Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" вересня 2016 р.Справа № 922/2478/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.
розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського", 61068, м. Харків, пр. Московський, 118, код ЄДРПОУ 00232779;
до акціонерної компанії "Харківобленерго", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954;
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. від 14.12.2015 року)
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 01-16юр/6010 від 15.08.2016 року)
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до акціонерної компанії "Харківобленерго" про стягнення заборгованості з оплати послуг за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 від 30.05.2008 р. за січень-червень 2016 р. у загальному розмірі 191939,61 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 188309,50 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 2459,98 грн., суми 3% річних у розмірі 1170,13 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2016 року звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, зареєстрованою у програмі "Діловодство спеціалізованого суду" за вх. № 31948, в якій повідомляє, що після подання позовної заяви до суду було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за послуги була погашена за січень-лютий 2016 року у повному обсязі та за березень 2016 року - частково, тобто, за твердженнями позивача основний борг відповідача станом на 27.08.2016 року за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 від 30.05.2008 р. за січень-червень 2016 р. складає 115 778.22 грн. Розмір інфляційного збільшення суми боргу та процентів річних за договором, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, було розраховано станом на 21.07.2016 р. та залишаються незмінними Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за січень-червень 2016 р. у загальному розмірі 119408,33 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 115778,22 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 2459,98 грн. та суми 3% річних у розмірі 1170,13 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. 31948), враховуючи приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України, якою передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, визнав її (заяву) такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим приймає її до розгляду та продовжує розгляд справи з її урахуванням.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує зменшені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача наявність основного боргу за січень-червень 2016 р. у загальному розмірі 115778,22 грн. визнає 18.05.2016 року, проте у наданому до суду відзив на позовну заяву (вх.26064) просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що несвоєчасні розрахунки відповідача за договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 30.05.2008 року № 4/30/05 сталися не з вини відповідача, а були викликані відсутністю належної та своєчасної оплати від споживачів попри вжиті необхідні заходи. Отже, відповідач повністю підтвердив вжиття всіх можливих заходів щодо виконання умов договору належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення ним правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Стягнення заборгованості за таких обставин призведе до невиплати заробітної плати, припинення фінансування поточних та інвестиційних витрат АК "Харківобленерго", припинення постачання електричної енергії за укладеними зі споживачами договорами та техногенної катастрофи.
У судовому засіданні 27.09.2016р. представники сторін наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.
Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне:
30.05.2008 року між ПАТ "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" (позивач, власник мереж) та АК "Харківобленерго" (відповідач, користувач) було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 (Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору (в редакції згідно Додаткової угоди від 01.11.2012р.), позивач зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач, а останній зобов'язується своєчасно сплачувати вартість послуг позивачу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
Пунктом п.4.1. Договору встановлено обов'язок відповідача здійснювати оплату за використання електричних мереж позивачу за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком „Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж".
Відповідно до розділу 7. Договору, вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання визначається згідно з додатками «Кошторис обґрунтованих витрат», «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж». Оплата користувачем послуг з утримання технологічних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставлених власником мереж рахунка та оформленого «Акта прийому-здачі наданих послуг в десятиденний термін з дати отримання рахунка.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем на виконання п. 7.3. Договору, позивачем було передано, відповідачем отримано наступні документи:
- 12.02.2016р. - рахунок № 85 від 31.01.16р. та акт прийому-здачі виконаних робіт за січень 2016р. на суму 31642,61 грн.;
- 11.03.2016р. - рахунок № 169 від 29.02.16р. та акт прийому-здачі виконаних робіт за лютий 2016р. на суму 31155,42 грн.;
- 07.04.2016р. - рахунок № 253 від 31.03.16р. та акт прийому-здачі виконаних робіт за березень 2016р. на суму 30921,24 грн.;
- 12.05.2016р. - рахунок № 342 від 30.04.16р. та акт прийому-здачі виконаних робіт за квітень 2016р. на суму на суму 31159,34 грн.;
- 10.06.2016р. - рахунок № 406 від 31.05.16р. та акт прийому-здачі виконаних робіт за травень 2016р. на суму 31716,92 грн.
- 08.07.2016р. - рахунок № 491 від 31.06.16р. та акт прийому здачі виконаних робіт за червень 2016р. на суму 31713,97 грн.
Тобто, як встановлено судом, позивач свої зобов'язанні по договору виконав у повному обсязі та надав відповідачу послуги за період з січня 2016 року - червень 2016 року включно на загальну суму 188309,50 грн.
Проте, як встановлено судом під час розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не здійснив.
Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача зменшилась на 72531,28 грн., у зв'язку з проведенням сторонами заліку зустрічних взаємних вимог, тобто станом на час прийняття судом рішення (27.09.2016р.) у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 за період з січня по червень 2016 року в сумі 115778,22 грн.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли договірні зобов'язальні відносини.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість у повному обсязі не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи, правовідносини які склались між сторонами та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 за період з січня по червень 2016 року на суму 188309,50 грн., проте, у зв'язку із проведенням між сторонами у липня-вересні 2016 року заліку взаємних зустрічних вимог, станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача становить 115778,22 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2459,98 грн. та 3 % річних у розмірі 1170,13 грн., нараховані по кожному акту окремо за період з 22.03.2016 року по 21.07.2016 р. на суму заборгованості.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат у розмірі 2459,98 грн. за період з березня 2016 р. по липень 2016 р. та 3% річних у розмірі 1170,13 грн. за період з 22.03.2016 р. по 21.07.2016 р., заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи та вірно нараховані.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" про стягнення з акціонерної компанії "Харківобленерго" заборгованості з оплати послуг за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 від 30.05.2008 р. за січень-червень 2016 р. у загальному розмірі 119408,33 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 115778,22 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 2459,98 грн. та суми 3% річних у розмірі 1170,13 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь публічного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" (61068, м. Харків, пр. Московський, 118, код ЄДРПОУ 00232779) заборгованість з оплати послуг за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 від 30.05.2008 р. за січень-червень 2016 р. у загальному розмірі 119408,33 грн., яка складається з: суми основного боргу у розмірі 115778,22 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 2459,98 грн., суми 3% річних у розмірі 1170,13 грн.; та витрати зі сплаті судового збору в розмірі 1 791,12 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 30.09.2016 р.
Суддя ОСОБА_3