====================================================================УХВАЛА
27 вересня 2016 року Справа № 5016/4148/2011(18/62)
м. Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М., розглянувши матеріали заяви ліквідатора ОСОБА_1 про вжиття запобіжних заходів (№ 21/03-18 від 22.09.2016р.)
у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральний міський ринок” (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 19-Б, код за ЄДРЮОФОП 34129176)
встановив:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.12.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральний міський ринок”за заявою Управління пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області та Приватного підприємства “Укрбудсервіс”.
27.05.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральний міський ринок” визнано банкрутом.
31.05.2016р. до суду від ліквідатора ОСОБА_1 надійшла заява про визнання недійсним Договору купівлі - продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний міський ринок» ( вих. №21/03 від 25.05.2016р.), розгляд якої відкладено на 03.11.2016р.
26.09.2016р. на адресу суду від ліквідатора ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття запобіжних заходів (№ 21/03-18 від 22.09.2016р.) у порядку ст.43-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали заяви ліквідатора, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у її прийнятті з огляну на наступне.
Згідно ст.43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених ст..43-2 ГПК України запобіжних заходів до подання позову.
У даному випадку ліквідатором вже подано (27.05.2016р.) суду позовну заяву (заяву), яка прийнята судом.
Відповідно до приписів частини 4 статті 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Пункту 9 листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство у межах провадження у справі про банкрутство шляхом розгляду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.
Тобто, у даному випадку суд не може застосовувати приписи ст. 43-1 ГПК України, оскільки позовна заява (заява) вже подана суду, а такий запобіжний захід можливо застосувати лише до подачі позовної заяви.
Тому, на підставі п.1 ч.1 суд відмовляє у прийнятті заяви ліквідатора ОСОБА_1 про вжиття запобіжних заходів (№ 21/03-18 від 22.09.2016р.).
Разом з тим, статтею 66 ГПК встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суд -
1. У прийнятті заяви ліквідатора ОСОБА_1 (№ 21/03-18 від 22.09.2016р.) про вжиття запобіжних заходів відмовити.
2. Заяву та додані до неї документи повернути ліквідатору ОСОБА_1 (пошт.адреса: 73003, м. Херсон, Головпоштамт, а/с 11).
Суддя Т.М.Давченко