Номер справи 623/2620/16-п
Номер провадження 3/623/565/2016
03 жовтня 2016 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області:
ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 та КУпАП, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1
за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП правопорушнику, роз'яснені.
03 жовтня 2016 року о 10 годині 00 хвилин, за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Генерала Недбайла, 180, громадянин ОСОБА_2, знаходячись в не тверезому стані висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї дружини ОСОБА_3, чим повторно протягом року вчинив психологічне насильство в сім'ї.
Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АА № 467030 від 03.10.2016 року (а.с.2), довідкою «АРМОР» (а.с.6), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3,(а.с.4), письмовими поясненням правопорушника ОСОБА_2, (а.с.5), де він вказує, що 02.10.2016 та 03.10.2016 року біля 10 години 00 хвилин знаходився вдома в нетверезому стані, влаштував сварку зі своєю дружиною ОСОБА_3,в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, копією паспорту правопорушника (а.с.7).
Правопорушник ОСОБА_2, в суді свою вину не визнав, у вчиненому не розкаявся.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Прихована чи відкрита агресія одних членів родини по відношенню до інших - явище настільки буденне, що розповіді про побиття дружини чоловіком чи дітей батьками нікого не здивують. Бажання домінувати над найближчими родичами виявляється настільки сильним, що людиною відкидаються всі поняття моралі та справедливості. Тим не менше, члени сім'ї, які вчинили насильство по відношенню до своїх рідних, можуть понести адміністративну, цивільно-правову і навіть кримінальну відповідальність.
Загальна декларація прав людини, проголошена в 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН, зазначає, що кожна людина повинна мати всі права без будь-якої різниці (ст. 2), що кожна людина має право на життя, на свободу та на особисту недоторканість (ст. 3), а також що ніхто не повинен бути підданий тортурам та жорсткому, нелюдському чи принижуючому його гідність поводженню та покаранню (ст. 5).
Важливо розуміти та пам'ятати, що притягнення до відповідальності особи, яка вчинила насильство в сім'ї, попереджує вчинення насильства в сім'ї у подальшому з боку винної особи, а також з боку інших осіб.
За вчинення суспільно шкідливого діяння, яке кваліфікується як насильство в сім'ї, однак не тягне настання кримінальної відповідальності, так як не являється суспільно небезпечним, може наставати адміністративна відповідальність. Стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми.
Відповідно до ч.2 ст. 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення насильства в сім'ї є тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дії ОСОБА_2, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив психологічне насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного або психологічного характеру.
Відповідно до ст. 35 КУпАП суд визнає обтяжуючими обставинами те, що ОСОБА_2, вчинив адміністративне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1 ст.34 КУпАП пом'якшуючих обставин судом не виявлено.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника який не має постійного місця роботи, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, при цьому відмічаю, що ОСОБА_2, раніше притягувався до адміністративної відповідальності та на шлях виправлення не став, тому суд вважає за необхідне, з метою виховання ОСОБА_2, а також запобігання вчинення ним нових правопорушень, піддати його адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту.
На підставі ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 32, 33-35, 283, п.1 284 КпАП,
постановив:
Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 (сім) діб.
Стягнути ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 275 гривень 60 копійок.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: М.О. Гуренко