Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-95-51
"27" вересня 2016 р. Справа № 911/2637/16
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ
до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква, м.Біла Церква
про стягнення 90597,54 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква (далі - відповідач) про стягнення 90597,54 грн.
Провадження у справі №911/2637/16 порушено відповідно до ухвали суду від 19.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 08.09.2016 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 08.09.2016 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 27.09.2016 року.
Позивач та відповідач в судове засідання 27.09.2016 року не з'явились, відповідач відзив на позов не надав.
За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд встановив:
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 05.02.2016 року між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква (відповідач) було укладено Договір постачання природного газу № 92/16-БО(Т)-17 (надалі - Договір).
Згідно з Договором, позивач передав у власність відповідачу протягом лютого - квітня 2016 року природний газ у обсязі 111,044 тис. м3 на загальну суму 857503,70 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 року (за лютий 2016 року, 2 акта), від 31.03.2016 року (за березень 2016 року, 2 акта), від 30.04.2016 року (за квітень 2016 року, 2 акта).
Відповідно до п. 6.1. Договору (в редакції, що діяла до укладення додаткової угоди № 3 від 28.03.2016 року), остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 6.1. Договору в редакції додаткової угоди № 3 від 28.03.2016 року передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Однак, відповідач зобов'язання з оплати отриманого природного газу своєчасно та в повному обсязі не виконав, здійснив оплату, в тому числі з простроченнями платежів, лише в сумі 783545,40 грн., у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 73958,30 грн.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 8.2. Договору у разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання з оплати природного газу, позивач на підставі п. 8.2. Договору, просить стягнути з відповідача 10807,18 грн. пені, та на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України також просить стягнути 844,85 грн. 3% річних та 4987,21 грн. інфляційних.
Згідно з п. 10.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок позову, судом встановлено, що нарахування пені, річних та інфляційних проведені у відповідності до вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи. Таким чином, вимоги про стягнення 10807,18 грн. пені, 844,85 грн. 3% річних та 4987,21 грн. інфляційних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1, код 08167863) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 73958,30 грн. основного боргу, 10807,18 грн. пені, 844,85 грн. 3% річних, 4987,21 грн. інфляційних та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 30.09.2016 року