03 жовтня 2016 року Справа № 910/26664/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу про зупинення провадження Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016
та на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 15.07.2016
у справі№ 910/26664/15 Господарського суду міста Києва
за позовомPERUSTA CONSTRUCTIONS LTD (ПЕРУСТА КОНСТРАКШОНС ЛТД)
доФонду гарантування вкладів фізичних осіб
прозобов'язання допустити для участі у конкурсі серед кваліфікованих та визнання (оголошення) переможцем конкурсу
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 у справі № 910/26664/15. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.
Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Оскаржувану ухвалу Київського апеляційного господарського суду про зупинення провадження у справі було винесено 06.06.2016, двадцятиденний строк на оскарження якої закінчився 26.06.2016. Разом з тим, заявник звернувся до суду з касаційною скаргою 29.07.2016, тобто поза межами строку, визначеного процесуальним законодавством. При цьому скаржником не було подано клопотання про відновлення процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги.
Пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За таких обставин касаційна скарга в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р., що набрав чинності 01.11.2011р.
З 01.09.2015р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015р, яким до Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни та, зокрема частину статті 4 Закону було викладено в іншій редакції.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній з 01.09.2015р., за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, розмір ставки судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 01.01.2016 встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в сумі 1 378,00 грн.
Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 має складати 2 756,00 грн.
Разом з тим, до касаційної скарги додано платіжне доручення № 3110 від 27.07.2016 про сплату судового збору в розмірі 1 378,00 грн., тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.
Окрім цього судова колегія зауважує, що пунктом 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Водночас, реквізит "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті "Призначення платежу".
За таких обставин неможливо дійти висновку щодо яка саме ухвала апеляційної інстанції оскаржується заявником касаційної скарги за платіжним дорученням № 3110 від 27.07.2016.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 у справі № 910/26664/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді: О.О. Євсіков
О.А. Кролевець