної угоди, а саме:
- починаючи з додаткової угоди № 151310К24-1 від 25.05.2011 до додаткової угоди № 151310К24-22 від 03.07.2015
г) кредитного договору № 151314К1 від 10.02.2014, який було укладено з позичальником - 1 в рамках генеральної угоди, а саме:
- починаючи з додаткової угоди № 151314К1-1 від 12.02.2014 до додаткової угоди № 151314К1-8 від 03.07.2015.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 та 4 договору № 151310Р15-3 про внесення змін до договору поруки, поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма умовами генеральної угоди, укладеної між кредитором та позичальниками, та кредитних договір № 151310К15 від 28.07.2010, № 151310К24 від 12.11.2010, № 151314К1 від 10.02.2014, що укладені в рамках генеральної угоди між кредитором і позичальником-1.
Поручитель підтверджує, що всі зміни, які були внесені до генеральної угоди та до кредитних договір після дати укладання договору, вносились за його попередньою згодою.
Поручитель підтверджує, що після укладання генеральної угоди та кредитних договорів, а також внесення до них змін, зазначених в п. 1 цього договору про внесення змін договору, порука, надана згідно з цим договором, залишатиметься чинною.
За встановлених обставин колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшиться обсяг його відповідальності.
Згода поручителя зі змінами до кредитного договору, які визначають конкретні умови, порядок та обсяг збільшення відповідальності боржника, висловлена шляхом підписання додаткової угоди до договору поруки, не потребує додаткової згоди поручителя на збільшення відповідальності та не суперечить ч. 1 ст. 559 зазначеного Кодексу (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-152цс13).
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок
Пунктом 7.4 договору поруки визначено, що дія договору припиняється після повного виконання основного зобов'язання.
Строку дії поруки за вказаним договором сторонами не встановлено.
За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про застосування до правовідносин сторін за договором поруки норми ч. 4 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
У разі якщо кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання, направивши боржнику вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та інших платежів, при цьому договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, шестимісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, для пред'явлення вимоги до поручителя обчислюється від дня дострокового повного погашення заборгованості, зазначеного кінцевим строком у вимозі кредитора до боржника. Одночасне направлення боржнику та поручителю вимоги про дострокове повернення кредиту у зв'язку з наявністю заборгованості не є вимогою кредитора до поручителя в сенсі ч. 4 ст. 559 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі № 6-28цс14).
Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14, словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.
Як вбачається з повідомлень про порушення зобов'язань № 195-01/1321 від 26.02.2015, № 195-01/2021 від 25.03.2015 та № 195-01/3668 від 27.05.2015, банк в них не змінював строки виконання основного зобов'язання, а лише вимагав виконання простроченого зобов'язання, більше того, вони були направлені поручителю, а не боржнику.
При цьому, як правильно встановлено місцевим господарським судом, банком було змінено строки виконання основного зобов'язання, лише при направленні позичальнику вимоги про дострокове погашення заборгованості № 195-01/6705 від 23.10.2015, в якій вже зазначалось не лише про погашення прострочених зобов'язань за кредитними договорами, а й про строкові зобов'язання, тобто про дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитними договорами протягом 10 банківських днів з дати відправлення банком позичальнику даної вимоги, яка отримана позичальником 05.11.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.01.2014, 17.09.2014, 19.03.2014, 17.09.2014 та пункті 4.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів".
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що банк мав право пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання, тобто з 03.11.2015. Позовна заява була направлена суду в межах шестимісячного строку - 15.01.2016, що підтверджується штемпелем відділу поштового зв'язку.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення банком вимоги до поручителя про сплату заборгованості позичальника за кредитним договором не пропущено, порука не припинилась.
Місцевим господарським судом обґрунтовано було відхилено заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіафуд Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/111/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді О.М. Гаврилюк
С.Р. Станік