29 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1511/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
представника позивача Бузиної Н.В.,
представника відповідача Олексієнка Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» про стягнення заборгованості,
30.08.2016 Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» (далі - ПрАТ «Кінотехпром») про стягнення заборгованості у розмірі 2138,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, за результатами планової перевірки з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПрАТ «Кінотехпром», Виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення від 28.01.2016 № 8 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності, яким була визначена сума коштів, використаних відповідачем з порушенням, у розмірі 2138,40 грн. При цьому, зазначив, що правомірність дій Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо винесення рішення від 28.01.2016 № 8 була встановлена Чернігівським окружним адміністративним судом у постанові від 31.03.2016 (справа №825/406/16), якою у задоволенні позовним вимог ПрАТ «Кінотехпром» відмовлено повністю. У свою чергу, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 - залишено без змін. Отже, обставини, щодо правомірності рішення Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 28.01.2016 № 8 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності, звільненні від доказування у відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з тим, рішення від 28.01.2016 № 8 страхувальником не виконується,у зв'язку із чим Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю, просив у його задоволенні відмовити, оскільки відсутні підстави для стягнення з ПрАТ «Кінотехпром», зазначених у позові сум, на користь позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ПрАТ «Кінотехпром» (код ЄДРПОУ 14293201) є юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.08.2016 (а.с.23-28) та зареєстровано у Виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2016 заступником директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Носовцем С.А., за результатами планової перевірки з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПрАТ «Кінотехпром», винесено рішення № 8 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності, яким ПрАТ «Кінотехпром» визначено суму коштів, використаних з порушенням, у розмірі 2138,40 грн. (а.с.8).
Не погоджуючись із діями позивача щодо проведення перевірки та винесення за її результатами рішення від 28.01.2016 №8, ПрАТ «Кінотехпром» звернулось із відповідним позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 (справа №825/406/16), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016, у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Кінотехпром» відмовлено повністю та встановлено правомірність дій Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо проведення перевірки та винесення рішення про повернення коштів Фонду від 28.01.2016 №8 (а.с.9-17).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Так, нормативно-правовим актом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я є Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-XIV).
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону №1105-XIV загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом (частина 1 статті 4 Закону №1105-XIV).
Основні завдання і функції Фонду соціального страхування України та його робочих органів визначені у статті 9 Закону №1105-XIV, зокрема, реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 9 Закону №1105-XIV Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.
Приписами статті 10 Закону №1105-XIV визначені права, обов'язки та відповідальність Фонду соціального страхування України.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону №1105-XIV встановлено, що Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.
Крім того, Фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону (пункт 5 частини 1 статті 10 Закону №1105-XIV).
У силу частини 6 статті 15 Закону №1105-XIV у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
При цьому, частиною 7 статті 15 Закону №1105 передбачено, що своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.
У взаємозв'язку із наведеним, слід зазначити, що згідно з пунктом 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягає реорганізації шляхом злиття із Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та утворення їх правонаступника - Фонду соціального страхування України. Робочі органи Фонду соціального страхування України утворюються через реорганізацію шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.
Станом на дату подання позову та на момент розгляду справи, заходи, пов'язані з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, не завершені. Тому, згідно з пунктом 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105-XIV, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
У даному випадку судом встановлено, що у зв'язку із виявленими в ході перевірки порушеннями, позивачем прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 28.01.2016 №8, яким вирішено стягнути з ПрАТ «Кінотехпром» страхові кошти у розмірі 2138,40 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, правомірність винесення відділенням Фонду рішення від 28.01.2016 №8, досліджувалась Чернігівським окружним адміністративним судом у постанові від 31.03.2016.
Вищевказану постанову суду залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016.
У свою чергу, у відповідності до статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, з поданого відповідачем звіту за I півріччя 2016 року вбачається, що відповідачем самостійно визначено суму зобов'язання на кінець звітного періоду у розмірі 2138,40 грн. (а.с.18).
При цьому, як на момент розгляду справи судом, так і на момент винесення рішення у справі, доказів щодо виконання рішення Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності рішення від 28.01.2016 № 8 ПрАТ «Кінотехпром» суду не надано.
За таких обставин та з урахуванням того, що правомірність винесення Виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності рішення від 28.01.2016 № 8, досліджувалась у постанові Чернігівського адміністративного суду від 31.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016, а відповідачем заборгованість не сплачено, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та стягнення заборгованості у розмірі 2138,40 грн.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» (код ЄДРПОУ 14293201) на користь Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37176200900001 в ГУДКС у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 14244036) суму заборгованості у розмірі 2138 (дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені статтями 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Падій