Справа №718/1380/16-ц
Провадження №2/718/565/16
28.09.2016 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Кіцманської районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зацікавлена особа: ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Кіцманського районного суду від 14.07.2015 року відібрано в ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав та призначено опікуном малолітнього його дядька ОСОБА_3. Зазначають, що ОСОБА_2, яка тривалий час проживала в АДРЕСА_1 де навчалася та відбувала покарання в місцях позбавлення волі, в січні 2015 року прибула в с. Верхні Станівці до свого дядька ОСОБА_3, в якого і проживала протягом двох тижнів після чого зникла, залишивши йому свого малолітнього сина ОСОБА_4. Вказують, що оскільки відповідачка тривалий час свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, є достатні підстави для позбавлення її батьківських прав, а тому просили позов задовольнити.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, що вбачається з поданої ним письмової заяви.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча завчасно та належним чином була повідомлена про місце, дату та час слухання справи надісланим за останньою відомою адресою реєстрації рекомендованим листом.
Зацікавлена особа подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані заяви, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14.07.2015 року у справі №718/999/15-ц задоволено позов служби у справах дітей Кіцманської РДА, відібрано в ОСОБА_5 малолітнього ОСОБА_1 без позбавлення останньої батьківських прав. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 в розмірі по 310 гривень щомісячно.
Згідно розпорядження Кіцманської РДА №230 від 13.08.2015 року встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та призначено його опікуном дядька ОСОБА_3.
Рішенням №2 від 30.06.2016 року комісія з питань захисту прав дитини Кіцманської РДА вирішила визнати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Доручено службі у справах дітей Кіцманської РДА підготувати висновок та позовну заяву про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2.
Згідно висновку органу опіки та піклування Кіцманської РДА №0115/7-421 від 08.07.2016 року орган опіки вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, оскільки вона маючи реальну можливість займатися вихованням та утриманням сина свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Як встановлено з характеристики №221 виданої 21.06.2016 року виконавчим комітетом Верхньостановецької сільської ради, ОСОБА_2 в січні 2015 року прибула на територію сільської, а саме до будинку Батька ОСОБА_6, з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Проживала там протягом двох тижнів і зникла залишивши дитину без нагляду. Дані обставини підтверджуються також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Згідно довідки №215 виданої 21.06.2016 року Верхньостановецькою АЗПСМ, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на огляд та профілактичні щеплення на протязі року приводив ОСОБА_3, матері в присутності не було.
Згідно ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Із Декларації ООН прав дитини (1959р.) вбачається, що, «дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до роз'яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.
Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Ст. 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Ч. 7-10 ст. 7 Сімейного кодексу України визначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ч.1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як передбачено ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 не піклується про фізичний та духовний розвиток своєї дитини, не спілкується з сином взагалі, не виявляє інтересів до його внутрішнього світу, самоусунулася від покладених на неї законом батьківських обов'язків, покинула дитину на тривалий час на виховання дядька, суд постановляє рішення про позбавлення її батьківських прав щодо сина ОСОБА_1 і з власної ініціативи вважає за необхідне змінити розмір аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_1.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 61, 130, 174, 213, 215, 223 ЦПК України, Конвенцією про права дитини, постановою Пленуму ВСУ №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав», суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканку с. Верхні Станівці Кіцманського району Чернівецької області, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця с. Верхні Станівці Кіцманського району Чернівецької області.
Змінити розмір аліментів утримуваних з ОСОБА_2 за рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14.07.2015 року, стягнувши з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця АДРЕСА_2 на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісячно і до досягнення ним повноліття.
Стягнути ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.М. Мізюк