про повернення позовної заяви
"03" жовтня 2016 р.
№ 916/2683/16
Суддя Д'яченко Т.Г., розглянувши позовну заяву № 2876/16
За позовом: Одеської митниці Державної фіскальної служби України
До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ра Лоджистік”
Про відшкодування збитків
ВСТАНОВИВ: Позивач - Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. ГСОО №2876/16 від 29.09.2016р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ра Лоджистік” збитки у розмірі 7096899,65 грн.
Суд, оглянувши матеріали позовної заяви Одеської митниці Державної фіскальної служби України про відшкодування збитків, дійшов висновку щодо повернення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору визначається Законом України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. №3674-VI.
У розумінні положень ст. ст. 1,2 Закону України „Про судовий збір” судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат, а платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як встановлено судом, позовна заява Одеської митниці Державної фіскальної служби України не містить доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку позивачем.
При цьому, Позивачем одночасно з поданням позовної заяви до господарського суду Одеської області було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх.№ 2-5147/16), у якому він просить суд на підставі ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. №3674-VI „ Про судовий збір”, відстрочити Одеській митниці ДФС України сплату судового збору за подання до господарського суду позовної заяви про відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю „Ра Лоджистік” збитків, завданих нестачею майна, переданого на зберігання, до ухваленого судового рішення у справі.
Подане Одеською митницею Державної фіскальної служби України клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що станом на теперішній час в Одеської митниці Державної фіскальної служби України є вакантними посади начальника Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності та його заступників, отже у зв'язку з відсутністю осіб, яким належить право другого підпису платіжних документів, немає можливості скласти платіжні доручення про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до абз.1, 2 п.3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 р. № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відсутність у матеріалах позовної заяви належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку позивачем засвідчує невиконання ним вимог ст.57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Також, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на те, що в описі вкладення, який підтверджує надсилання відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами, має бути зазначений конкретний перелік доданих до позовної заяви документів.
З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4 ч.1 ст.63, ст. 86 ГПК України, суд
Позовну заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби України (вх. № 2876/16 від 29.09.2016р.) - повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява з доданими документами на 158-ти аркушах та конверт.
Суддя Д'яченко Т.Г.