04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" вересня 2016 р. Справа№ 56/239
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Гаврилюка О.М.
Коротун О.М.
за участю представників сторін
від позивача: Головіна О.І. - представник за дов. №010-01/6986 від 31.08.2012 року;
від відповідача 1: Ступак А.Ю. - представник за дов. №1-04 від 12.04.2016 року
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.07.2016 року
у справі № 56/239 (головуючий суддя Сташків Р.Б; судді Головіна К.І., Грєхова О.А.)
та на ухвали Господарського суду м. Києва від 07.09.2016 року
у справі № 56/239 (головуючий суддя Сташків Р.Б; судді Головіна К.І., Літвінова М.Є.)
за заявою публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №56/239
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до 1) Спільного українсько-німецьного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю фірма 'ВЕТА"
про стягнення заборгованості
Від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач) до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі №56/239, по якому боржником виступає - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" (далі - відповідач 2) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007 року, укладеним в рамках Генеральної угоди №27108N5 від 27.08.2008 року, яка станом на 10.04.2012 року становить загальну суму 5027795,35 грн;
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 56/239 задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 11.07.2016 року відповідач-1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року по справі № 56/239 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Так, скаржник вказав, що заявником не було надано до суду достатніх та необхідних посилань на обставини, їх обґрунтування та доказів, які б їх підтверджували, що дійсно мають місце поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Крім того, скаржник вказав, що суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин практику Європейського суду з прав людини.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" прийнято до провадження.
Відповідно до протоколу про автоматичні зміни складу колегії суддів від 12.09.2016 року, у зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді Лобаня О.І., визначено новий склад суду, головуючий суддя: Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі № 56/239 у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.
Крім того, від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі №56/239, по якому боржником виступає - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА", про солідарне стягнення 56460 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 56/239 задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 07.09.2016 року відповідач-1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року по справі № 56/239 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Так, скаржник вказав, що заявником не було надано до суду достатніх та необхідних обставин, їх обґрунтування та доказів, які б їх підтверджували, що дійсно мають місце поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Крім того, скаржника вказав, що заявник не пропустив строк пред'явлення спірного наказу до виконання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" прийнято до провадження.
Також, від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі №56/239, по якому боржником виступає - спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення 56460 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 56/239 задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 07.09.2016 року відповідач-1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року по справі № 56/239 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Так, скаржник вказав, що заявником не було надано до суду достатніх та необхідних посилань на обставини, їх обґрунтування та доказів, які б їх підтверджували, що дійсно мають місце поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Крім того, скаржника вказав, що заявник не пропустив строк пред'явлення спірного наказу до виконання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" прийнято до провадження.
Крім того, Від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі №56/239, по якому боржником виступає - спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007 року, укладеним в рамках Генеральної угоди 27108N5 від 27.08. 2008 року, яка станом на 10.04. 2012 року, в розмірі 5027795,35 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 56/239 задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 07.09.2016 року відповідач-1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року по справі № 56/239 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Так, скаржник вказав, що заявником не було надано до суду достатніх та необхідних посилань на обставини, їх обґрунтування та доказів, які б їх підтверджували, що дійсно мають місце поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Крім того, скаржника вказав, що заявник не пропустив строк пред'явлення спірного наказу до виконання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" прийнято до провадження.
Також, від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі №56/239, по якому боржником виступає - товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №27108Z115, посвідченим 27.08.2008 року Коваленко Н.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №3392, у рахунок погашення заборгованості Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" за Генеральною угодою №27108N5 від 27.08.2008 року в загальній сумі 8853183,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 56/239 задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 07.09.2016 року відповідач-1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року по справі № 56/239 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Так, скаржник вказав, що заявником не було надано до суду достатніх та необхідних посилань на обставини, їх обґрунтування та доказів, які б їх підтверджували, що дійсно мають місце поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Крім того, скаржника вказав, що заявник не пропустив строк пред'явлення спірного наказу до виконання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" прийнято до провадження.
Крім того, Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" на ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі № 56/239 з апеляційною скаргою Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі № 56/239.
У судовому засіданні 26.09.2016 року представник відповідача 1 підтримав доводи апеляційних скарг, просив їх задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду від 11.07.2016 року та ухвали місцевого господарського суду від 07.09.2016 року скасувати.
У судовому засіданні 26.09.2016 року представник позивача заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року по справі №56/239 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Відповідач 2 у судове засідання 26.09.2016 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 12.09.2016 року та ухвал від 12.09.2016 року на відповідну адресу.
Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач 2 не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 26.09.2016 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача 2 за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року підлягають залишенню без змін, а апеляційні скарги Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239, яке набрало законної сили, було видано шість наказів від 31.08.2012 року, зокрема наказ, по якому боржником виступає ТОВ фірма "ВЕТА", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007 року, укладеним в рамках Генеральної угоди №27108N5 від 27.08.2008, яка станом на 10.04.2012 року становить загальну суму 5027795,35 грн., наказ був дійсний для пред'явлення до виконання до 23.07.2013 року.
Позивач звернувся до ВПВР управління ДВС ГУС у м. Києві із заявою про примусове виконання вказаного наказу від 31.08.2012 року, за яким постановою від 23.07.2013 року було відкрито виконавче провадження № 38943198.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року було частково визнано наказ від 31.08.2012 року таким, що не підлягає виконанню, а саме в частині стягнення заборгованості на загальну суму 4593905,50 грн.
29.11.2013 року ВПВР управління ДВС ГУС у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38943198, а оригінал виконавчого документу направлено для подальшого виконання до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.
12.12.2013 року постановою ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві було відкрито виконавче провадження № 41185357 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року, по якому боржником виступає ТОВ фірма "BETA", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "BETA" боргу на загальну суму 5027795,35 грн. (на суму залишку боргу 433889,85 грн.).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року справі №56/239 відновлено Спільному українсько-німецькому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239 та прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
29.08.2014 року ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документу до органу, який його видав, у зв'язку з відновленням строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року.
За твердженням заявника, всупереч положенням ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копія зазначеної постанови про повернення виконавчого документу від 29.08.2014 року державною з виконавчою службою на адресу стягувана не надсилалась. Матеріали справи не містять доказів протилежного.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239 було скасовано, а постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 року було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239.
Після повернення справи №56/239 до суду першої інстанції стягувач звернувся з заявою про видачу наказів, які були повернуті на адресу суду державною виконавчою службою.
Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Господарським судом міста Києва було видано представнику стягувача лише п'ять наказів від 31.08.2012 року, оскільки шостий наказ Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 (по якому боржником виступає ТОВ фірма "BETA", про стягнення має проводитися солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "BETA" боргу на загальну суму 5027795,35 грн.) суд першої інстанції не мав можливості видати, оскільки оригінал цього наказу не був повернутий органом державної виконавчої служби на адресу суду.
Стягувач звертався до ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві листом №040-40/490 від 03.02.2016 року щодо надання доказів повернення (направлення) оригіналу зазначеного наказу від 31.08.2012 року до Господарського суду міста Києва, однак відповіді не отримав.
Лише 04.02.2016 року, під час ознайомлення з матеріалами справи № 56/239, стягувачем було з'ясовано, що, зі спливом майже року після винесення постанови про повернення виконавчого документу від 29.08.2014 року, оригінал наказу від 31.08.2012 року, по якому боржником виступає ТОВ фірма "БЕТА", про стягнення солідарно боргу на загальну суму 5027795,35 грн, був повернутий до Господарського суду міста Києва 05.06.2015 року, що підтверджено датою на вхідному штемпелі суду,
При цьому, постанова від 29.08.2014 року ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві про повернення виконавчого документу до органу, який його видав, а також оригінал виконавчого документу був надісланий органом державної виконавчої служби до суду 28.05.2015 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті.
Наказ був затребуваний до отримання та отриманий представником стягувача у суді в день, коли стягувач довідався, що оригінал наказу перебуває у матеріалах справи, 04.02.2016 року, що підтверджено розпискою представника стягувача (том 13, а.с. 70).
Тобто, з огляду на оскарження сторонами у справі № 56/239 ухвал Господарського суду міста Києва від 31.03.2015, постанов Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року, матеріали справи № 56/239 були направлені до суду апеляційної інстанції, а в подальшому до суду касаційної інстанції, та повернуті до суду першої інстанції лише наприкінці 2015 року.
Враховуючи, що після пред'явлення 17.07.2013 року стягувачем наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року по справі № 56/239 до виконання, строк пред'явлення вказаного виконавчого документу було перервано та поновлено на підставі ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
За нормами указаного Закону повернення виконавчого документу у зв'язку з поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду не позбавляє стягувача повторно пред'явити наказ до виконання.
Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції та враховуючи, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року у справі № 56/239 до виконання слід відраховувати з дати винесення державним виконавцем постанови від 29.08.2014 року про повернення виконавчого документу, то стягувач мав право пред'явити цей наказ до виконання у строк з 30.08.2014 року по 31.08.2015 також з огляду на положення ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", та оскільки 29.08.2015 року є вихідним днем, то за ст. 254 Цивільного кодексу України строк перенісся на наступний перший робочий день - 31.08.2015 року.
Наказ Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року у справі № 56/239 було повернуто державним виконавцем суду, який його видав, і в подальшому після апеляційного перегляду судового рішення цей наказ стягувачу повторно не направлявся, оскільки ані ГПК України ані положення Інструкції з діловодства в господарських судах такого обов'язку на суд не покладають.
Стягувачу також не було повідомлено державним виконавцем, щодо факту повернення та коли саме було повернуто указаний наказ на адресу суду.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції стягувач тільки 04.02.2016 року отримав під розписку оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року, по якому боржником є ТОВ фірма "BETA", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "BETA" боргу на загальну суму 5027795,35 грн, тобто стягувачем було отримано зазначений наказ після закінчення строку його явлення до виконання за відсутності у цьому вини стягувача.
Щодо наказу Господарського суду міста Києва по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА", про солідарне стягнення 56460 грн судового збору, колегія суддів відзначає наступне.
За заявою стягувача по виконанню вказаного наказу 18.07.2013 року постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 38937184.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року у даній справі було відновлено відповідачу-1 строк на подання апеляційної скарги на рішення та прийнято скаргу до розгляду, у зв'язку з чим 29.08.2014 року ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документу до органу, який його видав (у зв'язку з відновленням строку на подання апеляційної скарги на рішення суду).
У подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року рішення суду у даній справі було скасовано, а постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року, натомість рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239 залишено в силі та без змін.
Після повернення справи № 56/239 до суду першої інстанції у квітні 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу наказів на виконання рішення, та судом у квітні 2015 року було видано представнику стягувача раніше виданий наказ від 31.08.2012 року, який до цього був повернутий суду державним виконавцем у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення, та по якому боржником виступає ТОВ фірма "ВЕТА", про солідарне стягнення судового збору в розмірі 56460 грн.
08.05.2015 року позивач (стягувач) звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві із заявою про примусове виконання вказаного наказу від 31.08.2012 року, по якому боржником є ТОВ фірма "BETA", про солідарне стягнення 56460 грн судового збору, проте постановою від 18.05.2015 року старший державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відмовив у відкритті виконавчого провадження № 47564001, з мотивів, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився.
Позивач з такою позицією ВДВС не погодився, у зв'язку з чим подав скаргу до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року у справі № 56/239, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 56/239 скаргу було задоволено, визнано дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.05.2015 № 47564001 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239, по якому боржником виступає ТОВ фірма "BETA", про солідарне стягнення судового збору в розмірі 56460 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 року у справі № 56/239 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 56/239 скасовано, у задоволенні скарги позивача на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві при виконанні наказу від 31.08.2012 року у справі № 56/239 відмовлено.
Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 01.06.2016 року у справі №56/239 зазначив, що вперше стягувач звернувся із заявою про примусове виконання спірного наказу 17.07.2013 року, а отже із вказаної дати відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" розпочався перебіг нового річного строку.
Натомість висновок, що строк пред'явлення наказу до виконання поновився з 29.08.2014 року у зв'язку із винесенням державним виконавцем постанови від 29.08.2014 року про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № 38937184 до суду (органу, що його видав), не відповідає нормам ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки за обставинами справи виконавчий документ був повернутий не стягувачу, а відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" - до суду (органу, що його видав), тобто з іншої підстави, ніж передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, враховуючи, що строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239 поновився 17.07.2013 року, на що вказує Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 01.06.2016 у справі №56/239, то позивач мав право звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року, а фактично звернувся 08.05.2015 року, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто, позивач був позбавлений можливості звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року.
Щодо поновлення наказу Господарського суду міста Києва по якому боржником виступає спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук", про солідарне стягнення 56460 грн судового збору, колегія суддів відзначає наступне.
Так, за заявою стягувача по виконанню вказаного наказу 18.07.2013 року постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 38937087.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року у даній справі було відновлено відповідачу-1 строк на подання апеляційної скарги на рішення та прийнято скаргу до розгляду, у зв'язку з чим 29.08.2014 року ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документу до органу, який його видав (у зв'язку з відновленням строку на подання апеляційної скарги на рішення суду).
У подальшому, як правильно встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року рішення суду у даній справі було скасовано, а постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року, натомість рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239 залишено в силі та без змін.
Після повернення справи № 56/239 до суду першої інстанції у квітні 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу наказів на виконання рішення, та судом у квітні 2015 року було видано представнику стягувача раніше виданий наказ від 31.08.2012 року , який до цього був повернутий суду державним виконавцем у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення, та по якому боржником виступає спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук", про солідарне стягнення судового збору в розмірі 56460 грн.
08.05.2015 року позивач (стягувач) звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві із заявою про примусове виконання вказаного наказу від 31.08.2012 року, по якому боржником є спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук", про солідарне стягнення 56460 грн судового збору, проте постановою від 19.05.2015 року головний державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відмовив у відкритті виконавчого провадження № 47562233, з мотивів, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився.
Позивач з такою позицією ВДВС не погодився, у зв'язку з чим подав скаргу до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року у справі № 56/239, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 56/239 скаргу було задоволено, визнано дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.05.2015 року №47562233 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239, по якому боржником виступає спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення судового збору в розмірі 56460 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 року у справі № 56/239 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 56/239 скасовано, у задоволенні скарги позивача на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві при виконанні наказу від 31.08.2012 року у справі № 56/239 відмовлено.
Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 01.06.2016 року у справі №56/239 зазначив, що вперше стягувач звернувся із заявою про примусове виконання спірного наказу 17.07.2013, а отже із вказаної дати відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" розпочався перебіг нового річного строку.
Натомість висновок, що строк пред'явлення наказу до виконання поновився з 29.08.2014 року у зв'язку із винесенням державним виконавцем постанови від 29.08.2014 року про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № 38937087 до суду (органу, що його видав), не відповідає нормам ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки за обставинами справи виконавчий документ був повернутий не стягувачу, а відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" - до суду (органу, що його видав), тобто з іншої підстави, ніж передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".
Тобто, враховуючи, що строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239 поновився 17.07.2013 року, на що вказує Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 01.06.2016 року у справі №56/239, то позивач мав право звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року, а фактично звернувся 08.05.2015 року, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач був позбавлений можливості звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року.
Щодо поновлення наказу Господарського суду міста Києва по якому боржником виступає спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007 року, укладеним в рамках Генеральної угоди 27108N5 від 27 серпня 2008 року, яка станом на 10.04.2012 року, в розмірі 5027795,35 грн, колегія суддів відзначає наступне.
За заявою стягувача по виконанню вказаного наказу 23.07.2013 року постановою ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 38943098.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 року та від 28.08.2013 року указаний наказ визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості на загальну суму 4593905,50 грн.
29.11.2013 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38943098, а оригінал наказу направлено для подальшого виконання до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві (виконавче провадження № 41257376).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року у даній справі було відновлено відповідачу-1 строк на подання апеляційної скарги на рішення та прийнято скаргу до розгляду, у зв'язку з чим 01.09.2014 року ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документу (вищевказаного наказу) до органу, який його видав (у зв'язку з відновленням строку на подання апеляційної скарги на рішення суду).
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року рішення суду у даній справі було скасовано, а постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року, натомість рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239 залишено в силі та без змін.
Після повернення справи № 56/239 до суду першої інстанції у квітні 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу наказів на виконання рішення, та судом у квітні 2015 року було видано представнику стягувача раніше виданий вищеописаний наказ від 31.08.2012 року, який до цього був повернутий суду державним виконавцем у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення.
08.05.2015 року позивач (стягувач) звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві із заявою про примусове виконання вищевказаного наказу від 31.08.2012 року.
Постановою від 21.05.2015 року державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відмовив у відкритті виконавчого провадження №47562809, з мотивів, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився.
Позивач з такою позицією ВДВС не погодився, у зв'язку з чим подав скаргу до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року у справі № 56/239, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 56/239 скаргу було задоволено, визнано дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.05.2015 року №47562809 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239, по якому боржником виступає спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007 року, укладеним в рамках Генеральної угоди 27108N5 від 27.08.2008 року, яка станом на 10.04.2012 року, в розмірі 5027795,35 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 року у справі № 56/239 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 56/239 скасовано, у задоволенні скарги Позивача на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві при виконанні наказу від 31.08.2012 року у справі № 56/239 відмовлено.
Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 01.06.2016 року у справі №56/239 зазначив, що вперше стягувач звернувся із заявою про примусове виконання спірного наказу 17.07.2013 року, а отже із вказаної дати відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" розпочався перебіг нового річного строку.
Тобто, строк пред'явлення наказу до виконання поновився з 01.09.2014 року у зв'язку із винесенням державним виконавцем постанови від 01.09.2014 року про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № 41257376, до суду (органу, що його видав), не відповідає нормам ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки за обставинами справи виконавчий документ був повернутий не стягувачу, а відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" - до суду (органу, що його видав), тобто з іншої підстави, ніж передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, враховуючи, що строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239 поновився 17.07.2013 року, на що вказує Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 01.06.2016 року у справі №56/239, то позивач мав право звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року, а фактично звернувся 08.05.2015 року, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач був позбавлений можливості звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року.
Щодо поновлення наказу Господарського суду міста Києва по якому боржником виступає товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №27108Z115, посвідченим 27.08.2008 року Коваленко Н.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №3392, у рахунок погашення заборгованості Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" за Генеральною угодою №27108N5 від 27.08.2008 року в загальній сумі 8853183,28 грн, колегія суддів відзначає наступне.
За заявою стягувача по виконанню вказаного наказу 23.07.2013 року постановою ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 38943358.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року указаний наказ визнано таким, що не підлягає виконанню в частині звернення стягнення на нежиле приміщення на першому поверсі (в літ. А) площею 226,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 30-А та нежиле приміщення на першому поверсі (в літ. А) площею 192,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 32-А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року роз'яснено, що за указаним наказом належить звернути стягнення в рахунок погашення решти непогашеної суми заборгованості в сумі 1876512,65 грн на частину предмету іпотеки за вказаним іпотечним договором, а саме на:
- підвальне приміщення (в літ. А) площею 257,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 30-А, початковою вартістю 3251304 грн. без ПДВ;
- підвальне приміщення (в літ. А) площею 218,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 32-А, початковою вартістю 2758186 грн. без ПДВ.
14.03.2014 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38943358, а оригінал наказу направлено для подальшого виконання до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року у даній справі було відновлено відповідачу-1 строк на подання апеляційної скарги на рішення та прийнято скаргу до розгляду, у зв'язку з чим 29.08.2014 року ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документу (вищевказаного наказу) до органу, який його видав (у зв'язку з відновленням строку на подання апеляційної скарги на рішення суду).
У подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року рішення суду у даній справі було скасовано, а постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року, натомість рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239 залишено в силі та без змін.
Після повернення справи № 56/239 до суду першої інстанції у квітні 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу наказів на виконання рішення, та судом у квітні 2015 року було видано представнику стягувача раніше виданий вищеописаний наказ від 31.08.2012 року, який до цього був повернутий суду державним виконавцем у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення.
08.05.2015 року позивач (стягувач) звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві із заявою про примусове виконання вищевказаного наказу від 31.08.2012 року, який спочатку постановою від 20.05.2015 року був прийнятий до виконання та було відкрито виконавче провадження № 47563901, по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Постановою від 12.06.2015 року головний державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відмовив у відкритті виконавчого провадження №47563901, з мотивів, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився.
Позивач з такою позицією ВДВС не погодився, у зв'язку з чим подав скаргу до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 року у справі № 56/239, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 56/239 скаргу було задоволено, визнано дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.06.2015 року №47563901 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239, по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 року у справі № 56/239 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 56/239 скасовано, у задоволенні скарги позивача на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві при виконанні наказу від 31.08.2012 року у справі № 56/239 відмовлено.
Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 01.06.2016 року у справі №56/239 зазначив, що вперше стягувач звернувся із заявою про примусове виконання спірного наказу 17.07.2013 року, а отже із вказаної дати відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" розпочався перебіг нового річного строку.
Натомість висновок, що строк пред'явлення наказу до виконання поновився з 29.08.2014 року у зв'язку із винесенням державним виконавцем постанови від 29.08.2014 року про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № 38943358, до суду (органу, що його видав), не відповідає нормам ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки за обставинами справи виконавчий документ був повернутий не стягувачу, а відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" - до суду (органу, що його видав), тобто з іншої підстави, ніж передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, враховуючи, що строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239 поновився 17.07.2013 року, на що вказує Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 01.06.2016 року у справі №56/239, то позивач мав право звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року, а фактично звернувся 08.05.2015 року, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто, позивач був позбавлений можливості звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, у стягувача були об'єктивні поважні причини - вищеописані незалежні від стягувача перешкоди у своєчасному пред'явленні наказів до виконання у межах визначеного наказами строку, він був об'єктивно позбавлений можливості вчасно пред'явити накази до виконання.
При цьому Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що заявником не було надано до суду достатніх та необхідних посилань на обставини, їх обґрунтування та докази, які б їх підтверджували, що дійсно мають місце поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Так, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника, на наведену ним практику Європейського суду з прав людини, що на його думку вказує на недостатньо чітку сформульованість положень ст. 119 ГПК України, оскільки дана норма чітко вказує на, що єдиною підставою для поновлення наказу до виконання є поважність причин пропуску такого строку, яка має бути доведена заявником перед судом, і при цьому указана норма не обмежує заявника у його праві подати таку заяву до суду більше одного разу - визначальним є саме доведення перед судом поважності причин пропуску встановленого законом строку для пред'явлення наказу до виконання.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "СОВТРАНСАВТО-ХОЛДИНГ" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 року зазначено, що суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 року існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій). Більше того, скасування такого рішення після того, як воно набуло статусу остаточного та не підлягало оскарженню, є втручанням в право заявника на мирне володіння своїм майном (рішення у справі Brumгrescu v. Romania від 28.10.1999).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04, рішення від 15.10.2009 року).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення ст. 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 року).
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин практику Європейського суду з прав людини.
Відтак, з огляду на зібрані докази, вищенаведені рішення Європейського суду та норми права, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що подані заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказів, виданих на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі №56/239 - підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняті господарським судом ухвали відповідають ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвал, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційних скаргах не вбачається.
За таких обставин, ухвали Господарського міста Києва від 11.07.2016 року та 07.09.2016 року у справі №56/239 підлягають залишенню без змін, а апеляційні скарги Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" - задоволенню не підлягають.
Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційні скарги Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі №56/239, за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі №56/239, по якому боржником виступає - товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007 року, укладеним в рамках Генеральної угоди №27108N5 від 27.08.2008 року, яка станом на 10.04.2012 року становила загальну суму 5027795,35 грн - залишити без змін.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №56/239, за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239, по якому боржником виступає товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА", про солідарне стягнення 56460 грн судового збору - залишити без змін.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №56/239, за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239, по якому боржником виступає спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук", про солідарне стягнення 56460 грн судового збору - залишити без змін.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №56/239 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239, по якому боржником виступає товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №27108Z115, посвідченим 27.08.2008 року Коваленко Н.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №3392, у рахунок погашення заборгованості Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" за Генеральною угодою №27108N5 від 27.08.2008 року в загальній сумі 8853183,28 грн - залишити без змін.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №56/239, за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі №56/239, по якому боржником виступає - спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007 року, укладеним в рамках Генеральної угоди 27108N5 від 27.08.2008 року, яка станом на 10.04. 2012 року, в розмірі 5027795,35 грн - залишити без змін
3. Матеріали справи №56/239 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Гаврилюк
О.М. Коротун