Справа № 646/9171/16-ц
№ пров. 2/646/1801/2016
23.08.16 року суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Міндарьова М.Ю., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнського банку розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Встановив:
Позивач ПАТ «ВБР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вивчивши представлені матеріали у порядку, передбаченому ст.122 ЦПК України, приходжу до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України.
Статтями 119, 120 ЦПК України визначені форма та зміст позовної заяви та зазначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Всупереч цим положенням, позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору .
Позивачем разом з позовною було подано заяву про відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, в обґрунтування якої зазначено, що ПАТ ВБР» є неплатоспроможним та в ньому було розпочату процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору, визнання Банку неплатоспроможним до яких не відноситься.
Згідно доданих до заяви про відстрочення сплати судового збору документів, постановою правління НБУ від 27.11.2014 року ПАТ «ВБР» віднесено до категорії неплатоспроможних. Постановою правління НБУ від 21.12.2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ «ВБР». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВБР» з 23.12.2015 року по 22.12.2017 року та призначено уповноважену особу Фонду.
Відповідно до ст.82 ч. 1 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно п. 29 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Всупереч вказаному, позивачем не надано доказів, які б підтверджували доводи про скрутний матеріальний стан та неможливість сплатити судового збору, а доводи позивача про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початок процедури тимчасової ліквідації не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, оскільки обставини, на які посилається позивач, не є підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, так як не свідчать про тяжкий матеріальний стан позивача у розумінні Закону України «Про судовий збір» заява про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у даній справі є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119-121, 210 ЦПК України, суд ,-
Заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнського банку розвитку» про відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати - залишити без задоволення.
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнського банку розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог, визначених ст. 119 і 120 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: