Ухвала від 23.09.2016 по справі 344/12091/16-ц

Справа № 344/12091/16-ц

Провадження № 2/344/4727/16

УХВАЛА

23 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тисменицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про визнання батьківства, виключення та внесення відомостей до актового запису про народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати його батьком малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключити відомості з актового запису про народження дитини та внести відомості до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України ,,Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ,,Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” №10 від 17.10.2014 р. зазначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України ,,Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Позивачем в прохальній частині позовної заяви одночасно заявлено три вимоги немайнового характеру. Таким чином збір за подачу даного позову повинен становити 1653,60 грн. (551,20*3).

До позовної заяви додано копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 551,21 грн.

Проте вказана квитанція не може бути прийнята судом з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 ,,Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах”, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ ,,Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і відповідних нормативно - правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою ПравлінняНаціонального банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зізмінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Надана позивачем квитанція не відповідає вказаним вимогам, оскільки не подана в оригіналі, а тому не може бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

За положеннями ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тисменицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про визнання батьківства, виключення та внесення відомостей до актового запису про народження дитини - залишити без руху, надавши строк 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Бородовський С.О.

Попередній документ
61705728
Наступний документ
61705730
Інформація про рішення:
№ рішення: 61705729
№ справи: 344/12091/16-ц
Дата рішення: 23.09.2016
Дата публікації: 05.10.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про встановлення батьківства або материнства