донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.09.2016 справа №913/636/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: за участю представників: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, довіреність №1992 від 28.12.2015р. ОСОБА_5, довіреність №12-11-39-39/3135 від 26.09.2016р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від05.07.2016р. (повний текст підписано 08.07.2016р.)
у справі№913/636/16 (суддя Іванов А.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Київ в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Харків
до Державної фінансової інспекції в Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області
простягнення 56698,10грн.
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком”, м.Київ в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Харків, позивач звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Державної фінансової інспекції в Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 56698,10грн., які складаються з боргу в сумі 39790,24грн., інфляційних в розмірі 15334,39грн. та 3% річних в розмірі 1573,47грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.07.2016р. (повний текст підписано 08.07.2016р.) у справі №913/636/16 позовні вимоги задоволено. Рішення суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договорів про надання послуг бізнес-мережі №2305320 від 17.12.2010р. та №2306282 від 01.07.2012р. в частині оплати наданих позивачем послуг.
Державна фінансова інспекції в Луганській області не погодилася з прийнятим рішенням та звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.
На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував, що позивач - Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Харківської філії є неналежним позивачем з огляду на укладення спірних договорів між Державною фінансовою інспекцією в Луганській області та Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Луганської філії.
Також відповідач зазначає про те, що виконання позивачем умов договору повинно бути підтверджене актами здачі-приймання виконаних робіт, які в матеріалах справи відсутні, а не виставленими позивачем рахунками.
Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не враховано наявність Сертифікату Торгово-промислової палати №5951 від 03.03.2016р., яким засвідчено настання для відповідача з 14.07.2014р. форс-мажорних обставин та закінчення їх 06.11.2014р.
Разом з іншим апелянт стверджує, що відповідач є бюджетною установою і з огляду на реєстрацію позивача на непідконтрольній території зазначає про заборону проведення оплати такому контрагенту.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2016р. у справі №913/636/16 (головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Попков Д.О.) було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 27.09.2016р.
Від позивача отримано відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією було розглянуто та долучено до матеріалів справи.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_6 на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.
Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2016р. просив залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
17.12.2010р. між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (далі - оператор) та Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області (далі - бізнес-абонент) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі №2305320.
За умовами пункту 1.1 в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі (далі - послуги), а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість.
Згідно з пунктом 1.2 під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.
Відповідно до п.2.1 оператор організовує бізнес-абоненту лінію(ї) зв'язку для надання послуг або в разі відсутності технічної можливості пропонує бізнес-абоненту інші варіанти підключення.
Перелік та опис послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначаються в окремих додаткових угодах до цього договору, що підписуються сторонами по кожному з видів замовлених послуг (п.2.2).
Права та обов'язки сторін узгоджені в розділі 3 договору. Зокрема, пунктом 3.2.3 передбачений обов'язок бізнес-абонента проводити оплату послуг в порядку та терміни, визначені цим договором.
Пунктом 4.1, 4.2 договору передбачено, що надання послуг за цим договором є платним. Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг - попередньою оплатою (внесення авансу) або в кредит.
Не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, в межах якого надавались послуги (п.4.3).
Згідно з п.4.11 рахунки за надані послуги, а також всю необхідну інформацію стосовно надання цих послуг оператор надсилає бізнес-абоненту за адресою: бізнес-абонент отримує рахунки в ЦТП.
Пунктом 8.1, 8.2 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010р. У разі коли жодна із сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.
Згідно з пунктом 8.3 бізнес-абонент має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання послуг у будь-який час, письмово попередивши про це оператора за тридцять календарних днів до бажаної дати.
Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.
Сторонами укладались додаткові угоди, якими доповнювались умови зазначеного договору. Зокрема, додатковою угодою №7 від 01.01.2012р. до договору у зв'язку зі зміною найменування бізнес-абонента з Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на Державну фінансову інспекцію в Луганській області з 26.12.2011р. сторони узгодили використовувати нове найменування бізнес-абонента в правовідносинах сторін за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, до травня 2015р. відповідачем не надсилалися заяви про небажання отримувати послуги за договором, отже, враховуючи умови пункту 8.2 договору він продовжувався на кожний наступний рік. 18.05.2015р. Державною фінансовою інспекцією було надіслано на адресу позивача лист №12-11-14-14/1064 з проханням закрити за даним договором послуги ADSL та надання модему в оренду. Листом №12-11-14-14/1073 від 19.05.2015 відповідач просив позивача припинити надання послуг за зазначеним договором, зняти всі телефони, лінії безпосереднього зв'язку, відключити інтернет. На підставі зазначених листів, з урахуванням умов пункту 8.3 договору, надання телекомунікаційних послуг Державній фінансовій інспекції в Луганській області припинено в червні 2015р. Відповідно, в спірний період з квітня 2014р. по червень 2015р. договір був чинним та послуги надавались.
З наданих позивачем розрахунків за період з квітня 2014р. по червень 2015р. заборгованість Державної фінансової інспекції в Луганській області за договором №2305320 становить 21990,00грн.
Крім того, 01.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” (далі - оператор) та Державною фінансовою інспекцією в Луганській області (далі - бізнес-абонет) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі №2306282.
За умовами пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі (далі - послуги), а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість.
Відповідно до п.1.2 під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.
Оператор організовує бізнес-абоненту лінію (ї) зв'язку для надання послуг або в разі відсутності технічної можливості пропонує бізнес-абоненту інші варіанти підключення (п.2.1).
Згідно з п.2.2 перелік та опис послуг, спеціалізовані умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначаються в окремих додаткових угодах до цього договору, що підписуються сторонами по кожному з видів замовлених послуг.
Права та обов'язки сторін узгоджені в розділі 3 договору. Зокрема, пунктом 3.2.3 передбачений обов'язок бізнес-абонента проводити оплату послуг в порядку та терміни, визначені договором.
Надання послуг за цим договором є платним (п.4.1).
Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг: за фактично надані послуги (кредит).
Відповідно до п.4.3 не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавались послуги.
За умовами пунктів 8.1, 8.2 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. У разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.
Згідно з п.8.3 бізнес - абонент має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання послуг у будь-який час, письмово попередивши про це оператора за тридцять календарних днів до бажаної дати.
Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.
В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди, які доповнювали умови вищезазначеного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №12-11-14-14/1064 від 18.05.2015р. Державна фінансова інспекція просила оператора закрити за даним договором послуги телефонного зв'язку. Крім того, листом №12-11-14-14/1073 від 19.05.2015р. відповідач просив позивача припинити надання послуг за договором. З урахуванням умов пункту 8.3 договору, на підставі зазначеного листа, надання послуг припинено в червні 2015р.
Як вбачається з розрахунків позивача за спірний період з травня 2014р. по червень 2015р. заборгованість відповідача за договором №2306282 становить 17800,24грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договорів про надання послуг бізнес-мережі №2305320 від 17.12.2010р. та №2306282 від 01.07.2012р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.
Укладені між сторонами правочини за своїм змістом та своєю правовою природою є договорами про надання послуг, які підпадають під правове регулювання норм глави 63 ЦК України.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, по факту надання послуг за договором №2305320 від 17.12.2010р. позивачем виставлені рахунки - акти про надані послуги вартістю 21990,00грн. за квітень 2014р. - червень 2015р., а по факту надання послуг за договором №2306282 від 01.07.2012р. - рахунки -акти за травень 2014р. - червень 2015р. вартістю 17800,24грн. Зазначені рахунки - акти наявні в матеріалах справи.
Посилання відповідача на те, що рахунки не є належними доказами надання позивачем телекомунікаційних послуг за вказаними договорами судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.
За умовами розділу 4 договорів про надання послуг бізнес-мережі не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць, у межах якого надавались послуги. Умовами договорів не передбачено окреме складання актів виконаних робіт двома сторонами. Кожен рахунок позивача містить вказівку, що рахунок є одночасно актом передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг).
Крім того, факт надання послуг відповідачем не спростований. Зокрема, відповідачем не надано заяв, направлених на адресу позивача, про відсутність телекомунікаційних послуг або про будь-які технічні проблеми. В цей же час, за умовами пункту 3.2.6 спірних договорів у разі припинення надання послуг або виникнення перерв у наданні принаймні однієї з послуг абонент зобов'язаний відразу повідомити про це оператора. Відтак, позивач є таким, що належним чином надавав передбачені договором послуги. Факт зміни місцеперебування абонента не свідчить про те, що телекомунікаційні послуги не надавалися з огляду на чинність договору.
Враховуючи, що заява Державної фінансової інспекції в Луганській області про відмову від послуг за договорами отримана позивачем 31.05.2015р., а також встановлений пунктом 8.3 договорів строк для його розірвання, заявлена позивачем до стягнення з відповідача заборгованість за договором №2305320 з квітня 2014р. по червень 2015р. в розмірі 21990,00грн. та заборгованість за договором №2306282 за період з травня 2014р. по червень 2015р. в розмірі 17800,24грн. є обґрунтованою та правомірною.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надсилалися акти звіряння розрахунків між Харківською філією Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” та Державною фінансовою інспекцією в Луганській області щодо договорів про надання послуг бізнес-мережі №2305320 від 17.12.2010р. та №2306282 від 01.07.2012р. Факт надсилання підтверджується фіскальним чеком УДППЗ “Укрпошта” та описом вкладення у цінний лист, які свідчать, що акти звіряння розрахунків направлені відповідачу 02.06.2016р.
Враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості в загальному розмірі 39790,24грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім основного боргу позивач просить стягнути інфляційні в розмірі 15334,39грн. та 3% річних в розмірі 1573,47грн.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок позивача, судова колегія зазначає, що він є арифметично вірним.
Так, за договором №2305320 від 17.12.2010р. стягненню з відповідача за загальний період 01.06.2014р.-31.03.2016р. підлягають інфляційні в розмірі 8571,54грн. та 3% річних в розмірі 881,59грн. За договором №2306282 від 01.07.2012р. стягненню з Державної фінансової інспекції в Луганській області за загальний період 01.07.2014р. - 31.03.2016р. підлягають інфляційні в розмірі 6762,85грн. та 3% річних в розмірі 691,88 грн.
З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних в розмірі 15334,39грн. та 3% річних в розмірі 1573,47грн.
На думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що позивач - Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Харківської філії є неналежним позивачем з огляду на укладення спірних договорів між Державною фінансовою інспекцією в Луганській області та Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Луганської філії.
Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи Наказу директора Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” за погодженням з Головою Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” №544 від 16.10.2014р., разом з іншим, наказано функціонально підпорядкувати Директору Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” структурні підрозділи Луганської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”.
Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи листів відповідача про припинення надання послуг за договором №2305320 та договором №2306282, вони направлені та адресовані Харківській філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”.
Зазначене свідчить про те, що Державна фінансова інспекція в Луганській області була обізнана про передання повноважень та функціонального підпорядкування структурного підрозділу Луганської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” Харківській філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач також посилається на те, що судом першої інстанції не враховано наявність Сертифікату Торгово-промислової палати №5951 від 03.03.2016р., який засвідчує настання для відповідача з 14.07.2014р. форс-мажорних обставин та закінчення їх 06.11.2014р. Однак, як було встановлено судовою колегією, копія зазначеного Сертифікату була отримана господарським судом Луганської області після винесення рішення, про що свідчить відбиток канцелярії суду, і об'єктивно не могла бути оцінена судом першої інстанції. За приписами ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд приймає додаткові докази лише за умови, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Однак, відповідачем наявність таких обставин не доведена. Крім того, як вбачається зі змісту названого Сертифікату Торгово-промислової палати, він засвідчує форс-мажорні обставини виключно щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків і зборів у строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами, тобто, не стосується предмету спору, що розглядається.
Посилання апелянта на те, що відповідач є бюджетною установою і з огляду на реєстрацію позивача на непідконтрольній території наявна заборона проведення оплати такому контрагенту, судовою колегією не приймається з огляду на реєстрацію Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в м.Харків.
Оскільки господарський суд Луганської області надав належну юридичну оцінку встановленим обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, підстави для скасування рішення господарського суду Луганської області від 05.07.2016р. (повний текст підписано 08.07.2016р.) у справі №913/636/16 відсутні.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.07.2016р. (повний текст підписано 08.07.2016р.) у справі №913/636/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 05.07.2016р. (повний текст підписано 08.07.2016р.) у справі №913/636/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді Н.В. Ломовцева
ОСОБА_3
Надруковано 7 примірників: 2 - позивачу; 2 - відповідачу ; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЛО