"23" вересня 2016 р. Справа № 902/1777/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Розізнана І.В. ,
суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Величко К.Я.,
за участю представників сторін:
позивача- ОСОБА_1 (довіреність від 16.05.2014р.);
відповідача - Тапанова Р.А. (довіреність від 15.01.2016р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції з господарським судом м.Києва апеляційні скарги Позивача-ОСОБА_3 на рішення господарсь-кого суду Вінницької області від 10.06.2016р. у справі №902/1777/14
за позовом ОСОБА_3 м.Київ
до Дочірнього підприємства "Українська Горілчана Компанія "Nemiroff"
м.Немирів Вінницької обл.
про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 115 885 грн. 38 коп.,-
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 Господарсь-кого процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.06.2016р. у справі №902/1777/14 (суддя Тісецький С.С.) відмовлено у позові в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Ук-раїнська горілчана компанія «Nemiroff» (надалі в тексті - Дочірнє підприємство) на користь ОСОБА_3 665 600 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В частині визнан-ня незаконним та скасування наказу №323-НК від 29 серпня 2014р. в частині звільнення ОСОБА_3 з посади директора юридичного департаменту ДчП «Українська горілчана компанія «Nemiroff» та в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника генерального дирек-тора ДчП «Українська горілчана компанія «Nemiroff» - провадження у справі припинено на підс-таві п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.(т.4, арк.справи 268-272).
Обґрунтовуючи підстави припинення провадження у даній справі, місцевий суд виходив з того, що між сторонами виникли трудові правовідносини, які регулюються КЗпП України, спір щодо визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу безпосередньо стосується трудо-вих прав ОСОБА_3, похідним від якого є спір про поновлення на посаді, тому на думку суду - провадження у справі цій частині належить припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК Украї-ни, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Беручи таке до уваги, місцевий суд не вбачав правових підстав для задоволення позову і стягнення з Відповідача серед-нього заробітку за час вимушеного прогулу.(т.4, арк.справи 271).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подала скарги до Рівненсь-кого апеляційного господарського суду, в яких просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким повністю задоволити позовні вимоги.(т.5, арк.справи 16-22).
Скаржник вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм проце-суального права. Зазначає, що суд безпідставно не врахував, що у даному випадку господарським судом Вінницької області порушено справу №902/798/14 про банкрутство Дочірнього підприємс-тва, а тому в силу приписів ст.12 ГПК України та ст.10 Закону України «Про відновлення платос-проможності боржника або визнання його банкрутом» - спір про скасування наказу та поновлення на роботі має розглядатися судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тобто господарським судом Вінницької області. Скаржник також наголошує, що під час вирішення спра-ви суд першої інстанції обставини справи взагалі не оцінював.(т.5, арк.справи 18-20).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2016р. прийнято до про-вадження апеляційні скарги Позивача.(т.5, арк.справи 2,15).
Ухвалою від 15.07.2016р. задоволено клопотання ОСОБА_3 про проведення судо-вого засідання в режимі відеоконференції з Бердянським міськрайонним судом Запорізької облас-ті.(т.5, арк.справи 31).
У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що між сторонами дійсно виникли трудові відносини, а тому спір не підсудний господарському суду. Відтак вважає, що саме той орган, який розглядає спір про поновлення на роботі - вирішує питання щодо виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.(т.5, арк.справи 35-39).
Ухвалою від 21.07.2016р. розгляд апеляційних скарг відкладався на 12.09.2016р. сторін зо-бов'язано до 09.09.2016р. подати через канцелярію апеляційного суду копії процесуальних доку-ментів у справі №902/798/14, які стосуються Позивача-ОСОБА_3 Крім того, ухвалою від 25.07.2016р. задоволено клопотання ОСОБА_3 про проведення судового засідання в ре-жимі відеоконференції з господарським судом м.Києва.(т.5, арк.справи 60-61, 65).
Через канцелярію суду 12.09.2016р. від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи фотокопії заяви ОСОБА_3 адресованої Подільському районному суду м.Києва про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали у цивільній справі №758/ 11233/14-ц за позовом про поновлення останньої на роботі та виплату середнього заробітку за час вимуше-ного прогулу. Від Позивача електронною поштою надійшло клопотання про витребування у господарського суду Вінницької області процесуальних документів у справі №902/798/14, мотиво-ване неможливістю використання рішення з ЄДРСР як знеособленого та перебуванням у відпустці судді господарського суду Вінницької області, в провадженні якого перебуває справа №902/798/14. (т.5, арк.справи 77-82, 83-85).
Поштою 12.09.2016р. та через канцелярію суду 22.09.2016р. від Відповідача надійшли фо-токопії процесуальних документів у справі №902/798/15.(т.5, арк.справи 90-109, 114-163).
Ухвалою від 12.09.2016р. розгляд справи відкладено на 23.09.2016р.(т.5, арк.справи 88-89).
У судових засіданнях апеляційної інстанції 21.07.2016р., 12.09.2016р. та 23.09.2016р. у режи-мі відеоконференції з господарським судом м.Києва представник Скаржника підтримав доводи апе-ляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, просив апеляційну скаргу задоволити.
Представник Відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав свої пояснення, зазначив, що Позивача було звільнено не з посади заступника генерального директор-ра, а з посади директора юридичного департаменту. Разом з тим, штатний розпис передбачає лише одну посаду заступника генерального директора, яку з 01.02.2005р. обіймає ОСОБА_6 і лише во-на ознайомлена з посадовою інструкцією заступника, натомість ОСОБА_3 не має профе-сійної технічної, економічної освіти і не могла обіймати посаду заступника генерального директо-ра, не могла виконувати роботу дистанційно, не виконувала відповідних функціональних обов'яз-ків, до того ж отримала за спірний період заробітна плату, розмір якої відповідає встановленому штатним розписом саме для директора юридичного департаменту.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Дочірнього підприємства «Українська горілча-на компанія «Nemiroff» №960-НК від 23.08.2007р. ОСОБА_3 прийнято на роботу на посаду директора юридичного департаменту.(т.2, арк.справи 35).
Судовими рішеннями у справі №5011-74/13185-2012 встановлено, що 20.10.2011р. Компа-нією «Nemiroff Holdings Limited», яка є власником Дочірнього підприємства - вирішено усунути ОСОБА_7 від виконання обов'язків генерального директора та призначено ОСОБА_8 на посаду генерального директора Дочірнього підприємства. Поста-новою Вищого господарського суду України від 10.07.2013р. у вказаній справі Компанію зобов'яза-но виконати рішення власника, а державного реєстратора - внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про генерального директора ОСОБА_8.(т.4, арк.справи 59-60).
Матеріалами справи, а саме копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.07.2014р. стверджується, що з 25.10.2011р. ОСОБА_8- керівник та підписант Дочірнього підприємства.(т.1, арк.справи 23-27). До компетенції генерального директора, згідно п.5.6.5.14 Статуту Дочірнього підприємства в редакції від 27.06. 2011р., належить укладання трудових договорів з посадовими особами, виконавчим персоналом та працівниками підприємства, прийняття та звільнення працівників підприємства.(т.4, арк.справи 200).
Позивач додав до позовної заяви фотокопію наказу Дочірнього підприємства №159-НК від 03.03.2014р., підписаного генеральним директором ОСОБА_7, згідно якого директора юридично-го департаменту ОСОБА_3 на підставі її заяви від 03.03.2014р. переведено на посаду зас-тупника генерального директора, з посадовим окладом згідно штатного розпису.(т.1, арк.справи 19).
Як свідчать матеріали справи, комісією з числа працівників Дочірнього підприємства сис-тематично проводилися інвентаризації особових справ працівників та перевірка перебування пра-цівників на робочому місці, за наслідками яких складались акти. Так, з актів від 24.03.2014р. №1, від 22.04.2014р. №2, від 02.06.2014р. №3, від 01.07.2014р. №4, від 01.08.2014р. №5, від 29.08.2014 року №6, зокрема вбачається, що директор юридичного департаменту ОСОБА_3 в період з 24.03.2014р. по 29.08.2014р. на робочому місці не перебувала, її трудової книжки не виявлено.(т.1, арк.справи 86-122).
Матеріалами справи стверджено, що 22.07.2014р. господарським судом Вінницької області порушено справу №902/798/14 про банкрутство Дочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «Nemiroff».(т.4, арк.справи 78-зворот; т.5, арк.справи 164).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наказу №053-НО від 29.08.2014р. «Про зві-льнення по Підприємству» - наказом від 29.08.2014р. №323-НК «Про звільнення», звільнено, зокре-ма ОСОБА_3 з посади директора юридичного департаменту.(т.1, арк.спра-ви 123-125, 20-21). Наказ підписано генеральним директором ОСОБА_8, скріплено від-тиском печатки Дочірнього підприємства. Наказ надіслано рекомендованим листом з повідомлен-ням про вручення 02.09.2014р. та отримано ОСОБА_3 08.09.2014р.(т.1, арк.справи 78-81).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулася до Подільського район-ного суду м.Києва з позовом до Дочірнього підприємства про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Проте, ухвалою від 13.10.2014р. у справі №758/11233/14-ц, яка не оскаржувалася і набрала законної сили - Подільський районний суд м.Ки-єва закрив провадження у даній справі з підстав непідсудності загальним судам у зв'язку із пору-шенням справи про банкрутство Відповідача та компетенції господарського суду щодо розгляду даного спору відповідно до положень ГПК України.(т.1, арк.справи 140).
Крім того, матеріали справи містять:
- фотокопію наказу від 19.03.2014р. №180-НК «Про звільнення», підписаного ОСОБА_3 як заступником генерального директора; згідно даного наказу звільнено ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18(т.1, арк.справи 40-41).
- копію заяви ОСОБА_3, поданої у справі №902/798/14 в порядку ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо ви-знання вимог по заборгованості із заробітної плати за період з березня по липень 2014р. та вклю-чення її до реєстру вимог кредиторів.(т.1, арк.справи 176-178).
- довідку Дочірнього підприємства від 06.02.2015р. щодо стану розрахунку з працівниками, з якої вбачається, що за період 01.03.2014р.- 01.02.2015р. ОСОБА_3 нараховано 154 206 грн. 23 коп., утримано 29 034 грн. 75 коп. та виплачено 125 171 грн. 48 коп.; станом на 06.11. 2014р. заборгованість відсутня.(т.1, арк.справи 179).
- ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.02.2016р. у справі №902/616/15, якою припинено провадження за позовом Компанії «Nemiroff Holdings Limited» до Дочірнього підпри-ємства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_3 про визнання наказу №159-НК від 03.03.2014р. незаконним та його скасуван-ня. Підставами припинення провадження суд зазначив непідвідомчість трудового спору господар-ським судам та можливість розгляду в порядку цивільного судочинства.(т.4, арк.справи 221-229).
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає част-ковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з огляду на наступне:
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності бор-жника або визнання його банкрутом» (в редакції від 03.07.2014р., чинній на час звернення з позо-вом так і на час прийняття рішення; надалі в тексті - Закон), справи про банкрутство підвідомчі гос-подарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або місцем проживання боржника-фізичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Вінницької області 22.07.2014р. порушено справу №902/798/14 про банкрутство Дочірнього підприємства.
Розглядаючи дану скаргу, апеляційний суд звертає увагу, що предметом даного спору є по-новлення на роботі посадової особи через незаконність звільнення з посади та виплата середньо-місячного заробітку за час вимушеного прогулу. Разом з тим, статтею 1 Кодексу законів про пра-цю України (надалі в тексті - КЗпП України) передбачено, що цей кодекс регулює трудові відноси-ни всіх працівників.
Відповідно до ч.1 ст.232 КЗпП України, безпосередньо в районних, районних у місті, місь-ких чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами, зокрема, працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і форму-лювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачува-ної роботи.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами у даній справі стосовно поновлен-ня на роботі та виплати середньомісячного заробітку виник з трудових відносин і за звичайних об-ставин на загальних підставах мав би розглядатися в районному, районному у місті, міському чи міськрайонному суді.
Як зазначалося вище, покликаючись на приписи п.1 ч.1 ст.80 ГПК України місцевий гос-подарський суд припинив провадження у справі №902/1777/14 в частині визнання незаконним та скасування наказу №323-НК від 29.08.2014р. щодо звільнення та в частині поновлення на посаді заступника генерального директора ОСОБА_3, вважаючи, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.(т.4, арк.справи 268-272).
При цьому, місцевий суд лишив поза увагою, що наявними у справі доказами стверджує-ться, що на момент звернення Позивача до господарського суду Вінницької області, в проваджен-ні останнього вже перебувала справа про банкрутство Відповідача. Крім того, саме з цієї підстави Подільський районний суд м.Києва закрив провадження у справі №758/11233/14-ц за позовом до Дочірнього підприємства про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, роз'яснивши ОСОБА_3 про непідсудність даного спору загально-му суду у зв'язку із порушенням справи про банкрутство Відповідача та компетенції щодо його розгляду господарському суду відповідно до положень ГПК України.(т.1, арк.справи 140; т.4, арк. справи 78-зворот).
Висновку про непідсудність спору місцевий суд дійшов не досліджуючи на якій посаді фак-тично перебувала ОСОБА_3, які функції виконувала у спірний період, чи передбачав штатний розпис Відповідача посаду, на яку просить поновлення Позивач, чи внесено до трудової книжки запис про призначення Позивача на посаду заступника генерального директора, чи ознайо-млена ОСОБА_3 із відповідною посадовою інструкцією, чи вправі була ОСОБА_7 пере-водити працівників Дочірнього підприємства на інші посади, звільняти з посад, чи включена до реєстру кредиторських вимог у справі №902/798/14 про банкрутство Відповідача заборгованість з середньої заробітної плати ОСОБА_3
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів звертає увагу, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому чи-слі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стя-гнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винят-ком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податко-вого боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на вико-нання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.(ч.4 ст. 10 Закону). Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Так, до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками. Зазначені справи відповідно до частини другої статті 41 ГПК України розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням осо-бливостей, встановлених Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Про банки і банківську діяльність».(п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25.12.1997р. N9-зп дійшов висновку, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відтак, припинення місцевим судом провадження у справі свідчить, що спір ОСОБА_3 відмовились розглядати суди двох юрисдикцій. З цього приводу колегія суддів зауважує, що відмови судів різних юрисдикцій у відкритті провадження у справі через її непідсудність є непри-пустимими, оскільки як наслідок, фактично порушується конституційне положення щодо захисту судом прав і свобод людини і громадянина (ч.1 ст.55 Конституції України)
Практика таких відмов негативно оцінюється і Європейським судом з прав людини, який зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює «право на суд», в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов'язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див.рішення «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, №18, ст.18, п.36). Для того, щоб право на до-ступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див.рішення «Белле проти Франції» (Bellet v. France) від 4 грудня 1995 року, серія A, №333-Б, ст.42, п.36).
Проте, припиняючи провадження в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_3 та про поновлення на посаді заступника генерального директора - господарський суд Вінницької області не лише не дослідив жодних обставин справи, а установив-ши відсутність корпоративних відносин між сторонами, лишив поза увагою перебування Відпові-дача в стадії банкрутства, припустився порушення правил підвідомчості спору і безпідставно усу-нувся від вирішення спору, що відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для ска-сування рішення в цій частині з передачею спору на розгляд місцевого господарського суду.
Разом з тим, дослідивши вимоги Позивача, колегія суддів дійшла висновку, що визнання незаконним та скасування наказу не є способом захисту встановленим законодавством і не може бути самостійною вимогою, позаяк таке скасування не поновить порушеного права. Натомість ска-сування наказу та поновлення на роботі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і лише в сукупності таких вимог суд може захистити порушене право сторони. Таким чином, позовна заява містить немайнову вимогу (поновлення на роботі) і майнову вимогу (стягнення середнього заро-бітку).
Стосовно вимоги Позивача (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) про стяг-нення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 665 600 грн., колегія суддів звертає увагу, що відмовляючи у цій вимозі, суд першої інстанції фактично послався лише на довідку Від-повідача про повний розрахунок з Позивачем та процесуальну обставину - припинення ним провад-ження в частині скасування наказу і поновлення на роботі, чим і обґрунтував відсутність підстав для такого стягнення.
Оскільки відмова в задоволенні майнової вимоги не ґрунтується на висновках суду, зробле-них на підставі дослідження наявних у справі доказів - рішення в цій частині належить скасувати відповідно до п.2 ч.1 ст.104 ГПК України через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
З огляду на те, що місцевий суд не досліджував обставин справи і не надавав оцінки наяв-ним у матеріалах справи доказам, тобто не розглянув спір по суті - вимоги апеляційних скарг щодо прийняття нового рішення та задоволення позовних вимог є безпідставними і задоволенню не під-лягають.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукуп-ності - доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, визнаються апеляційним судом обґрун-тованими, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню згідно п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.104 та п.7 ч.1 ст.106 ГПК України через неправильне застосування норм процесуального і матеріального права з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційні скарги ОСОБА_3 на рішення господарського суду Він-ницької області від 10.06.2016р. у справі №902/1777/14 задоволити частково.
2. Рішення суду першої інстанції скасувати.
3. Справу №902/1777/14 повернути до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Мельник О.В.