Дата документу "30" вересня 2016 р.
Справа № 320/6210/16-ц
30 вересня 2016 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Урупа І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,
Позивач в позовній заяві просить розірвати договір № 50 від 13.05.2016 року, укладений між ним та ФОП ОСОБА_2 та стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 8600 грн.
Вважаю, що позовна заява у даному випадку не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: позивач не сплатив судовий збір.
Дана позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер, а відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, зі змінами, внесеними згідно із Законами № 320-VІІІ від 09.04.2015 року, 484-VІІІ від 22.05.2015 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п/п 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюється 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене розмір судового збору за подання позову немайнового характеру у даному випадку буде складати 551 грн. 20 коп. (1378 х 0,4), де 1378 грн. мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року та за подання позову майнового характеру розмір судового збору становить 551,20 грн., тобто в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. А всього позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп.
Вказані суми судового збору позивачу слід сплатити на рахунок: код ЄДРПОУ суду: 36969096, Мелітопольське УДК ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач коштів: Державний бюджет м. Мелітополь Мелітопольський район, МФО 813015, р/рахунок № 31215206700013 та квитанції про сплату надати до суду.
Посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору вважаю безпідставними.
Закон України «Про судовий збір» у даному випадку є спеціальним законом і тому слід застосовувати саме його. В ст.5 цього Закону наведено вичерпний перелік випадків коли особи звільняються від сплати судового збору і розширювальному тлумаченню цей перелік не підлягає. З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», № 484-VIII. Відповідно до цього Закону споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не звільняються від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-зп від 03 жовтня 1997 року конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Виходячи з цього положення за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, при вирішенні спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Закони України «Про захист прав споживачів» та «Про судовий збір» є нормативними правовими актами однакової сили.
А тому, оскільки норма Закону щодо сплати судового збору споживачами за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, в Законі України «Про судовий збір» прийнята пізніше, а саме: з 01 вересня 2015 року, то застосовувати слід саме цей Закон.
При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, а саме: сплати судового збору та надання до суду квитанцій про сплату.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня отримання ним копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Якщо позивач у встановлений строк не виконає вимоги суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернена йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.