Справа № 386/476/16-ц
Провадження № 2/386/213/16
23 вересня 2016 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гут Ю. О.
секретаря судового засідання - О.О. Максютенко
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог : служба у справах дітей Голованівської районної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулася до суду із вказаною заявою в якій зазначила, що вона проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , шлюб розірвано в 2005 році .
Від шлюбу маємо неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Батько дитини не піклується про доньку , не допомагає в її вихованні ..
Висновком органу опіки і піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав просить рекомендаційний характер ,але має важливе значення при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав .
Вона створила нову сім»ю , в неї є всі умови для належного виховання дитини .
ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації , на даний час він засуджений і відбуває покарання у Криворізькій установі виконання покарань № 3
Просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Добровеличківка Кіровоградської області батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася , через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи в її відсутність , позовні вимоги підтримує , просить їх задовольнити .
В судове засідання представник органу опіки та піклування Голованівської районної державної адміністрації не з»явилася , через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи в її відсутність , не заперечує проти задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився , про день та час розгляду справи повідомлений належним чином , судові повістки отримав під підпис 22.06.2016 року , 25.08.2016 року та 26.08.2016 року , заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав .
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України .
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів .
В порядку ст. 158 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви сторін , дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню .
Судом встановлено , що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі . Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні . В 2005 році сторони шлюб розірвали .
Рішенням Голованівського районного суду від 04.11.2003 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньки .
Згідно розрахунків заборгованості по аліментах , наданих Голованівським відділом державної виконавчої служби відповідач аліменти на утримання доньки не сплачує .
З акту обстеження матеріально- побутових умов проживання сім»ї, слідує , що ОСОБА_3 9 років знаходиться в місцях позбавлення волі , вихованням доньки не займається , аліменти не виплачує , життям , здоров»ям дитини не цікавиться .
Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 25.05.2007 року засуджений по ч. 4 ст. 187 КК України , на підставі ст.. 70 пожиттєвого позбавлення волі з конфіскацією всього майна .
Згідно висновку органу опіки та піклування від 29.02.2016 року доцільно , в інтересах дитини позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З довідки № 1307 від 15.02.2016 року ,виданої Голованівською селищною радою , слідує , що ОСОБА_1 має іншу сім»ю .
Відповідно до довідки № 26 від 17.02.2016 року , виданої НВК «Голованівська загальноосвітня школа 1-111 ступенів ім.. Т.Г. Шевченка -гімназія»» слідує , що вихованням дитини займається мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_6 .
За змістом роз'яснень, викладених у п.п.15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Обов'язок надати докази на підтвердження вимог і заперечень законом покладено на сторони ( ст. 60 ЦПК України ) .
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дітей, турбуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Згідно статтей 9, 18 Конвенції „Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 р., № 780-Х11 , ст.. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Приписами вказаної Конвенції, Закону України «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення прав дітей», ратифікованої Україною 03.08.2006 р., Конвенції «Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей», ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст.. 150 СК України .
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи грунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до ч.1ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Згідно положення п. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Суд вважає доведеним , що ОСОБА_2 , не цікавиться здоров»ям доньки , не піклується про неї та матеріально не забезпечує, тобто ухиляється від виконання батьківських обов»язків .
Дитина проживає з матір»ю та вітчимом , які піклуються про неї , забезпечили належними умовами для проживання .
Таким чином , суд прийшов до висновку , що ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання обов»язків по вихованню та утриманню доньки , не спілкується з донькою , свідомо нехтує своїми батьківськими обов»язками . Мотиви для позбавлення батьківських прав є доречними і достатніми , саме рішення суду про позбавлення батьківських прав здатне забезпечити належний захист дітей .
Підстав для відмови в задоволенні позову суд не встановив , тому вважає за необхідне ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судові витрати необхідно віднести на рахунок відповідача .
Викладене підтверджується копією свідоцтва про народження дитини , а/с- 8, копією свідоцтва про розірвання шлюбу , а/с- 9 , копією акта обстеження матеріально-побутових умов проживання , а/с- 10 , копією довідки про склад сім»ї , а/с- 11, довідкою № 26 від 17.02.2016 року , виданої НВК «Голованівська загальноосвітня школа 1-111 ступенів ім.. Т.Г. Шевченка -гімназія»» , а/с- 12, копією рішення суду про стягнення аліментів , а/с- 15 , копією вироку апеляційного суду Кіровоградської області від 25.05.2007 року , а/-16-26, висновком Голованівської РДА про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його неповнолітньої доньки , а/с-27, розрахунками заборгованості по аліментах , не викликає сумніву, є достовірним, докази є вичерпними.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 209,213,215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 150, 152, 155, 164-166 СК України, п.п.15, 16, 18 Постанови пленуму Верховного Суду України N3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог : служба у справах дітей Голованівської районної адміністрації про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Добровеличківска Добровеличківського району Кіровоградської області , зареєстрованого в с. Свірнево Голованівського району Кіровоградської області, відбуває покарання в Криворізькій установі виконання покарань № 3 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області , вул. Світла 2 м, батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Добровеличківска Добровеличківського району Кіровоградської області , зареєстрованого в с. Свірнево Голованівського району Кіровоградської області, відбуває покарання в Криворізькій установі виконання покарань № 3 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області , вул. Світла 2 м на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 витати на судовий збір в сумі 551 ( п»ятсот п»ятдесят одна ) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 10 ( десяти ) днів з дня проголошення рішення .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Гут Ю. О.