"26" серпня 2016 р.Справа № 921/513/16-г/8
Суддя Гирила І.М., розглянувши матеріали позовної заяви №11/2-40519 від 10.08.2016 р. (вх. №564 від 23.08.2016 р.) Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" (ПАТ "ВіЕйБі Банк"), в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2, юридична адреса: вул. Дегтярівська, 27-Т, м. Київ, 04119 (адреса для листування: Харківське шосе, 49, м. Київ, 02049), до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАН", с. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область, 47154, про стягнення заборгованості в загальній сумі 4 214 558 грн 42 коп., вважає їх недостатніми для порушення провадження у справі та повертає позовну заяву та додані до неї матеріали без розгляду, з огляду на наступне:
- не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", мінімальна заробітна плата на 1 січня 2016 року установлена у розмірі 1 378 грн 00 коп.
П. 1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору, що підлягає до сплати заявником при поданні до господарського суду позовної заяви із вимогами майнового характеру. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн).
П. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Однак заявником вказаної норми не виконано, доказів сплати судового збору не надано.
Також, встановлено, що у відповідності до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній з 01.09.2015 р., уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із ліквідацією банку, не відноситься до пільгових категорій та не звільнена від сплати судового збору.
Разом з тим, заявником (уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк") подано заяву № 11/2-40520 від 10.08.2016 р. (вх. № 15377 від 23.08.2016 р.) про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором з СГТОВ "АГРО-ЛАН" до ухвалення рішення у справі. Вказана заява мотивована неплатоспроможністю заявника.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В розділі 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Тобто, обов'язковою умовою для відстрочення судом сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість його сплати. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Заяву про відстрочення сплати судового збору заявник обґрунтовує тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 р. № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 р. №63 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1".
22.02.2016 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та делегування повноважень ліквідатора, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" по 19.03.2018 р.
Зазначена інформація є публічною та розміщена на офіційних сайтах Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На думку заявника, обставини щодо неплатоспроможності Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" та важкого фінансового становища є загальновідомими та не потребують доказуванню.
Разом з тим, слід звернути увагу заявника на те, що в силу приписів чинного законодавства, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольнити клопотання учасників судового процесу про відстрочення, розстрочення або звільнення їх від сплати судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.
Відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23.02.2012 р., Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватись Фондом виключно для: виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам за вкладами відповідно до цього Закону; покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень. На майно, у тому числі кошти, Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.
Ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Дослідивши норми чинного законодавства, заяву № 11/2-40520 від 10.08.2016 р. та долучені до матеріалів позову документи, судом встановлено, що заявником не надано жодних документальних підтверджень наявності у нього скрутного фінансового становища, а посилання останнього на неплатоспроможність, у зв'язку із перебуванням в процедурі ліквідації, не можуть бути прийняті судом як належний та допустимий доказ на підтвердження наявності виключних обставин, які б могли бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, доводи заявника про його неплатоспроможність та важке фінансове становище у зв'язку із перебуванням у процедурі ліквідації не можуть бути перевагою перед приписами ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України.
За даних обставин, зважаючи на те, що заявником не надано належного обґрунтування його майнового стану із долученням підтверджуючих документів станом на дату звернення до суду, клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Таким чином, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 54, 57, 63 п. 4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Повернути Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський ОСОБА_1" (ПАТ "ВіЕйБі Банк"), в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2, юридична адреса: вул. Дегтярівська, 27-Т, м. Київ, 04119, адреса для листування: Харківське шосе, 49, м. Київ, 02049, позовну заяву №11/2-40519 від 10.08.2016 р. (вх. №564 від 23.08.2016 р.) та додані до неї документи, всього на 42 (сорока двох) арк., конверт, без розгляду.
Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.
Суддя І.М. Гирила