Справа № 361/5368/16-к Головуючий у І інстанції Кічинська
Провадження № 11-сс/780/484/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 29.09.2016
Іменем України
29 вересня 2016 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати
з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 23.02.2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст. 186 КК України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, -
Слідчий СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування підозрюваному за ч.2 ст. 187 КК України ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, яке є особливо тяжким злочином, вчиненим за попередньою змовою групою осіб та під страхом вірогідного покарання до 10 років позбавлення волі може залишити місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування і суду, а також незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 , як очевидця злочину, з метою зміни тим показань, тобто під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та зобов'язано його прибувати за кожною вимогою до Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Броварською місцевої прокуратури та Броварського міськрайонного суду Київської області.
Розглянувши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 злочину, з чим закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак зазначив, що будь-яких доказів на підтвердження існування відносно підозрюваного ОСОБА_6 ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, до матеріалів клопотання не додано та прокурором в судовому засіданні не доведені.
Обгрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_6 з 12.08.2011 року перебуває в зареєстрованому шлюбі, має доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір, яка з 2009 року є інвалідом ІІІ групи, всі члени родини мешкають в м. Бровари Київської області. Сталі соціальні зв'язки підозрюваного свідчать про відсутність підстав вважати наявним існування відносно нього ризику переховування від правоохоронних органів. Також прокурором не надано жодного доказу здійснення ОСОБА_6 або іншими особами від його імені будь-якого впливу на очевидця події ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обгрнутовуючи свої вимоги зазначає, що при винесенні ухвали слідчим суддею не враховані всі обставини, не прийнято до уваги та не надано оцінку клопотанню прокурора, а висновки суду протирічать один одному.
Так, розглядаючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, яке є тяжким умисним злочином, а ОСОБА_6 , будучи раніше судимим, не працює, під час розгляду клопотання проявив себе як брехлива і вивертка особа, що свідчить про недостатність моральних цінностей, котрі стимулюватимуть від подальшої протиправної поведінки. Однак, при цьому, слідчим суддею зазначено, що прокурором не доведено існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Також протиріччя вбачається у висновку суду щодо відсутності ризику впливу ОСОБА_6 на свідка ОСОБА_7 , з яким він особисто знайомий та неодноразово зустрічався.
Крім цього, прокурор зазначає, що слідчим суддею не був врахований ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КК України, на який апелянт наголошував під час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_6 будучи засудженим 23.02.2016 року за ч.1 ст. 186 КК України, вчинив новий тяжкий умисний злочин.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного, який проти апеляційної скарги прокурора заперечував та просив відмовити в її задоволенні, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 року, слідчий суддя при прийнятті рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого не в повній мірі врахував вище зазначені вимоги закону.
Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вранці 17.09.2016 року він та ОСОБА_9 вступили в злочинну змову між собою щодо розбійного нападу на ОСОБА_10 з метою заволодіння належними тому грошовими коштами. Реалізовуючи протиправний умисел, ОСОБА_6 , який перебував на задньому сидінні автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та переслідуючи корисливий мотив, наказав ОСОБА_10 , який знаходився поруч, передати йому грошові кошти. Після відмови ОСОБА_10 виконати вимогу ОСОБА_6 , останній наніс йому не менше семи ударів рукою в обличчя, потім попросив ОСОБА_9 , який перебував на передньому пасажирському сидінні транспортного засобу, передати ніж, яким в подальшому замахуючись та погрожуючи його застосуванням, що потерпілий сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, ОСОБА_6 подолав волю ОСОБА_10 до опору й самостійно дістав з кишені його штанів належні останньому грошові кошти. З чужим майном ОСОБА_11 та ОСОБА_9 покинули місце вчинення злочину, розпорядилися ним за власним розсудом, завдавши потерпілому матеріальних збитків.
17.09.2016 року відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР за № 12016110130004007.
Слідчий СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , посилаючись на обґрунтовану підозру вчинення останнім злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та існування відносно нього ризиків переховування від правоохоронних органів та здійснення ним впливу, або іншими особами від його імені, на свідка. Під час розгляду клопотання, слідчий послався також на існування ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
На думку колегії суддів, слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання прийшов до правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 злочину, з чим закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо відсутності існування відносно підозрюваного ОСОБА_6 ризиків, передбачених в п.п. 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотанням, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою з групою осіб. Зазначена обставина дає підстави колегії суддів прийти до висновку щодо можливості ОСОБА_6 спілкування із зазначеними особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_6 , з метою перешкоджання кримінальному провадженню, а також впливу на потерпілих та свідків, щоб уникнути відповідальності за скоєне, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КК України.
Крім того, колегією суддів встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 будучи засудженим 23.02.2016 року за ч.1 ст. 186 КК України вчинив новий тяжкий умисний злочин, що дає підстави вважати про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КК України.
Тому, колегія суддів не погоджується з прийнятим слідчим суддею рішенням в частині зобов'язання підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до органів поліції і суду.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_6 з 12.08.2011 року перебуває в зареєстрованому шлюбі, має доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір, яка з 2009 року є інвалідом ІІІ групи, всі члени родини мешкають в м. Бровари Київської області, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків.
Зазначені вище обставини, а також конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та поведінка підозрюваного, який не переховується від слідчого та суду і своєчасно з'являється за викликами, дають підстави вважати, що застосування щодо нього виняткового за своєю суворістю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_6 , та з метою запобігання ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України буде достатнім застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , що полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, з покладенням на нього обов'язку, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 року, постановлену щодо ОСОБА_6 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області про застосування підозрюваному за ч.2 ст. 187 КК України ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі ч.5 ст.194 КПК України, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду. Строк дії даної ухвали - до 17 листопада 2016 року включно. Згідно ч.3 ст.181 КПК України ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 передати для виконання до Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3