Справа № 621/1569/15-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/790/1537/16 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом
20 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження № 12014220300000322 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 9 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівське, Балаклійського району харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
30.07.2003року Балаклійським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням стоком на 1 рік 6 місяців;
-07.05.2004 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3, ст. 70. ч. 4, 185 ч.3,289 ч.2, 69,70,71 КК України до 4 років позбавлення волі;
-28.09.2006 року звільненого за постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 20.09.2006 року умовно - достроково на невідбутий строк 01 рік 04 місяці 06 днів;
-07.05.2008 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. З,
Ст. 289 ч.2,70,71 КК України до 05 років 6 місяців позбавлення волі;
-13.11.2008 року Барвінківським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. З, ч. 4 КК України до 05 років 8 місяців позбавлення волі;
-29.05.2013 року звільненого за постановою Харківського районного суду Харківської
області від 21.05.2013 року умовно - достроково на невідбутий строк 02 місяці 16 днів
- 13.06.2014 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2 185 ч.3,70,71 КК України до 03 років 01 місяця позбавлення волі;
- 10.09.2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області ті ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
- 25.03.2015 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 115 ч. 2 п. 1, ст.. 289 ч. 2,70 КК України до 14 років позбавлення волі, -
та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: -27.07.2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 року, -
Цим вироком, ОСОБА_9 засуджений за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2,185 ч. 2, 289 ч.2 і призначено йому покарання :
- за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2 КК Украины - 05 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ст. 185 ч. 2 КК Украины - 03 роки позбавлення волі;
- за ст. 289 ч. 2 КК Украины - 06 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено 07 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю,
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного по даному вироку і покарань, призначених за вироками:
- Балаклійського районного суду Харківської області від 13.06.2014 року, яким визнаний винним та засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.3,70,71 КК України у вигляді 3 ( троьх) місяців позбавлення волі;
- Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 року, яким визнаний винним та засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України у вигляді 3 ( трьох) місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2015 року, яким визнаний винним та засуджений за ст.ст. 115 ч. 2 п. 1, 289 ч. 2,70 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі, і остаточно призначено йому 14 ( чотирнадцять ) років 06 ( шість) місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, ;
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання попереднє утримання ОСОБА_9 під вартою з 20 квітня 2014 року по 08 лютого 2016 року з розрахунку день попереднього утримання під вартою за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_10 за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України та призначено йому покарання:
- за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2 КК Украины - 05 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ст. 185 ч. 2 КК Украины - 03 роки позбавлення волі;
- за ст. 289 ч. 2 КК Украины - 06 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 6 ( шість ) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного по даному вироку і покарання, призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2015 року за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 6 ( шести) місяців позбавлення волі, і остаточно призначено йому 6 ( шість) років 6 ( шість) ) місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання попереднє утримання ОСОБА_10 під вартою 05 червня 2015 року по 08 лютого 2016 року з розрахунку день попереднього утримання під вартою за два дні позбавлення волі.
Згідно вироку, в ніч на 07 квітня 2014 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений,обвинувачений ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_10 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, перебуваючи в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, підійшли до автомобіля «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 17709 гр., що належав ОСОБА_11 та знаходився біля будинку АДРЕСА_3 .
Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_9 за допомогою підбору заздалегідь приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого сів за кермо і шляхом використання вказаних ключів, намагався запустити двигун автомобіля.
В цей час обвинувачений ОСОБА_10 слідкував за обстановкою, щоб попередити обвинуваченого ОСОБА_9 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити вчиненню злочину.
В ході виконання вищевказаних протиправних дій, які обвинувачений ОСОБА_9 вважав необхідними та достатніми для незаконного заволодіння транспортного засобу, ключ в замку запалювання автомобіля зламався, що унеможливило доведення злочину до кінця.
Окрім того, в ніч на 07 квітня 2014 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений, після спроби незаконного заволодіння транспортним засобом «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 , перебуваючи у вказаному автомобілі поблизу будинку АДРЕСА_3 , у обвинуваченого ОСОБА_9 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Виконуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_10 , скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу з вказано автомобіля «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , викрав автомагнітолу ТМ «Pioneer МУН-150ЦВ», вартістю 805 гр., що належить ОСОБА_11 .
В цей час обвинувачений ОСОБА_10 слідкував за обстановкою, щоб попередити обвинуваченого ОСОБА_9 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити вчиненню злочину.
Після чого, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене на свою користь.
Також в ніч на 07.04.2014 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_10 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, а саме, для подальшого перепродажу, перебуваючи в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, підійшли до автомобіля «ВАЗ-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 17476 гр., и належав ОСОБА_12 та знаходився біля будинку АДРЕСА_4 .
Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_9 за допомогою підбору заздалегідь приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого сів за кермо і шляхом з'єднання дротів запалювання запустив двигун,
В цей час обвинувачений ОСОБА_10 слідкував за обстановкою, щоб попередити обвинуваченого ОСОБА_9 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити вчиненню злочину.
Заволодівши транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене на свою користь.
Крім того, в ніч на 07.04.2014 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_10 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, а саме, для подальшого перепродажу, перебуваючи в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, підійшли до автомобіля «ВАЗ-21013», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 12 933 гр., що належав ОСОБА_13 та знаходився біля будинку АДРЕСА_5 .
Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_9 за допомогою підбору заздалегідь приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-21013», реєстраційний номер НОМЕР_3 , після чого сів за кермо і шляхом з'єднання дротів запалювання запустив двигун.
В цей час обвинувачений ОСОБА_10 слідкував за обстановкою, щоб попередити Звинуваченого ОСОБА_9 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити вчиненню злочину.
Заволодівши транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене на свою користь.
В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_7 просять вирок змінити через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та пом'якшити призначене йому покарання. Зазначають, що судом не було взято до уваги, що обвинувачений не був ініціатором незаконних дій, повністю визнав свою вину, активно сприяв розслідуванню злочинів. Крім того суд не звернув увагу на те, що на час скоєння злочинів ОСОБА_10 не був судимий, характеризувався за місцем проживання позитивно. Просять врахувати його сімейні обставини - наявність батька, який потребує його підтримки.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить вирок змінити через надмірну суворість призначеного покарання. Зазначає, що судом не було взято до уваги, що він повністю визнав свою вину, активно сприяв розслідуванню злочинів. Крім того суд не звернув увагу на те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується за місцем проживання позитивно.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_7 , які наполягали на задоволенні своїх апеляційних скарг з наведених підстав та просили пом'якшити покарання, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 , які наполягали на задоволенні апеляції обвинуваченого та просили пом'якшити покарання, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи безпідставними їхні доводи , перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України в апеляційних скаргах не оспорюється, а тому, відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ними чотирьох кримінальних правопорушень, три із яких відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до тяжкого злочину.
Судом враховані відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який був раніше неодноразово судимий за умисні злочини, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обтяжуючою обставиною суд визнав рецидив злочинів, в якості пом'якшуючої обставини суд визнав його щире каяття та позитивну характеристику.
Доводи апелянта про наявність на його утриманні двох малолітніх дітей , які мешкають за місцем його проживання спростовуються довідкою -характеристикою Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області ( т. 1 ,а.с. 186).
Судом враховані відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який на час ухвалення вироку був засуджений за умисний тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно. Доводи захисника ОСОБА_7 про вчинення злочинів ОСОБА_10 до постановлення попереднього вироку ( відсутність судимості на момент вчинення злочинів) не заслуговують на увагу, оскільки не знижують суспільну небезпечність діяння та особи обвинуваченого.
Обтяжуючих обставин суд не встановив, в якості пом'якшуючої обставини суд визнав його щире каяття та позитивну характеристику.
Доводи апелянта про те , що батько обвинуваченого ОСОБА_10 потребує його підтримки, наведені в апеляційній скарзі, не підтверджені матеріалами кримінального провадження.
Наведені в апеляційних скаргах доводи про те, що обвинувачені повністю визнали свою вину, активно сприяли розслідуванню злочинів на досудовому слідстві та в суді, на думку колегії суддів є характерним проявом щирості каяття обвинувачених, в т.ч. через готовність нести кримінальну відповідальність, а не самостійними обставинами, які пом'якшують покарання.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд, керуючись вимогами ст.. 65 КК України, дійшов правильного висновку , що виправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 неможливо досягти без ізоляції їх від суспільства, а тому правильно обрав їм покарання у виді позбавлення волі . Підстав вважати надто суворим призначене обвинуваченим остаточне покарання колегія суддів не знаходить.
Колегією суддів з'ясовано, що ухвалою Зміївського районного суду від 23 липня 2015 року ОСОБА_9 був тимчасово залишений у Харківському слідчому ізоляторі на час даного судового провадження, а ухвалою того ж суду від 22 грудня 2015 року у Харківському слідчому ізоляторі тимчасово залишений ОСОБА_10 ( т.1 , а.с. 62,239)
Виходячи із цього, колегія суддів вважає необхідним відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати вказаний час перебування обвинувачених у слідчому ізоляторі до набрання законної сили вироком суду в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Істотних порушень кримінального процесуального закону органами досудового слідства та судом першої інстанції, які б тягнули за собою безумовне скасування судового рішення не встановлено.
Керуючись: ст.ст.404, 405,407, 418, 419, ч.2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 9 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без змін.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі зарахувати час перебування під вартою ОСОБА_9 з 23.07.2015 року по 20.09.2016 року в строк відбування покарання.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі зарахувати час перебування під вартою ОСОБА_10 з 22.12.2015 року по 20.09.2016 року в строк відбування покарання.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими. Які тримаються під вартою, - з дня вручення копії ухвали.
Головуючий-
Судді -