Справа №627/637/16-ц Головуючий суддя І інстанції Вовк Л. В.
Провадження № 22-ц/790/5906/16 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів
28 вересня 2016 року м. Харків.
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Яцини В.Б.
суддів: -Бурлака І.В., Карімової Л.В.,
за участю секретаря : Баранкової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,
В травні 2016року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів .
В обґрунтування позову вказав, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 2014 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5,2016 року народження. З червня 2015 року шлюбні відносини припинені. Відповідно до рішення Краснокутського районного суду від 20.04.2016 року він являється платником аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на одну дитину та 1/6 частини всіх видів заробітку на утримання дружини. Посилаючись на звільнення з роботи та погіршення матеріального стану, він не може утримувати дружину. Просив зменшити розмір аліментів відповідно до рішення суду та скасувати аліменти на утримання дружини.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що рішення суду необґрунтоване, незаконне, не відповідає обставинам справи, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На обґрунтування скарги вказав, що у рішенні районним судом зазначено, що ОСОБА_3 не надав суду доказів про зміну матеріального становища та сімейного стану, проте у позовній заяві він вказував на обставини, з моменту ухвалення зазначеного рішення майнове становище позивача змінилось, а саме: що з 29 квітня 2016 року у зв'язку із його звільненням з основного місця роботи, що він фактично проживає іншою сім'єю в цивільному шлюбі, його батько ОСОБА_6 є інвалідом 2-ої групи, а мати ОСОБА_7 інвалідом 3-ої групи, і відповідно він не може зараз надавати матеріальну допомогу на утримання дружини - ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку до досягнення дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, відповідно до рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 20 квітня 2016 року.
Судова колегія вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового засідання, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Стаття 84 СК України передбачає право дружини на утримання від чоловіка - батька дитини у разі проживання з нею дитини до досягнення дитиною трьох років.
При цьому право на аліменти у дружини-матері виникає лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому для визначення нового розміру аліментів має враховуватися й положення ст.. 182 СК України, які визначають обставини, які враховуються судом при визначенні їх розміру: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судовим розглядом встановлено, що сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 12 квітня 2014 року. Від даного шлюбу мають одну - сина ОСОБА_8 ,ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає разом із відповідачем.
З червня 2015 року сторони припинили шлюбні відносини, відповідач проживає з дитиною окремо від позивача. Відповідач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 20.04.2016 року, яке набрало законної сили, з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, та аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача до досягнення дитиною трирічного віку.
Залишаючи позовну заяву без задоволення, районний суд виходив з того, що позивач має працездатний вік та за станом здоров'я також не обмежений у працездатності, отже має можливість за рахунок отримуваного заробітку надавати матеріальну допомогу дружині до досягнення дитиною трьох років, відсутність працевлаштування позивача має тимчасовий характер та значною мірою залежить від того, що позивач не звертався до служби зайнятості з метою пошуку роботи, відповідач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років, тому вона не має можливості працевлаштуватись та отримувати самостійний заробіток, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги від чоловіка. Крім того, позивач не надав і доказів того, що погіршився його стан здоров'я чи змінився його сімейний стан, що може бути підставою для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується із таким висновком районного суду, який доводами скарги не спростовується, оскільки у даному випадку звернення позивача до суду із вимогою про припинення стягнення аліментів на дружини відбулося 23 травня 2016 року, лише через місяць після ухвалення рішення суду про їх стягнення. Погіршення майнового стану позивача відбулася з 29 квітня 2016 року у зв'язку із його звільненням з роботи за згодою сторін і не має істотного значення: позивач без роботи перебуває нетривалий час, такий його стан, з огляду на його працездатний вік та стан здоров'я не є незворотним, в іншому зареєстрованому шлюбі він не перебуває, мешкає у своїй квартирі. Сплата позивачем матері своєї дитини присуджених за рішенням суду аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку не можна вважати обтяжливим в ситуації нетривалого перебування позивача без роботи, а отримання матір'ю такої допомоги до досягнення дитиною трирічного віку забезпечує інтереси дитини, яка в такому малолітньому віці є досить залежною від матері, тому колегія суддів не вбачає причини для зміни обов'язків позивача .
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, тому з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 303 304, п.1 ч.1ст.307, ст.308, 313,314,315,317,319-325, 327 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді колегії