27.09.16р. Справа № 904/117/15
За скаргою: Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
У справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК", м. Київ
до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування", м. Дніпро
про стягнення 43 748 734,02 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 4 від 25.02.16р.
від відповідача (скаржника): не з'явився
від ДВС: ОСОБА_2, довіреність №20-22/300/20.3-03 від 17.06.16р.
Суть спору:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 р. у справі № 904/117/15 позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" на користь Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" 2 373 570,00 дол. США заборгованості по простроченому кредиту, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 17.12.2014 складає 37 440 467,69 грн., 5 476 708,49 грн. заборгованості зі сплати пені за несвоєчасно сплачений кредит, 17 220,53 грн. - заборгованості зі сплати пені за несвоєчасно сплачені проценти, 814 337,31 грн. заборгованість зі сплати 3 % річних від простроченої суми кредиту. А також, стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" в дохід Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області в у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012, КБКД 22030001) 73 080,00 грн. судового збору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 р., рішення господарського Дніпропетровської області від 14.04.2015 р. у справі № 904/117/15 залишено без змін.
01.06.2016 р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 р. видано накази у справі № 904/117/15.
16.08.2016 р. Державним підприємством "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" до суду подано скаргу (вих. № суду 51691/16) на постанову державного виконавця (в порядку ст. 121-2 ГПК України), згідно якої скаржник просить суд, визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 постанову про арешт коштів боржника від 26.07.2016 року у виконавчому проваджені ВП № 51443789.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 р. прийнято скаргу у справі № 904/117/15 до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.09.2016 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2016 р. розгляд скарги у справі відкладено на 27.09.2016 р.
В судове засідання 27.09.2016 р. з'явилися представники позивача, відповідача (скаржника) та ДВС. Представник відповідача (скаржника) підтримав скаргу в повному обсязі до суду надав додаткові письмові пояснення. Представники позивача та ДВС в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги. Представником ДВС до матеріалів справи надано відзив на скаргу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та ДВС, що з'явились до суду, господарський суд прийшов до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Постанова про відкриття виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була направлена на адресу ДП "НВК "Електровозобудування" 23.07.2016 року, а отримана ним 29.07.2016 року, даний факт підтверджується наданою відповідачем інформацією роздрукованою з сервісів on-line ДП "Укрпошта", що розташовані на сайті http://services.ukrposhta.ua та інформацією з конверту на якому нанесені відмітки про відправлення поштового повідомлення.
Згідно з п. 2 Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 51443789 визначено, що боржник повинен самостійно виконати рішення суду в строк до семи днів з моменту винесення ( отримання) відповідної постанови.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про відкриття виконавчого провадження 17.07.2016 року, надіслав постанову на адресу боржника 23.07.2016 року, з запізненням на 6 календарних днів, таким чином Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порушення ст. 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" не здійснив своєчасного повідомлення сторони, а саме боржника та фактично своїми діями позбавив боржника права провести самостійне погашення заборгованості відповідно до наказу суду № 904/117/15 від 01.06.2016 року.
Згідно п. 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 51443789 визначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк відповідач має право виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Враховуючи, що поштове відправлення постанови на адресу боржника відбулось з порушення строку, таким чином з порушенням прав боржника на самостійне виконання рішення суду, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вирішив питання щодо стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, що є порушенням ч. 3 Указу Президента України "Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу" від 06.04.2011 року N 385/2011.
Пунктом 6 Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 51443789 вказано, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua. відповідачем був наданий сторонам виконавчого провадження ідентифікатор доступу.
Скориставшись своїм правом та ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua. боржнику стало відомо, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 17.06.2016 року разом з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 51443789 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Згідно ст. 25, ст. 56, 57, Закону України "Про виконавче провадження", Наказу міністерства Юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 р. № 512/5, Указу Президента України "Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу" від 06.04.2011 року N 385/2011 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України порушив права боржника та обмежив його майнові права та господарську діяльність наклавши арешт на все майно боржника.
Згідно інформації, яка знаходиться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень боржник довідався, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26.07.2016 року виніс постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження ВП № 51443789.
В порушення ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", Наказу міністерства Юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 р. № 512/5 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про арешт коштів боржника в строк, який був наданий боржнику на добровільне виконання рішення п. 2 Постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2016 року та ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до змісту постанови встановлено, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови про арешт коштів боржника до загальної суми, на яку необхідно накласти арешт фінансовим установам, включив в тому числі, суму виконавчого збору.
Враховуючи, що строк на добровільне виконання рішення у боржника закінчився 05.08.2016 року, таким чином постанова про арешт коштів боржника від 26.07.2016 року винесена з порушенням строків, та перевищенням повноважень Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час виконання своїх повноважень, як посадової особи , органу державної влади.
В постанові Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника не встановлений перелік безпосередньо рахунків в фінансових установах, на які необхідно накласти арешт, що є порушенням ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленням стягувача.
Відповідно до інформації, яка знаходиться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутня інформація, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконавчому провадженню ВП № 51443789 робив запит до органів доходів і зборів з метою визначення класу переліку та класу рахунків, на які можливо накладати арешт, та в подальшому проводити стягування коштів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.
Згідно Наказу Міністерства Юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 р. № 512/5 та постанови Національного Банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 р. № 22 державний виконавець з метою не обмеження повноважень боржника повинен перевіряти наявність майна (грошових коштів) боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.
Таким чином, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було проведено дії, які він зобов'язаний провести у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Наказу Міністерства Юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 р. № 512/5 таким чином їм не було встановлено, що боржник відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 83 "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" відноситься до підприємств стратегічного значення для економіки та безпеки держави у машинобудівній промисловості.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесені постанови про арешт коштів боржника, не встановлені наступні факти: - кошти, які знаходяться на цих рахунках, використовуються з цільовим призначенням на виплату заробітної плати та сплати податків і зборів, в тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; - накладення арешту на рахунки, кошти на яких використовуються для виплати заробітної плати працівникам, спричиняє порушення їх конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю; - арешт рахунків боржника унеможливлює виконання ним своїх обов'язків зі сплати податків та зборів, оскільки такі рахунки відкрити виключно для розрахунків за таким призначенням платежу; - за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу); - постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладений арешт у тому числі на рахунки які відкрито боржником у відповідності до вимог статті 200-1 Податкового кодексу України з метою електронного адміністрування податку на додану вартість; При цьому, пунктом 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Дії державного виконавця у разі накладення арешту на окремі поточні рахунки, на які зараховані страхові кошти та кошти, призначені на оплату праці, є порушення вимог нижче наведених законів.
Право на отримання заробітної плати та соціальних виплат гарантуються Конституцією України. Так, ст. 43 вказує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ст. 46 громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Кодекс законів про працю у ч. 5 ст. 97 зазначає, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Окрім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Державним виконавцем було накладено арешт на рахунки на яких є кошти спеціального призначення, тобто для виплати заробітної плати, коштів за невикористану відпустку, тощо.
Державним виконавцем не враховано, ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено перелік виплат на які не можна проводити стягнення. Зокрема, стягнення не може бути звернено на такі виплати: вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника; компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; компенсації працівникові витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей.
Вищевказаний арешт коштів боржника ДП "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування", Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.07.2016 року в рамках виконавчого провадження ВП № 51443789 накладено в порушення норм чинного законодавства, а саме Закон України "Про виконавче провадження", Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 р. № 512/5, Указ Президента України "Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу" від 06.04.2011 року N 385/2011, ПКМУ від 04.03.2015 року № 83 та фактично зупиняє фінансово-господарську діяльність ДП "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування".
Таким чином, дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню 26.07.2016 року постанови про арешт коштів боржника від 26.07.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 51443789 не відповідають наведеним нормам чинного законодавства та є незаконними.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 постанову про арешт коштів боржника від 26.07.2016 року у виконавчому проваджені ВП № 51443789.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 27.09.2016 року.
Суддя ОСОБА_4