Дата документу 01.09.2016
Справа № 320/4235/16-ц
Провадження 2-а/320/158/16
01 вересня 2016 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Бахаєва І.М.
при секретарі - Фурсовій Л.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представником позивачки ОСОБА_1: адвоката Застрожнікової К.С.,
представника відповідача Мелітопольського об'єднання управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: Цеомашко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання незаконною відмову в призначені пенсії та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка в адміністративному позові просить визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.02.2016 року за № 619 про відмову їй, ОСОБА_1, в призначенні пенсії за віком за Списком 2 відповідно до ст. 13 «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зобов'язати Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити їй ОСОБА_1, пільгову пенсію за віком за Списком 2 відповідно до ст. 13 «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з часу її звернення до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком за Списком 2, тобто з 04.02.2016 року, та зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, період роботи їй, ОСОБА_1 на посаді палатної санітарки відділення № 3 Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні з 13.10.1986 року по 20.01.1993 рік.
Обґрунтовуючи свої вимоги, тим, що у лютому 2016 року вона, ОСОБА_1, звернулась до позивача по справі, Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пільгової пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до ст. 13 абз. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із тим, що вона має пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 12 років 04 місяців 16 днів, у тому числі стаж роботи у період часу з 13.11.1986 року по 20.01.1993 рік в Луганській обласній клінічній психоневрологічній лікарні на посаді палатної санітарки відділення № 3. Між тим, на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополь та Мелітопольському районі № 619 від 10.02.2016 року їй було відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 2. У рішенні про відмову в призначенні пенсії зазначається, що за наданими документами страхований стаж ОСОБА_1 складає 27 років 03 місяці 13 днів, а пільговий стаж за Списком № 2 - 12 років 04 місяців 16 днів, що обчислено з урахуванням вимог статті 13 «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».Таким чином, вказано, що право на пенсію на пільгових умовах виникло в неї ще 50 років. Зазначається про необхідність дооформлення трудової книжки щодо належного посвідчення виправлення дати народження, що було вже зроблено 12.02.2016 року за теперішнім місцем моєї роботи ТОВ «Автопривод». У рішенні про відмову в пенсії також вказується на те, що надана довідка, що уточнює пільговий стаж роботи на посаді палатної санітарки, видана Державною установою «Луганська республіканська клінічна психоневрологічна лікарня», яка розташована у м. Луганськ, довідка скріплена печаткою «Луганської народної республіки», тому її не прийнято до уваги, та відсутні інші підтвердження наявного в неї пільгового страхового стажу. У рішенні зазначено про необхідність надання до УПФУ уточнюючої довідки про пільговий стаж роботи у лікарні.
В судовому засіданні позивачка по справі ОСОБА_1, та її представник - адвокат Застрожнікова К.С., підтримали позовні вимоги, та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача Мелітопольського об'єднання управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: Цеомашко В.О., позов не визнала повністю, та надала до суду письмові заперечення, в яких зазначила, що під час звернення позивачки до Управління нею була надана довідка, яка уточнює пільговий стаж, яка видана Державною установою «Луганська республіканська клінічна психоневрологічна лікарня». Підпис посадової особи на зазначеній довідці закріплений печаткою Луганської народної республіки. Згідно даних запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ідентифікаційний код Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні - 01983743, а юридичної особи - Луганської республіканської клінічної психоневрологічної лікарні з ідентифікаційним кодом 61111328 - не існує. Отже, враховуючи все вищевикладене, така довідка не може бути прийнята, як документ, який підтверджує пільговий стаж. Також, п. 17 Постанови КМУ №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 можна зробити висновок, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не працювали разом з позивачкою, а лише (як зазначено в позовній заяві) відвідували її за місцем роботи. Таким чином, вважають, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть належним чином підтвердити стаж роботи позивачки. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені у встановленому законом порядку. Із документів доданих позивачкою до адміністративного позову вбачається, що підписи посадових осіб на жодному документі не закріплені печаткою лікарні. Крім того, серед документів, які надані на запит адвокату відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів (п. 6 у адвокатському запиті). А у копії наказу про прийняття на роботу містяться розбіжності з дублікатом трудової книжки ОСОБА_1 У дублікаті трудової книжки позивачки у записі №10 зазначається дата прийняття на роботу "13.11.1986", тоді як у копії наказу № 148-к від 10.11.1986 року зазначена дата "13.10.1986". Отже, Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вбачає в своїх діях протиправності та неправомірності, так як діяло винятково на підставі діючого законодавства.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, звернулась до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пільгової пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до ст. 13 абз. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із тим, що вона має пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 12 років 04 місяців 16 днів , у тому числі стаж роботи у період часу з 13.11.1986 року по 20.01.1993 рік в Луганській обласній клінічній психоневрологічній лікарні на посаді палатної санітарки відділення № 3.
Відповідно рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополь та Мелітопольському районі № 619 від 10.02.2016 року, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 2.
Відповідно до трудової книжці з 13.10.1986 року ОСОБА_1 була зарахована на посаду палатної санітарки до відділення № 3 Ворошиловградської обласної психіатричної лікарні (арк. 6, 7), про що свідчить копія трудової книжки, (а.с.6-19).
На цій посаді ОСОБА_1 пропрацювала до 20.01.1993 року, після чого була звільнена за власним бажанням, що також підтверджено записом у трудовій книжці (, арк. 8, 9)про що свідчить копія трудової книжки, (а.с.6-19).
У відповідності до довідки з Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні за підписом головного лікарня, наданої на запит адвоката, та направленої на адресу електронної пошти адвоката супровідним листом № 2/1-595 від 21.06.2016 року, ОСОБА_1 дійсно працювала в Ворошиловградській обласній психіатричній лікарні № 1 на посаді палатної санітарки відділення № 3 з 13.10.1986 року (наказ № 148-к від 10.11.1986 року) по 20.01.1993 рік (наказ № 15-к від 01.02.1993 року).
Як вказано у довідці, на підставі наказу МЗО СРСР № 583 від 24.10.1989 року з 19.04.1990 року Ворошиловградській обласній психіатричній лікарні № 1 присвоєно найменування «Клінічна». Указом Президіуму Верховної Ради УРСР № 9169-XI від 04.05.1990 року місто Ворошиловград перейменоване в м. Луганськ.
На підставі наказу ОблЗВ № 26 від 30.01.1992 року Луганська обласна клінічна психіатрична лікарня № 1 реорганізована в Луганську обласну клінічну психоневрологічну лікарню.
Як слідує зі змісту листа головного державного експерта умов праці Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації від 15.02.2002 року за № 6/1407 Відділом держекспертизи умов праці були вивчені надані матеріали атестації робочих місць за умовами праці в Луганській обласній клінічній психоневрологічній , наказ про результати атестації робочих місць від 30.03.1993 року за № 36, та встановлено, що атестація робочих місць здійснена у відповідності до вимог Методичних рекомендацій з її проведення, затверджених постановою КМУ від 01.09.1992 року за № 41.
Згідно з наказу головного лікаря № 36 від 30.03.1993 року, про який йде мова в даному листі, був затверджений Перелік професій, робітникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством, до яких за Списком № 2 належить посада палатної санітарки відділення № 3.
У відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно з п. 24 в до працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, затвердженому Постановою КМУ від 16.01.2003 року, належать працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини.
Згідно з п. п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Постанови №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відмова відповідача в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії є незаконною, оскільки нею до органів Пенсійного Фонду було надано трудову книжку, в якій містяться усі записи про період моєї роботи на посаді палатної санітарки, з якої вбачається її загальний і пільговий стаж. А тому, уточнююча довідка, на яку посилається відповідач в оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсії, взагалі не повинна враховуватись, оскільки уточнююча довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії надається лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Окрім того, ту обставину, що ОСОБА_1 дійсно у вищевказаний період часу працювала на посаді палатної санітарки підтвердили в судовому засіданні свідки: ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які пояснили, що вони дійсно неодноразово відвідували ОСОБА_1 за місцем її роботи, проживаючи у м. Луганськ.
На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Мелітопольського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання незаконною відмову в призначені пенсії та зобов'язання вчинити дії, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись, ст.ст. 2, 18, 69, 71, 104-107, 159-163, 165, 263 КАС України, ст. ст. 13, 60, 62, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою КМУ від 16.01.2003 року, Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637
Позов ОСОБА_1 до Мелітопольського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання незаконною відмову в призначені пенсії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати дії Мелітопольського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком 2 відповідно до ст.. 13 «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення та частини 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправними.
Зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, період роботи на посаді палатної санітарки відділення №3 Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні з 13.10.1986 року по 20.01.1993 року.
Зобов'язати Мелітопольське об'єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Івана Алексєєва, 2, код. ЄДРПОУ 37927773) призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_1 (і.н. НОМЕР_1) пільгову пенсію за віком за Списком 2 відповідно до ст.. 13 «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення та частини 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ