03 жовтня 2016 року Справа № 38/5005/5752/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,
суддів:Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженої відповідальністю "Житлові комунікації"
на ухвалу та ухвалу у справігосподарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 № 38/5005/5752/2012 господарського суду Дніпропетровської області
за заявоюГолови ліквідаційної комісії Комунального виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Дніпропетровська
доКомунального виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Дніпропетровська
провизнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 у справі №38/5005/5752/2012 (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено реєстр вимог кредиторів Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, м. Дніпропетровськ, Ленінський район, Житловий масив Червоний камінь, буд. 10-а (код ЄДРПОУ 20274082) з вимогами наступних кредиторів:
- Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська: ІІ черга на суму 819636, 13 грн., VІ черга на суму 944830, 20 грн.;
- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську: ІІ черга на суму 100723, 90 грн.;
- Ленінський районний центр зайнятості м. Дніпропетровська: ІV черга на суму 68060, 74 грн., VІ черга на суму 3606, 18 грн.;
- Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Дніпропетровська: ІІІ черга на суму 3104 657, 17 грн., VІ черга 3999 411, 50 грн.;
- ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ: І черга на суму 1 113, 00 грн. ІV черга на суму 5 495 145,22 грн., VІ черга на суму 81 470,78;
- МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ: ІV черга на суму 510 885, 55 грн.;
- ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпропетровськ: IV черга на суму 2 381, 68 грн.;
- ПП "Шелтер", м. Дніпропетровськ: IV черга на суму на суму 11 994, 00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 (колегія суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 у справі №38/5005/5752/2012, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 у справі №38/5005/5752/2012 повернуто скаржнику.
Товариство з обмеженої відповідальністю "Житлові комунікації" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою вих. №89/09/16 від 09.08.2016 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016, з проханням скасувати останні, а справу № 38/5005/5752/2012 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" касаційна скарга вих. №89/09/16 від 09.08.2016 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 38/5005/5752/2012 не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги вих. №89/09/16 від 09.08.2016, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Заявник - Товариство з обмеженої відповідальністю "Житлові комунікації" у тексті касаційної скарги заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, так як останній перебуває у скрутному фінансовому становищі, докази чого будуть надані у судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що заявником до матеріалів касаційної скарги не надано жодних належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища Товариства з обмеженої відповідальністю "Житлові комунікації", що не дає можливості суду встановити майновий стан заявника касаційної скарги та вирішити питання щодо заявленого клопотання про відстрочку сплати судового збору, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду винесена 26.04.2016.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвала суду другої інстанції у справі про банкрутство про повернення апеляційної скарги без розгляду підлягає касаційному оскарженню та набирає законної сили з дня її винесення.
Строк на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 закінчився 16.05.2016.
Касаційну скаргу вих. №89/09/16 від 09.08.2016 було подано заявником безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 09.08.2016, що підтверджується відміткою Відділу документального забезпечення про отримання даного документу - вх. №1204/16, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга, не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та резолютивної частини тексту касаційної скарги (п.2), заявник - Товариство з обмеженої відповідальністю "Житлові комунікації" просив суд відновити пропущений процесуальний строк на подання касаційної скарги, посилаючись на те, що про існування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016, останній дізнався з Єдиного реєстру судових рішень нещодавно, відповідно не встиг подати касаційну скаргу у передбачений ГПК 20-денний термін, але не надав жодних належних доказів та пояснень щодо обгрунтування даного клопотання.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у відновленні строку на подання касаційної скарги слід відмовити, враховуючи таке.
Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що заявником при зверненні з касаційною скаргою 09.08.2016 з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України процесуального строку на касаційне оскарження, не надано належних та допустимих доказів існування об'єктивно непереборних обставин, що стали причинами пропуску заявником процесуального строку подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі №38/5005/5752/2012.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішення місцевого господарського суду підлягають касаційному оскарженню тільки після їх перегляду в апеляційному порядку та прийняття відповідної постанови. Відсутність же здійснення такого перегляду та відповідної постанови суду апеляційної інстанції виключає, відповідно до вимог ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, оскарження такого рішення суду першої інстанції в касаційному порядку.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга вих. №89/09/16 від 09.08.2016 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської від 18.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі №38/5005/5752/2012 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст. 86, 107-109, п. 4, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Відмовити Товариству з обмеженої відповідальністю "Житлові комунікації" в задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської від 18.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі №38/5005/5752/2012, зазначеного у тексті касаційної скарги вих. №89/09/16 від 09.08.2016.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженої відповідальністю "Житлові комунікації" вих. №89/09/16 від 09.08.2016 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської від 18.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі №38/5005/5752/2012 повернути заявнику.
Головуючий І. Ю. Панова
Судді О.Є. Короткевич
В.Я. Погребняк