Єдиний унікальний номер 722/1782/16-к
Номер провадження 1-кп/722/84/16
03 жовтня 2016 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
та потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни кримінальне провадження №12016260140000290 від 20.07.2016 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України,-
встановив:
20.07.2016 року, приблизно о 17.00 год., старший інспектор Сокирянського ВП КВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 спільно з старшим інспектором Сокирянського ВП КВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 згідно доручення начальника Сокирянського ВП від 19.07.2016 року, здійснювали відпрацювання адміністративної дільниці м.Сокиряни на предмет виявлення незаконних посівів снотворного маку та конопель.
Рухаючись на службовому автомобілі марки ВАЗ 21010, д.н. НОМЕР_1 по вул. Лермонтова в м.Сокиряни, між господарствами №№14 та 16, вони виявили ОСОБА_7 , який на узбіччі дороги, тобто в громадському місці, справляв свої природні потреби.
Реагуючи на вказане правопорушення, старший інспектор Сокирянського ВП КВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 зробив зауваження ОСОБА_7 , на що останній розпочав з працівниками поліції суперечку, в ході якої викликав по мобільному телефону свого сина ОСОБА_4 , який приблизно через 5 хвилин приїхав за вказаною адресою.
Працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 представилися ОСОБА_7 і ОСОБА_4 та пред'явили їм свої службові посвідчення. Після цього ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що перед ним перебувають працівники правоохоронного органу - поліції, умисно наніс 2 удари в область обличчя ОСОБА_5 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, синця та садна спинки носу, садна лівого крила носу, які згідно висновку експерта №121 від 25.07.2016 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України визнав повністю та дав суду наступні показання: в день події, приблизно о 17 годині він на своєму мікроавтобусі їхав на земельну ділянку, коли йому зателефонував батько, ОСОБА_7 , та сказав, що у нього конфлікт з ОСОБА_5 , якого він знав як працівника поліції. Була світла пора доби, свій автомобіль він припаркував впритул до передньої частини службового автомобіля потерпілого, номерні знаки якого були синього кольору, що означало: «Автомобіль працівників поліції». Коли він приїхав на вказане батьком місце, то був сильно схвильований, оскільки хвилювався за його стан здоров'я, тому що батько хворів і переніс тяжку операцію. На місці батько пояснив, що ОСОБА_5 зробив йому зауваження за справляння природних потреб на вулиці міста. Коли він приїхав на місце, то побачив біля службового автомобіля синього кольору свого батька, осіб, зазначених свідками та ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 знаходився ззаді за автомобілем, на дорозі, на відстані 8-10 метрів від них та комусь телефонував. Він рушив до ОСОБА_5 і в цей час почув, як батько кричить на адресу останнього нецензурні слова. У відповідь на це, потерпілий розпочав свій рух в сторону батька. Тоді, перебуваючи у стані нервового збудження, розуміючи що перед ним працівник поліції, він раптово наніс 2 удари кулаками рук в область носа ОСОБА_5 , не надавши потерпілому можливість пред'явити йому службове посвідчення. Після цього він побачив на обличчі потерпілого потряпини. Визнає, що дані його дії могли спричинити ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Пізніше приїхали інші працівники поліції і відвезли батька на освідування.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, вона також підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні:
Показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що дійсно 20.07.2016 року, приблизно о 17 год. на підставі розпорядження начальника відділення поліції, в цивільній формі одягу, на службовому автомобілі працівників поліції синього кольору марки ВАЗ-21010, державний номер НОМЕР_1 він спільно з старшим інспектором Сокирянського відділення поліції ОСОБА_6 здійснювали відпрацювання адміністративної дільниці м.Сокиряни на предмет виявлення незаконних посівів снотворного маку та конопель. При цьому, він перебував за кермом автомобіля, а ОСОБА_6 сидів на передньому пасажирському сидінні. Рухаючись по вул. Леонтовича в напрямку вул. Рєпіна, вони розминулися із 4 чоловіками, що йшли назустріч. Приблизно через 20 метрів вони помітили, що чоловік на цій вулиці, під парканом, справляє природні потреби, тобто вчиняє правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Він відразу ж зупинив автомобіль та, опустивши скло, зробив ОСОБА_7 зауваження, у відповідь на що останній почав виражатися на його адресою нецензурною лайкою та сказав, щоб він собі їхав. Тоді він вийшов з автомобіля, підійшов до ОСОБА_7 , пред'явив службове посвідчення працівника поліції і сказав, що він є інспектором поліції м.Сокиряни. У відповідь на це, ОСОБА_7 продовжував ображати його нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою та службовими неприємностями, а на його зауваження припинити такі дії, не реагував. Далі, ОСОБА_7 почав наближатися до нього, бажаючи його вдарити та розмахуючи руками. Тоді до них підійшов ОСОБА_6 , пред'явив своє службове посвідчення та почав словесно заспокоювати ОСОБА_7 . В цей час 4 чоловік, які пройшли, побачили що відбувається і повернулися, щоб заспокоїти ОСОБА_7 і забрати його додому. Однак, останній відмовлявся йти додому і зателефонував сину: «Приїжджай на вулицю Некрасова! Тут до мене причепився «участковий» ОСОБА_8 і хоче мене забрати в свій автомобіль!» Сказав, що ОСОБА_9 буде через 5 хвилин. Хтось із свідків вмовляв ОСОБА_7 йти додому, однак він відмовлявся. Через 5 хвилин на мікроавтобусі марки «Мерседес» білого кольору до них під'їхав ОСОБА_4 та припаркував свій мікроавтобус за півметра до передньої частини його службового автомобіля, заблокувавши його виїзд. В результаті цього обвинувачений не міг не бачити синій колір номерних знаків їхнього автомобіля, за яким визначаються службові автомобілі працівників поліції. Вийшовши, останній криком запитав: «Хто обідив батька?» ОСОБА_7 пальцем вказав на нього. Побачивши, що обвинувачений почав йти до нього, він сказав, що він є старшим інспектором відділення поліції і дістав службове посвідчення, намагаючи пред'явити йому, однак той сказав: «Ти обідив мого батька!» і відразу ж наніс йому 2 прямих, цілеспрямованих удари кулаками рук в область носа, від чого він відчув фізичний біль та почала текти кров. Побачивши це, свідки підбігли та відтягнули від нього агресивного і збудженого ОСОБА_4 . Після цього він повідомив чергового відділення поліції про подію та викликав допоміжні сили, які знаходилися неподалік. Згодом він, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 були освідувані у відділенні ШМД Сокирянської ЦРЛ на предмет алкогольного сп'яніння.
Показаннями в судовому засідання свідка ОСОБА_6 , який дав аналогічні потерпілому ОСОБА_5 показання, доповнивши, що на зауваження ОСОБА_5 з приводу непристойної поведінки, ОСОБА_7 відреагував образами та нецензурною лайкою на адресу потерпілого, а коли ОСОБА_5 вийшов з автомобіля і пред'явив йому своє службове посвідчення, то той сказав, що знає, хто він такий та продовжував сваритися з ОСОБА_5 , говорячи що знає його батька. До них підійшли 4 чоловік та заспокоювали ОСОБА_7 . Через декілька хвилин під'їхав обвинувачений і зупинився перед їхнім службовим автомобілем. Була світла пора доби і ОСОБА_4 не міг не побачити номерний знак їхнього автомобіля, який має синій фон, що означає: «службовий автомобіль працівників поліції». Пройшовши мимо нього, ОСОБА_4 пішов до ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , які стояла приблизно за 15 метрів. ОСОБА_5 взагалі не чіпав ОСОБА_7 і не наближався до нього. При цьому, з обвинуваченим він був знайомий і той знав, що він є працівником поліції. Він зі спини побачив, як обвинувачений, нічого не говорячи, відразу умисно махнув правою і лівою рукою в сторону ОСОБА_5 , нанісши удари, після чого останній відразу ж спіймався за переносицю, яка була в крові. Пізніше на ОСОБА_7 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП.
Показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що дійсно в день пригоди він з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Проходили по одній із вулиць м.Сокирян, в мікрорайоні «Сирилівка». При цьому, ОСОБА_7 зупинився та став на цій вулиці міста справляти свої природні потреби, а вони пішли далі. В цей час назустріч їм проїхав автомобіль ВАЗ-21010 та біля ОСОБА_7 зупинився і з нього вийшов потерпілий. Що було далі він не бачив, бо відійшов на 10-15 метрів, однак, почувши сварку між ОСОБА_7 і потерпілим, вони повернулися. При цьому, будучи незадоволеним тим, що ОСОБА_5 зробив йому зауваження з приводу непристойної поведінки, ОСОБА_7 виражався на адресу потерпілого нецензурними словами. Він спробував забрати ОСОБА_14 , однак не зміг, бо той опирався. Тоді він відійшов приблизно на 5 метрів, а ОСОБА_7 і далі продовжував кричати на потерпілого нецензурними словами. Коли вони рушили йти, то побачили як приїхав ОСОБА_4 та пішов туди, де стояли його батько і потерпілий. На вигляд, він був спокійний. Що було далі - вони не бачили, але відразу за ними рушив потерпілий, у якого з'явилися подряпини в області носу. Останній розмовляв з кимось по телефону. Коли вони поверталися, то він побачив на автомобілі потерпілого спеціальний номерний знак поліції і зрозумів, що з ОСОБА_7 розмовляли працівники поліції. За весь час конфлікту він не бачив, щоб працівники поліції намагалися забрати ОСОБА_7 в свій автомобіль.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , який дав аналогічні свідку ОСОБА_10 показання, доповнивши, що з сім'єю ОСОБА_16 він від свого народження перебуває в хороших відносинах. Вийшовши з службового автомобіля, ОСОБА_5 відразу ж пред'явив ОСОБА_7 своє службове посвідчення працівника поліції, у відповідь на що останній почав сваритися нецензурними словами, вважаючи що до нього безпідставно причепилися. Протягом події працівники поліції ОСОБА_7 не шарпали та не намагалися посадити в свій службовий автомобіль. Ударів, які б наносив потерпілому обвинувачений, він не бачив. Стверджував, що всім було зрозуміло, що потерпілий є працівником поліції. Крові чи тілесних ушкоджень на обличчі потерпілого він не бачив.
На підставі ст.349 ч.3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння в повному обсязі мали місце і містять склад кримінального правопорушення.
Встановлено, що обвинувачений діючи умисно, протиправно, заподіяв працівнику правоохоронного органу - Національної поліції України ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у зв'язку з виконанням останнім службових обов'язків. ОСОБА_4 є винуватим у вчиненні цього злочину, і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання.
У відповідності до вимог ч.3 ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин є середньої тяжкості.
ОСОБА_4 є раніше не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України, є щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні ним своєї вини.
Обставин, передбачаних ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_4 до вчиненого, особи обвинуваченого, позиції потерпілого який у судовому засіданні просив суд обвинуваченого суворо не карати, суд дійшов висновку, що за ст. 345 ч.2 КК України обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції статті, по якій він обвинувачується, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, суд не вбачає передбачених законодавством підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.69 КК України, тобто призначення йому більш м'якого виду покарання, ніж передбачений санкцією ст. 345 ч.2 КК України.
Суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України, призначивши йому покарання з випробуванням з іспитовим строком та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст.370, 374, 377 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України та за його вчинення призначити покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п.3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сокирянського
районного суду ОСОБА_1 .