іменем України
142/1033/16-ц
2/142/238/16
"03" жовтня 2016 р. Піщанський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Фартух О.І.
при секретарі Яворській О.В.
з участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рудницької селищної ради Піщанського району Вінницької області про набуття права власності на об»єкт самочинного будівництва, нерухомого майна -
Позивачка звернулася до суду із даним позовом і просила визнати за нею право власності на самочінно збудовані прибудови до магазину який належить їй на праві власності по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_1, обґрунтував вимоги позивача тим, що 09.02.2002 року позивачка за договором купівлі-продажу придбала у Піщанського РСТ будівлю магазину.
Позивачем у приміщенні нерухомості, яка була придбана, було розпочато підприємницьку діяльність, пов»язану із наданням послуг з роздрібної торгівлі товарами народного вжитку.
Придбану нею нежитлову будівлю вона був змушена, з часом, перебудувати і переобладнати.
З метою створення належних санітарно-гігієнічних умов для торгівлі продуктами харчування та товарами широкого вжитку, нею було здійснено перенесення та знесення стінових перегородок, прибудов до існуючої будівлі.
Розробити для цього будівельну документацію, проект будівельних робіт і т.і., що передбачено містобудівним законодавством, не було можливості, оскільки будівельні роботи проводились після апробації приміщень, перевірки на практиці маркетингових правил і зручності нововведень для клієнтів.
Внаслідок цієї діяльності було самочинно прибудовано до приміщення магазину дві прибудови, площею 25.5 кв.м. та 53.7 кв.м..
Позивач просить визнати право власності на них, оскільки здійснені будівельні роботи не погіршили якості приміщень і не становлять загрози в процесі експлуатації будівель.
Відповідач в судове засідання не з»явився, однак просив про розгляд справи у його відсутності не заперечуючи проти задоволення вимог позивача, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, оскільки представлені позивачем докази є підставними, об»єктивними, достатніми для визнання вимог обґрунтованими і їх задоволення.
Згідно із вимогами ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, з»ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши доводи доказами, наданими позивачем, суд вважає достатніми підстави для задоволення вимог, виходячи з наступного.
ОСОБА_2 на законних підставах володіє будівлями колишнього Піщанського РСТ та земельною ділянкою на якій вона розташована.
Права власності позивача посвідчено належним чином і в установлений законом спосіб.
Цільове призначення земельної ділянки не змінено і вона фактично використовується для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Загальна площа самовільно збудованих будівель, розташованих в АДРЕСА_1, складає 21.3 кв.м., вартістю 20950.00 гривнів станом на 02.02.2016 року.
Через відсутність належної документації забудовника Рудницька селищна рада Вінницької області у задоволенні заяви про узаконення самочинно побудованих об»єктів нерухомого майна - відмовила.
Відповідно до ст. 375 ЦК України, забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ст. 22 Закону України «Про основи містобудування»).
Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови.
При цьому під правом на забудову (будівництво) розуміється можливість власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Відповідно до ст. 331 ч. 2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
В разі якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді:
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво, яке було здійснене:
на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;
з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Зокрема:
Власник земельної ділянки, яку було відведено для цілей, не пов'язаних зі зведенням житлових чи інших будівель чи споруд, здійснив таке будівництво;
без отримання дозволу на будівництво безпосередньо передбаченого ч. 2 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування», відповідно до якого будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад (або відповідних виконавчих органів у разі делегування їм таких повноважень).
Надання радами дозволу на будівництво об'єктів усіх форм власності здійснюється в межах повноважень визначених п. 9 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з урахуванням «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт»;
без затвердження проекту об'єкта архітектури, що визначається ЗУ «Про архітектурну діяльність» та всуперечь «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт».
Право власності виникає на підставах, не заборонених законом (статті 328-345 ЦК України).
Серед них зазначається така підстава, як набуття права власності на новостворене майно (ст. 331 ЦК України), яка передбачає момент виникнення у особи права власності на новостворене нерухоме майно, що підлягає введенню в експлуатацію.
Таким моментом відповідно є момент прийняття в експлуатацію об»єкта.
Самочинне будівництво обумовлює презумпцію неможливості виникнення права власності на неправомірно збудований об»єкт.
Разом із тим, ч. З ст. 376 ЦК України передбачено можливість визнання права власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво об»єкта нерухомості на земельній ділянці яка була у його користуванні і її призначенням було будівництво і обслуговування будівель, збудованих навіть без дозволу та відповідного проекту.
Згідно висновків сектору містобудування, архітектури, житлового-комунального господарства та інфраструктури Піщанської райдержадміністрації Вінницької області від 09 березня 2016 року за № 10, збудовані та реконструктуйовані позивачем ОСОБА_2 без дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно розташованих по АДРЕСА_1 прибудови - а1; прибудови - а3 до громадської будівлі - магазину по АДРЕСА_1, відповідають містобудівним вимогам.
Рекомендації щодо усунення порушень (у випадку невідповідності містобудівним умовам) відсутні.
Відповідно до роз»яснень, які містяться у п. 8 постанови № 6 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва» право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 102-1 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.
Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.
Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 -32 Закону № 3038-УІ.
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України.
У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Таким чином, позивач, як особа яка користувалась у встановленому законом порядку земельною ділянкою, збудувала та реконструювала на ній нерухомість, хоча і з порушенням порядку, має право на визнання права власності на збудоване.
Спір підсудний Піщанському районному суду Вінницької області, а позивач у відповідності до вимог ст. 16 ЦК України набув права звернутись до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу у спосіб визнання права.
На підставі викладеного та у відповідність із ст.ст. 16, 328-345, 376 ЦК України, ЗУ «Про основи містобудування», ст. 90, 102-1 ЗК, ст. 15, 213-215 ЦПК України, суд -
Вимоги задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_2 на самочинно збудовані прибудову площею 21.3 кв.м. та прибудову площею 48.5 кв.м. до громадського будинку - магазину АДРЕСА_1, вартістю 50950.00 гривнів.
Рішення набуває чинності в загальному порядку, встановленому законом.
Рішення може бути оскаржено апеляційному суду Вінницької області в 10 денний термін від дня його проголошення, через Піщанський районний суд, а особами які брали участь у справі але не були присутні під час його проголошення в той же термін з дня отримання його копії.