Єдиний унікальний номер 725/3853/16-ц
Номер провадження 2/725/787/16
28.09.2016 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Піхало Н. В.
при секретарі Томко І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 09 липня 2007 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Уксоцбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №380/848/07-Ж, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 97750 доларів США, з умовами сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % на рік з кінцевим терміном повернення 08.07.2022 року.
Також вказував, що 14 червня 2010 року, на виконання вимог ч. 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про акціонерні товариства», найменування Акціонерно-комерційний банк соціалістичного розвитку «Укрсоцбанк» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», який являється його правонаступником.
Посилаючись на те, що банк свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі й відповідно надав позичальнику обумовлену суму коштів, однак відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконує, що призвело до того, що станом на 04 серпня 2016 року утворилась заборгованість перед банком в сумі 236428,88 доларів США, що еквівалентно 5867220,98 грн., яка складається у тому числі: із заборгованості за кредитом - 89062 доларів США, що еквівалентно 2210163,30 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом - 95847,26 доларів США, що еквівалентно 2378546,37 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 12632,77 доларів США, що еквівалентно 313494,92 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків - 38886,85 доларів США, що еквівалентно 965016,38 грн., а тому просив позов задовольнити та стягнути на користь банку вищевказану заборгованість за кредитним договором № №380/848/07-Ж від 09.07.2007 року в сумі 236428,88 доларів США, що еквівалентно 5867220,98 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у відсутності представника банку, в якій також зазначив, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання, що підтверджено відомостями з адресно-довідкового бюро, в порядку, передбаченому положеннями ст. 76 ЦПК України, про що у справі маються належні докази, причини відсутності не повідомив.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Тому, ураховуючи вказане, а також наявність згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 224 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказах.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи, 09 липня 2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Уксоцбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №380/848/07-Ж, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 97 750 доларів США, з умовами сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % на рік з кінцевим терміном повернення 08.07.2022 року (а.с. 4-6).
Відповідно до п. 3.3.5 Договору Кредиту, позичальник зобов'язаний неухильно дотримуватись положень цього Договору.
Згідно п. 3.3.7 Договору Кредиту позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку, визначеному п.п. 2.4, 2.5 цього Договору.
Пунктом 3.3.8 Договору Кредиту встановлено, що позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі повертати Кредит із нарахованим процентами за фактичний час його використання, можливими штрафами та пенею в порядку, визначеному п. 1.1 цього Договору.
Крім того, п 3.3.9 Договору визначено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути Кредит, сплатити нараховані проценти за користування Кредитом, можливі штрафи у випадках. Визначених п.п. 2.6.3, 3.2.3, 4.4., 4.5, 5.4 цього Договору, а згідно з п. 4.5 Договору Кредиту, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.7, 3.3.8 цього Договору, протягом більше ніж 90 календарних днів підряд, та/або перевищення сумою простроченої заборгованості позичальника за цим Договором суми кредиту за п. 1.1 цього Договору більш як на 10% та/або несплати позичальником більше ніж однієї виплати за цим Договором, яка перевищує 5% суми кредиту за п.1.1 цього Договору, позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення з вимогою кредитора про повернення заборгованості за цим Договором, повернути Кредитору в повному обсязі свою заборгованість за цим договором (строкову та прострочену), а також погасити вимоги Кредитора, що випливають з цього Договору, в тому числі: кредит, проценти за користування кредитом, комісії, неустойку (пеню, штраф), передбачені цим Договором.
Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, як убачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрсоцбанк» свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.
Зокрема, станом на 04 серпня 2016 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 236428,88 доларів США, що еквівалентно 5867220,98 грн., яка складається у тому числі: із заборгованості за кредитом - 89062 доларів США, що еквівалентно 2210163,30 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом - 95847,26 доларів США, що еквівалентно 2378546,37 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 12632,77 доларів США, що еквівалентно 313494,92 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків - 38886,85 доларів США, що еквівалентно 965016,38 грн., що підтверджується наданими представником позивача на підтвердження своїх вимог відповідними розрахунками суми боргу (а.с. 7-12).
При цьому, відповідачем в розумінні положень ст.ст. 10,60 ЦПК України наданий банком розрахунок суми заборгованості належними та допустимими доказами не спростовано, а також не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за договором та припинення дії кредитної картки.
Так, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до частини 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору
Також слід зазначити, що в силу ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначеними родовими ознаками, він зобов'язаний оплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті до дня їх фактичного повернення позикодавцю, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання такого грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своєчасного повернення кредиту та сплати процентів й відповідно належного виконання взятих на себе за договором кредиту зобов'язань.
Крім того, за положеннями ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання за укладеним договором №380/848/07-Ж від 09.07.2007 року й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, а також не заявляв про дотримання банком строків звернення до суду із вказаним позовом про захист своїх прав, приходить до висновку, що позов ПАТ «Укрсоцбанк» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 192, 533 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня, а іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом
Частиною ч. 2 ст. 533 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.
При цьому, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин, враховуючи вищевказані вимоги закону, а також зважаючи на те, що заборгованість, яка підлягає стягненню з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення є більшою за суму, яку позивач просить стягнути й відповідно виходить за межі позовних вимог, суд вважає що з відповідача на користь банку підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 236428,88 доларів США, що еквівалентно 5867220,98 грн.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати, тому підлягають стягненню з відповідача, судовий збір по зверненню до суду в розмірі 88008,31 грн.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 11, 15-16, 509-510, 525, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3-5, 57-60, 64, 88, 169, 208-209, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294-295 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019, р/р 29092010130002 в ПАТ «Укрсоцбанк», код 00039019, МФО 300023) заборгованість за кредитним договором №380/848/07-Ж від 09.07.2007 року в розмірі 236428,88 доларів США, що еквівалентно 5867220,98 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судові витрати в розмірі 88008,31 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Н. В. Піхало