04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" вересня 2016 р. Справа№ 910/6867/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Дідиченко М.А.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін: від позивача - Круглюк Г.В., від відповідача - не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Т Інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. по справі № 910/6867/16 (суддя - Лиськов М.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Т Інвест» до Національного авіаційного університету України про визнання дій протиправними та зобов'язання припинити дії
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Т Інвест» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. по справі № 910/6867/16 та винести нове, яким позов задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Т Інвест» прийнято до провадження.
Розпорядженням №09-52/3551/16 від 02.08.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 02.08.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці., який не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Дідиченко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Т Інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. по справі № 910/6867/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Розпорядженням №09-52/5194/16 від 27.09.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді в Кропивної Л.В. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 02.08.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, який не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Т Інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. по справі № 910/6867/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
Національний авіаційний університет України заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. по справі №910/6867/16 без змін, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Т Інвест» заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016р.
Також товариством з обмеженою відповідальністю «Т Інвест» заявлено клопотання про витребування доказів у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг докази наявності чи відсутності у НАУ ліцензії на здійснення останнім діяльності з постачання електричної енергії, або уповноважити на одержання таких доказів НАУ; витребування у НАУ доказів укладення з електропостачальною організацією договір (договори) щодо постачання електричної енергії приміщення, розташоване у м. Києві за адресою вул. Лебедєва-Кумача, 5.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Клопотання задоволення не підлягає, оскільки не обґрунтоване відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Національний авіаційний університет України своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
01.10.2013р. між національним авіаційним університетом України (сторона 1) та ТОВ «Альфа-Капітал Груп» (сторона 2) було укладено угоду про відшкодування вартості електричної енергії №48/Е, за умовами якої сторона 1 передає електричну енергію стороні 2 для забезпечення потреб електроустановок сторони 2 з дозволеною потужністю 30 кВт, а сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цієї Угоди. /а.с. 37/.
Пунктом 7.3. угоди погоджено, що угода укладається строком до 31.12.2018р. та може бути розірвана і в іншій термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством або договором.
Трьохсторонньою додатковою угодою від 03.02.2015р. ТОВ «Альфа-Капітал Груп» уступило ТОВ «Т Інвест» права за угодою №48/Е від 01.10.2013р. /а.с. 46/.
04.02.2016р. Національний авіаційний університет України листом №06.11/239 повідомив ТОВ «Т Інвест» про припинення зобов'язань за угодою №48/Е від 01.10.2013р. та долучив примірник угоди про розірвання. /а.с. 47/.
ТОВ «Т Інвест» звернувся до суду із позовом, враховуючи збільшення позовних вимог, про визнання протиправними дії Національного авіаційного університету України, направлені на припинення виконання зобов'язань за угодою про відшкодування вартості електричної енергії №48/Е від 01.10.2013р., що укладена між Національним університетом України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т Інвест», з підстав, які зазначені у листі Національного авіаційного університету від 04.02.2016р. №06.11/239. Зобов'язання Національний авіаційний університет України припинити дії щодо припинення зобов'язань за угодою про відшкодування вартості електричної енергії №48/Е від 01.10.2013р., що укладена між Національним авіаційний ним університетом України та ТОВ «Т Інвест», з підстав, які зазначені у листі Національного авіаційного університету України від 04.02.2016р. №06.11/239.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Листом №06.11/239 від 04.02.2016р. повідомив позивача про припинення виконання зобов'язань за угодою №48/Е від 01.10.2013р. через неможливість виконання.
Відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Враховуючи вимоги законодавства та зміст угоди відповідач наділений правом на розірвання договору за власною ініціативою, про що позивачу було надіслано лист.
Доказів розірвання угоди матеріали справи не містять, договірні відносини між сторонами тривають.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами порушення своїх прав та необхідність їх захисту.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси господарюючих суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, іншими законами.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказані норми Законів не передбачають такого способу захисту прав, як визнання протиправними дій направлені на припинення зобов'язань та зобов'язання припинити такі дії.
Відповідно до пункту 4.3. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. у справі № 910/6867/16.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. у справі № 910/6867/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 910/6867/16 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Л.Г. Смірнова
М.А. Дідиченко